Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-11961/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Широкоряд Р.В.
99 Доповідач Головань А. М.
УХВАЛА
Іменем України
16.12.2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Кривохижі В.І.,
суддів - Голованя А.М.,
Черниш Т.В.
розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в м. Світловодськ Кіровоградської області на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного Фонду України про визнання бездіяльності відповідача протиправною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИЛА :
25 листопада 2009 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Зазначав, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не нараховувалося та не виплачувалося, просив визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з січня 2006 року по грудень 2008 року.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2009 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року в подальшому.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Крім того, враховуючи положення ч.2 ст.152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд правильно визначив період, за який необхідно проводити перерахунок. Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”та Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”не призупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч.1 ст.195 КАС України). В частині застосування строків звернення з позовом до суду та зазначення кінцевого терміну перерахунку пенсії постанова суду першої інстанції відповідачем не оскаржується.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, п.1.ч.1 ст.205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ Кіровоградської області –залишити без задоволення.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, з дня отримання її копії .
Головуючий:
Судді: