Справа № 2-о-170/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року                                                                       смт.Любар

               Любарський районний суд Житомирської області у складі:

                               головуючого-судді    І.І.Замеги

                при секретарі    Г.М.Войтович

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа –Стрижівська сільська рада Любарського району про встановлення факту, що має юридичне значення, -

                                                ВСТАНОВИВ:

Заявниця вказує на те, що 18 липня 2011 року в селі Стрижівка Любарського району помер її чоловік  ОСОБА_2. Згідно з чинним цивільним законодавством  вона являється спадкоємцем майна померлого, серед якого є  житловий  будинок з господарськими будівлями №9 по вулиці Куйбишева в  селі  Стрижівка Любарського району. Зазначене домогосподарство по завершенню будівництва у 1982 році було зареєстровано у Стрижівській сільській раді, про що свідчить відкриття особового рахунку №503 в погосподарській книзі №6 за 1986-1989 роки. Іншої процедури реєстрації новоствореного майна на той час не було.

Для будівництва і обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку орієнтовним розміром відповідно 0,15 га. Оформити спадщину вона не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, оскільки видача Свідоцтва про право власності на будівлю покійній особі законом не передбачена.

Враховуючи вищевикладене заявниця просить суд постановити рішення про встановлення факту належності ОСОБА_3, який помер 18 липня 2011 року в селі Стрижівка  Любарського району на праві власності садиби за № 9 по вул.Куйбишева в селі Стрижівка Любарського району.

У судове засідання представник заявниці не з’явився проте подав заяву в якій вказує, що він позов підтримує  в повному об’ємі і просить справу слухати в його відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання на розгляд справи не з”явився, в наявній в матеріалах справи довідці проти задоволення заявлених вимог не заперечує та просить справу слухати у його відсутності.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

18 липня 2011 року  в селі Стрижівка Любарського району Житомирської області помер ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ТП № 173505.

У довідці виданій Стрижівською сільською радою зазначено, що будинок №9 по вулиці Куйбишева в селі Стрижівка  Любарського району Житомирської області, рахувався за ОСОБА_2, який по завершенню будівництва в 1982 році було зареєстровано шляхом відкриття особового рахунку №503 в погосподарській книзі №6 за 1986-1989 роки.

Витяг з рішення Стрижівської сільської ради  від 28 лютого 1996 року вказує, що ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0.15 га в тому числі  для будівництва і обслуговування жилого будинку 0.01 га.

З довідки №1607 від 02.11.2011 року виданої Бердичівським МБТІ вбачається, що на житловий будинок, який розташований по вулиці Куйбишева 9 в селі Стрижівка Любарського району правовстановлюючі документи не зареєстровані, а користувачем даного будинку є ОСОБА_2.

Відповідно до ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про застосування Указу ПВР СРСР від 26.08.1948 року»побудовані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.

Згідно Закону України «Про сільську ОСОБА_4 депутатів трудящих УРСР»від 02.06.1968 року, кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувалось прізвище, ім'я, по батькові глави сім'ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.

Відповідно до чинного на той час законодавства будівлі у сільській місцевості не підлягали реєстрації, оскільки дія Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР»від 31.01.1966 року не поширювалась на сільську місцевість.

Відповідно до ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов'язково робиться місцевими Радами відмітка у паспорті або документі, який його замінює.

Згідно з п.9 ОСОБА_4 Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7, право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради».

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 збудував будинок правомірно і будинок являвся його особистою власністю, а тому вимоги заявниці задовольняє в повному об»ємі.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215, 256 ч.2, 259, 294 ЦПК України, ОСОБА_4 Пленуму ВС України від 31.03.1995 року №5 “Про судову практику  в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, Суд, –

                                                             Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3, який помер 18 липня 2011 року в селі Стрижівка  Любарського району на праві власності садиби за № 9 по вул.Куйбишева в селі Стрижівка Любарського району На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:


ОСОБА_5