Справа № 2-а-7050/11

Номер рядка звіту 98

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  08.11.2011                                                        м.Калуш    

Калуський міськрайонний суд Івано –Франківської області

в складі: головуючого –судді Бойка М.Я.

секретаря –Пукіш В.В.

з участю:          позивача –ОСОБА_1М

представника відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуші адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради про визнання неправомірною відмову у виплаті одноразової компенмації за шкоду заподіяну здоров’ю, –

В С Т А Н О В И В:

що ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовм. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язку військової служби по ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом 2 –ої групи, й відповідно ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” № 796 –ХІІ від 28.02.1991 року його віднесено до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами 2 –ої групи, внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в розмірі 45 –ти мінімальних заробітних плат.

Однак відповідачем одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров’ю була виплачена в значно меншому розмірі. Позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради із заявою про перерахунок та виплату йому одноразової компенсацій за шкоду заподіяну здоров’ю. Отримавши відмову у проведенні перерахунку, він звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради та стягнути з відповідача одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі –43 200,00 грн.

У судовому засіданні позивач  підтримав позов та підтвердив наведене.

Представник відповідача –Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради позов не визнала та пояснила, що фінансове забезпечення областей для здійснення виплати одноразової компенсацій за шкоду заподіяну здоров’ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, як зазначено у ст. 63  цього Закону.  Тобто  правовідносини,  які виникли при призначенні та  виплаті вищевказаних допомог  є бюджетними  відносинами.

Для виконання програм пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 836 від 26.07.1996 рок “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно якої встановив розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У 2011 році кошторис на виплату по коду 2501250 “Компенсація за шкоду заподіяна здоров’ю та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення громадян з роботи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, кошти, передбачені згідно вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України становить в сумі – 41 535,00 грн., а не у відповідності до зазначеного вище Закону  та поданої потреби Управлінням праці та соціального захисту населення  на суму –1 580 308,00 грн., тому виплата даної компенсації позивачу виплачена в межах коштів передбачених  Державним бюджетом України на 2011 рік.

Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради  провело нарахування та виплату одноразової  компенсації  учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами  внаслідок Чорнобильської катастрофи позивачу, як інваліду 2 –ої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі відповідно до чинного на час виплати законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В результаті захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, визнаний інвалідом 2 –ої групи, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК (а.с. 7)  у зв’язку з чим відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому повинна виплачуватися одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 45 –ти мінімальних заробітних плат.

При цьому, 15.08.2011 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради, із заявою  про перерахунок та виплату йому одноразової компенсацій за шкоду заподіяну здоров’ю, однак, в проведенні такого перерахунку йому було відмовлено.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” № 230/96 –ВР від 06.06.1996 року, а саме частиною 1 статті 48, передбачено одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою виплачується інвалідам 2 групи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий  від прожиткового  мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом  законності, відповідно до якого  органи державної  влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов'язані  діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних  договорів,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд  застосовує  інші  нормативно –правові  акти,  прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно –правового акта Конституції України, закону України,  міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого  надана  Верховною  Радою України, або  іншому  правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Всупереч вказаним обставинам, Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради не провело позивачу  виплату одноразової компенсації відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.

Обмеження будь –яких прав чи свобод людини можливе лише у випадках, передбачених Конституцією України і може мати місце в умовах воєнного або надзвичайного стану. Інші випадки зменшення обсягу гарантованих прав та свобод людини не допускаються.

При цьому відсутність коштів, для забезпечення виплати одноразової компенсацій за шкоду заподіяну здоров’ю в таких розмірах не є підставою для її невиплати особам, які визнані інвалідами у зв’язку з аварією на ЧАЕС, оскільки органи державної влади не можуть покликатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46  Конституції України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати одноразової компенсацій за шкоду заподіяну здоров’ю.

Таким чином суд вважає, що відмова відповідача у проведенні перерахунку та виплаті одноразової компенсацій за шкоду заподіяну здоров’ю є неправомірною, а тому позов  слід задоволити частково та визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради неправомірними і зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату  недоплаченої суми компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбаченої ст. 48 Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 45 –ти мінімальних заробітних плат, встановлених  Законом України “Про державний бюджет України ” на момент проведення виплати з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позову слід відмовити.

Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі Декрету Кабінету  Міністрів України "Про державне мито", у відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 19, 22, 46, 50 Конституції України, ст. ст. 48, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

       Позов задоволити частково.

       Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради при нарахуванні ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачену ст. 48 Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачену ст. 48 Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, встановлених  Законом України “Про державний бюджет України ” на момент проведення виплати з урахуванням виплачених сум.

          У задоволенні решти позову відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10  днів з часу її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд, а сторонами у цей же ж строк з часу додержання копії постанови.

                    Головуючий: