Справа №  2-176/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28.03.2011 року            Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого:   Бойко  М. Г.

за участю     

п ри секретарі -   Бакал О.А.,

попередньо розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  Салиська сільська рада Таращанського району , третя особа:    про  визнання права власності на земельну ділянку, -

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просить визнати за ним право власності на приватизовану земельну ділянку площею 1,9699 га, розташовану на території Салиської сільської ради Таращанського району Київської області для ведення особистого селянського господарства згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 216804 виготовленого на ім’я його матері ОСОБА_2, яка померла 22 квітня 2007 року, мотивуючи тим, що його матір заповіла йому вказану земельну ділянку, але він не в змозі отримати на неї свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріальній конторі, оскільки спадкодавець після отримання вказаного державного акту не зареєструвала його в Таращанському земельному відділі, як правовстановлюючий документ.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, причини неявки не повідомив, але надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність та без фіксування судового процесу технічними засобами, позов визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову судове рішення ухвалюється при проведенні попереднього судового засідання в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За письмовим клопотанням сторін фіксування судового процесу здійснюється без застосування технічних засобів.

Судом встановлено, що 13.08.2006 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Салиської сільської ради Таращанського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 81, яким належні їй земельні ділянки згідно державних актів серії КВ            № 034734 та серії КВ № 3034735, які розташовані в с. Салиха Таращанського району Київської області по вул. Радянська, 6 відповідно площею 0,0985 га та 0,5201 га, а також земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 216804 площею 1,9699 га заповіла своєму сину ОСОБА_1.

22.04.2007 року ОСОБА_2 померла. На момент її смерті заповіт від 13.08.2006 року не був скасований. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме:  приватизовані земельні ділянки, які належали спадкодавцю згідно державних актів серії КВ № 034734 та серії КВ № 3034735, які розташовані в с. Салиха Таращанського району Київської області по вул. Радянська, 6 відповідно площею 0,0985 га та 0,5201 га, а також земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 216804 площею 1,9699 га.

В установлений законом (ст.ст.1169,1270 ЦК України) шестимісячний строк з дня відкриття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори по питанню прийняття спадщини, а тому згідно рішення Таращанського районного суду від 12.08.2009 року йому було визначено додатковий строк в три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті його матері.

11.01.2011 року державним нотаріусом Рокитнянської державної нотаріальної контори йому було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на приватизовані земельні ділянки, відповідно площею 0,0985 га та 0,5201 га, які належали спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії КВ № 034734 та серії КВ № 3034735, які розташовані в с. Салиха Таращанського району Київської області по вул. Радянська, 6.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,9699 га, яка належала спадкодавцю згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 216804, державним нотаріусом Рокитнянської державної нотаріальної контори йому було відмовлено, оскільки спадкодавець після отримання вказаного державного акту не зареєструвала його в Таращанському земельному відділі (земельному кадастрі), як правовстановлюючий документ.

З цього випливає, що земельна ділянка площею 1,9699 га, яка належала спадкодавцю, після її смерті переходить у власність спадкоємця - позивача в порядку спадкування за заповітом.

Вказані обставини встановлено з пояснень позивача, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Враховуючи дані обставини та виходячи з того, що відповідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а ст.ст. 1235, 1236 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб та визначити обсяг спадщини, що має спадкуватися за заповітом, суд вважає за необхідне задовільнити даний позов.

Позивач судові витрати бере на себе.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. ст.ст. 328, 392, 1223, 1235, 1236, 1268-1270 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, яка померла 22 квітня 2007 року, яке складається із земельної ділянки площею 1,9699 га, розташованої на території Салиської сільської ради Таращанського району Київської області для ведення особистого селянського господарства, яка належала його матері ОСОБА_2, яка померла 22.04.2007 року, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 216804.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які не були присутні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: ОСОБА_3