Справа №1-162/11  року

В И Р О К

       ІМ’ЯМ     УКРАЇНИ

  21 грудня 2011 року                                                                                                    м.Мена

Менський районний  суд Чернігівської області

 в складі : головуючого - судді Парфененко О.Я.

при секретарі  Зубкович Н.Ф.

з участю прокурора Положій Н.І.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

підсудної ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Мена кримінальну  справу по обвинуваченню:  

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки села Юрівка Малинського району Житомирської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 фактично проживаючої в АДРЕСА_2, громадянки України, освіта початкова середня, непрацюючої, незаміжньої, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої,  

у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 185 ч.3 КК  України,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Підсудна ОСОБА_4 вчинила злочин при наступних обставинах.

16 вересня 2011 року ОСОБА_4 прибула з невстановленою в ході досудового слідства особою в селище Березна Менського району Чернігівської області на автомобілі марки «Део Ланос»синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5 та, знаходячись близько 09 години 30 хвилин в господарстві по АДРЕСА_3 за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового слідства особою, з метою крадіжки, шляхом підбору ключа до вхідних дверей будинку, умисно, таємно вчинила крадіжку грошей в сумі 6500,00 грн.; золотих сережок 583 проби, вагою 8,19 г., вартістю 2866,50 грн., золотих сережок 583 проби, вагою 2,75 г., вартістю 962, 50 грн.; золотої обручки 583 проби, вагою 2,5 г., вартістю 875,00 грн.; золотого кулону 585 проби, вагою 1,5 г., вартістю 750,00 грн.; золотої обручки 585 проби, вагою 2,12 г., вартістю 913,00 грн.; золотої коронки 585 проби, вагою 2,5 г., вартістю 1075,00 грн., а також грошей в сумі 1500,00 грн., 500,00 російських рублів, що становить 130,69 грн., 12 доларів США, що становить 95,68 грн., таким чином заволодівши майном на загальну суму  15668,37 грн.. Крадіжкою потерпілим спричинено матеріальні збитки: ОСОБА_1 - на загальну суму 13942,00 грн., ОСОБА_2 - на загальну суму 1726,37 грн..

Підсудна ОСОБА_4 вину у вчиненому злочині визнала повністю, щиро розкаялась у вчиненому, фактичні обставини справи, викладенні в обвинувальному висновку не оспорювала та під час судового слідства показала,  що 16 вересня 2011 року  разом з ОСОБА_6 на автомобілі «Део Ланос», яким керував ОСОБА_5 приїхали в селище Березна Менського району Чернігівської області.   Водій залишився в машині. Разом з ОСОБА_6 зайшли до одного з господарств, впевнившись, що в будинку нікого не має, вирішили зайти до будинку та викрасти цінні речі. ОСОБА_6 пішла за будинок, повернулась з ключем від вхідних дверей. ОСОБА_6 відімкнула двері, віднесла назад ключ, та разом зайшли до будинку. Залишилась чекати при вході в будинок, а ОСОБА_6 пройшла далі до кімнат будинку і, через деякий час, повернулась та показала гроші, що знайшла. Гроші були купюрами номіналом по 500 грн., 100 грн. та  10 доларів США. Двері прикрили та пішли з господарства. По дорозі ОСОБА_6 зателефонувала водію та сказала йому, щоб той під’їхав за ними. Після цього ОСОБА_6 показала золоті прикраси, які також були викрадені з цього будинку. Під’їхав автомобіль, сіли в салон автомобіля і поїхали в сторону центра селища Березна. Коли почали рух, то невідома жінка намагалась перегородити велосипедом рух автомобілю. ОСОБА_6 вигадала, що вони нібито втікають від її колишнього співмешканця, а тому потрібно їхати швидко. Водій об’їхав жінку, поїхали в сторону міста Мена, а потім в сторону міста Конотоп. Про те, що здійснили крадіжку, водію не повідомляли. Під час зупинки на автозаправці від ОСОБА_6 отримала 2600,00 грн., які витратила на  власні потреби. Просила суд не призначати суворе покарання, врахувати, що збитки потерпілим повністю відшкодовані.

Потерпіла ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини, зазначені в обвинувальному висновку, під час судового слідства показала, що проживає в АДРЕСА_3 разом зі своєю родиною. 16 вересня 2011 року близько 9 години на мобільний телефон зателефонував сусід ОСОБА_7 та повідомив, що у неї в господарстві по двору ходять дві особи ромської національності. У відповідь –попросила, щоб ОСОБА_7 зайшов до господарства.  ОСОБА_7 зателефонував пізніше та повідомив, що зайшовши до господарства, виявив відчинені вхідні двері в будинок. Потерпіла велосипедом поїхала в напрямку до свого житла і, знаходячись на вулиці Щорса, помітила автомобіль «Ланос», в який сіли дві жінки ромської національності. За вигуками ОСОБА_7 зрозуміла, що це жінки, які були в її будинку. Намагалась зупинити автомобіль. Запам’ятала номер  автомобіля - НОМЕР_2. Приїхавши додому, виявила, що вхідні двері будинку були відчинені, ключ від замка знаходився на своєму місті, з шухляди шафи зникли золоті вироби, а з полиці комоду зникли гроші в сумі 6500,00 грн.. Також, оглянувши кімнату сина ОСОБА_2, виявила крадіжку належних сину 1500,00 грн., 500,00 російський рублів, 12,00 доларів США. Просила не призначати підсудній суворого покарання, оскільки ОСОБА_4 повністю відшкодувала збитки та має малолітніх дітей.

Потерпілий ОСОБА_2, не оспорюючи фактичні обставини, зазначені в обвинувальному висновку, під час судового слідства показав, що 16 вересня 2011 року знаходився в службових справах в місті Чернігові. Близько 11 години йому на мобільний телефон зателефонував сусід ОСОБА_7 та повідомив, що дві циганки вчинили крадіжку з його господарства. Пізніше з’ясувалось, що було викрадено не лише майно, що належить матері –ОСОБА_1, а й належні йому 1500,00 грн., 500,00 російських рублів, 12,00 доларів США. На призначенні покарання підсудній у виді позбавлення волі не наполягав, зазначив, що збитки повністю відшкодовані.

З’ясувавши думку прокурора, потерпілих, підсудної та захисника про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що підсудна ОСОБА_4 повністю визнала свою вину в інкримінованому їй діянні, ніхто з учасників процесу не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, підсудна та інші учасники судового розгляду вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а тому відповідно до ст.299 ч.3 КПК України, суд вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями підсудної, потерпілих та матеріалами справи, які характеризують особу підсудної.

Аналіз  доказів по  справі  в  їх сукупності  дає  підстави  суду  зробити   висновок , що вина підсудної ОСОБА_4 в таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в житло доведена,  дії підсудної органом  досудового  слідства  правильно кваліфіковані за ст.185 ч.3 КК України і суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_4 за цією ж нормою закону.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудній, суд враховує тяжкість вчиненого нею злочину, особу винної і обставини, що пом’якшують та обтяжують  покарання.

Підсудна ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин, раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудної суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданих потерпілим збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

З урахуванням обставин справи, особи винної, її сімейного становища, суд вважає достатнім для виправлення підсудної ОСОБА_4 і попередження вчинення нею нових злочинів призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ст. 185 ч.3 КК України та вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з покладанням на неї обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 взяття під варту необхідно змінити на підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили, звільнивши її з-під варти в залі суду.

Цивільний  позов  по справі не  заявлений.

Судові витрати за проведення судових товарознавчої,  трасологічної та дактилоскопічних експертиз в загальній сумі 1725,92 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь  держави.

Речові докази по справі: відбитки слідів рук, що оформлені у вигляді таблиці від 16 вересня 2011 року, що були виділені в окреме провадження та знаходяться в матеріалах кримінальної справи №11/7475 –необхідно залишити в матеріалах кримінальної справи № 11/7475, яка знаходиться в провадженні СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області; пластмасову коробочку,  листівку,  врізаний замок та ключ до нього, дві бирки від золотих виробів, шматок паперу з характеризуючими даними золотого виробу, що знаходяться в кімнаті збереження речових доказів Менського РВ УМВС України в Чернігівській області –необхідно залишити зберігати в кімнаті збереження речових доказів Менського РВ УМВС України в Чернігівській області та вирішити долю цих речових доказів при розгляді кримінальної справи № 11/7475, яка знаходиться в провадженні СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області; автомобіль марки «Део Ланос»синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та ключ від замка запалення, що передані на зберігання ОСОБА_5 необхідно повернути власнику –ОСОБА_8; мобільний телефон марки SAMSUNG моделі GT –S3850, що належить ОСОБА_4 та знаходиться в кімнаті збереження речових доказів Менського РВ УМВС України в Чернігівській області - обернути при виконанні вироку в частині стягнення судових витрат.            

На підставі  викладеного, керуючись  ст. 323-324 КПК  України , суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винною  у  вчиненні  злочину передбаченого  ст. 185 ч.3   КК  України  та призначити  їй  покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки, передбачені ст. 76 КК України: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 взяття під варту - змінити на підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати  за проведення судових товарознавчої,  трасологічної та дактилоскопічних експертиз в загальній сумі 1725,92 грн. (одна тисяча сімсот двадцять п’ять грн. 92 коп.)

Речові докази: відбитки слідів рук, що оформлені у вигляді таблиці від 16 вересня 2011 року, що були виділені в окреме провадження та знаходяться в матеріалах кримінальної справи №11/7475 – необхідно залишити в матеріалах кримінальної справи № 11/7475, яка знаходиться в провадженні СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області; пластмасову коробочку,  листівку,  врізаний замок та ключ до нього, дві бирки від золотих виробів, шматок паперу з характеризуючими даними золотого виробу, що знаходяться в кімнаті збереження речових доказів Менського РВ УМВС України в Чернігівській області –необхідно залишити зберігати в кімнаті збереження речових доказів Менського РВ УМВС України в Чернігівській області та вирішити долю цих речових доказів при розгляді кримінальної справи № 11/7475, яка знаходиться в провадженні СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області; автомобіль марки «Део Ланос»синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та ключ від замка запалення, які передані на зберігання ОСОБА_5 - повернути власнику ОСОБА_8; мобільний телефон марки SAMSUNG моделі GT –S3850, що належить ОСОБА_4 та знаходяться в кімнаті збереження речових доказів Менського РВ УМВС України в Чернігівській області - обернути при виконанні вироку в частині стягнення судових витрат.

     На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд.

Головуючий суддя:О. Я. Парфененко