Справа  № 2-а-844/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 жовтня 2011 року                                                                       м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Ніточко Л.Й., розглянувши у порядку скороченого провадження  у місті Старий Самбір адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області про визнання протиправною відмову щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов’язання нарахувати та виплатити несплачену надбавку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19.09.2011 року звернулася до суду із цим позовом, в якому вказує, що є дитиною війни. Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте така їй не виплачується. Вона зверталася до відповідача про нарахування і виплату державної соціальної допомоги, але їй відмовили у цьому. Просить визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період  з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити надбавку.

Ухвалою Старосамбірського районного суду від 22 вересня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 01.03.2011 року по 18.03.2011 року включно, залишено без розгляду, в решті позовних вимог відкрито скорочене провадження, з 19.03.2011 року. Також відповідачу було запропоновано подати письмові заперечення проти позову.

 Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.      

 Відповідач у адресованих суду запереченнях проти позову  зазначив, що  діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, через відсутність нормативних актів на забезпечення виконання вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - невизначеність поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини, джерел фінансування передбачених ним виплат, неможливе здійснення виплат дітям війни щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2011 році позивачу був проведений перерахунок пенсії та виплачено надбавку до пенсії, як дитині війни, а саме: за 9 місяців  - 448 гривень 20 копійок ( за січень- вересень по 49 грн.80 коп. х 9 м-ців). Виходячи з наведеного та, враховуючи зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», згідно якого згадані виплати проводять в межах фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, просив у позові відмовити.

 Встановлені факти та відповідні їм правовідносини дають підстави вважати, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-VI встановлений правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

 У відповідності зі ст.1 Закону до дітей війни відносяться особи, що є громадянами України, яким на час закінчення Другої світової війни (02.09.1945 року) було менше 18 років.  

 Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Згідно даних паспорта та пенсійного посвідчення (а.с.4-6) позивач ОСОБА_1 народилася 21.11.1936 року, отже належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому  має право на встановлене ст.6  вищезазначеного Закону  підвищення до пенсії, щомісячного або довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

           З матеріалів справи –з мотивів позовної заяви, заперечень  відповідача,  долученої до справи довідки відповідача №1474 від 10.10.2011 року, відомо, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком при повному стажі,  в тому числі щомісячну надбавку, як дитині війни, в розмірі 49 гривень 80 копійок, тобто,  позивачу таке підвищення до пенсії  нараховувалось та виплачувалось,  але не в повному обсязі.

           Також суд вважає, що на час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

           Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

           Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України      "Про соціальний захист дітей війни"застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

  Так як функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі, що відповідає чинному законодавству, то ОСОБА_1 правильно визначила відповідачем по цій справі управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі.       

  За наведених обставин вимоги позивача є підставними, оскільки вона недоотримала гарантовану законом доплату до пенсії, як дитина війни, у повному розмірі, так як дія ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" на 2011 рік не була зупинена чи обмежена Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" чи іншими нормативними актами до 23.07.2011 року.

   В порядку ч.2 ст.11 КАС України вважаю, що для повного захисту прав та інтересів позивача слід визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті  позивачу підвищення до пенсії у розмірах, що передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 19 березня 2011 року по 22 липня 2011 року та зобов"язати відповідача  нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 19 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, відповідно до  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни", з врахуванням ст. 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та уже проведених виплат.

  Відповідно до ч.1  ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.    

  А тому, керуючись   ч.3 ст. 46 Конституції України, ст. 2 Закону України " Про прожитковий мінімум", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  ст. 21 Закону України " Про Державний бюджет України на 2011 рік", ст.9, ч.2 ст.11, ч.1 ст.94, ст.ст. 71, 183-2, 256 КАС України,  суд  

П О С Т А Н О В И В:

  Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

  Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Старосамбірському районі Львівської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 19 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.

  Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Старосамбірському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 19 березня 2011 року по 22 липня 2011 року відповідно до  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни", з врахуванням  ст. 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  та уже виплачених сум.

 Стягнути із Державного бюджету в користь ОСОБА_1, жительки с.Підмостичі Старосамбірського району Львівської області, поштовий  індекс 82011, 3 (три) гривні 40 копійок судових витрат.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Суддя