Справа №  1-157/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2011 року

смт.Любар

    Любарський районний суд Житомирської області

                  у складі:  головуючого судді      І.І.Замеги

                                           при секретарі      Г.М.Войтович

                                 з участю прокурора      С.О.Пазюра                                                                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар кримінальну справу по обвинуваченню                              

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не військовозобов»язаного, розлученого, на утриманні 2 малолітніх дітей, раніше не судимого,          

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України

В С Т А Н О В И В:

  25 липня 2011 року близько 17 години підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на вулиці Перемоги в с.Громада Любарського району, під час сварки із ОСОБА_2, штовхнув останнього, від чого той упав на землю, а підсудний наніс йому ще два удари ногою по голові, чим заподіяв останньому фізичну біль. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1 з кишені джинсової куртки потерпілого дістав гаманець, в якому знаходилися гроші в сумі 55 гривень, дві кредитні і пенсійну картку «ПриватБанк», мобільний телефон марки «NОКІА 1280» в якому знаходилась сім-карта оператора «Київстар», вартістю 25 гривень і забрав їх з собою.

Своїми діями підсудний заподіяв потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 230 гривень.

В судовому засіданні в пред’явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненому повністю і показав, що 25.07.2011 року він разом із ОСОБА_2 розпивали спиртне у будинку ОСОБА_3, що по вул.Перемоги в с.Громада Любарського району. Близько 17 год. він, будучи у стані алкогольного сп»яніння, вийшов із будинку на вулицю, де до нього підійшов потерпілий, який також перебував в стані алкогольного сп»яніння, і попросив провести його до автобусної зупинки, що в с.Громада. Він відмовив останньому. Після цього між ними виникла словесна суперечка в ході якої вони виражалися в адресу один одного нецензурними словами. Дана суперечка переросла в бійку в ході якої, він штовхнув ОСОБА_2 і той упав на землю, а він наніс йому два удари ногою по голові. Затим із куртки потерпілого він забрав гроші, мобільний телефон та гаманець в якому були банківські карточки і пішов додоми. Наступного дня викрадені цінності він здав працівникам міліції.  

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз»яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, а тому застосовує спрощений порядок дослідження доказів.

Крім особистого визнання вини підсудним, його вина у вчиненому також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

           Потерпілий ОСОБА_2 в суді пояснив, що 25.07.2011 року. він разом із ОСОБА_1 розпивали спиртне у будинку ОСОБА_3, що по вул.Перемоги в с.Громада Любарського району. Близько 17 год. він, будучи у стані алкогольного сп»яніння, вийшов із будинку на вулицю, і попросив підсудного провести його до автобусної зупинки, що в с.Громада, звідки він поїде до дому. Останній йому відмовив. Тоді він почав виражатися в його адресу нецензурними словами і таким чином між ними виникла словесна суперечка, яка згодом переросла в бійку в ході якої ОСОБА_1 штовхнув його і він впав на землю, а підсудний наніс йому ще два удари ногою по голові. Затим з кишені його куртки підсудний викрав мобільний телефон, гроші та гаманець у якому були дві кредитні і одна пенсійна картки «ПриватБанку». Також він пояснив, що на даний час заподіяна шкода йому відшкодована і будь-яких претензій до підсудного він не має, а тому просив суд не позбавляти його волі.

З протоколу огляду місця пригоди від 26.07.2011 року, вбачається, що у домогосподарстві ОСОБА_1, що в с.Громада по вул.Гагаріна,9 Любарського району було виявлено та вилучено гаманець з пластиковими картками, який належить ОСОБА_2

           У висновку експерта №63 від 16.08.2011 року зазначено, шо у ОСОБА_2 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока, правої щоки, що відносяться до легкого ступенню тяжкості тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров»я.

          Аналізуючи всі досліджені по справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого доведена в повному об»ємі та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України.

Суд вважає за необхідне виключити вказану органами досудового слідства таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину відносно особи, яка перебувала у безпорадному стані, оскільки підсудному не було відомо, що ОСОБА_2 являється інвалідом І групи і про це він йому не повідомляв.

          Обираючи покарання підсудному Матвійчуку суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, які обтяжують покарання – вчинення злочину, особою, що перебуває в стані алкогольного сп»яніння, а тому обирає його в межах санкції ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі.

          Однак, враховуючи обставини, які пом’якшують відповідальність – його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, особу підсудного, який не притягувався до будь-якої відповідальності, має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, має незадовільний стан здоров»я, а також те, що потерпілий просив суд не позбавляти його волі, то суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст.75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і обрати йому покарання за цим законом у вигляді 4 (трьох) років позбавлення волі;

          Відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов”язки.

Згідно ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу змінити із тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя                         ОСОБА_4