Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-12023\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Березій Ю.А.

99                                Доповідач Головань  А. М.   

УХВАЛА

Іменем України

09.12.2011 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючої судді     -    Кривохижі В.І.,   

          суддів                        -    Черниш Т.В.,

                                                  Голованя А.М.,  

         розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі  Кіровоградської області на рішення  Маловисківського районного суду Кіровоградської області від  28 травня   2010  року   за позовом ОСОБА_3  до управління Пенсійного Фонду України про  визнання бездіяльності  відповідача  протиправною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИЛА :

         18  березня   2010 року позивач звернувся   у суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі  Кіровоградської області.           

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28 травня   2010  року позов задоволено частково. Суд поновив позивачу пропущений строк звернення в суд, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по  28 травня   2010 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.                      

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.                                                                                                    

Згідно п.1ч.1 ст. 198 КАС  України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову   суду першої інстанції  суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення , а постанову суду без змін, з підстав , передбачених ст. 200  КАС України.                                                                                                                        Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”№ 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус “Дитини війни”, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.          

Згідно ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”№ 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком.                                                             

З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп та від 22.05.2008 року №10-рп, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для  задоволення  позовних вимог.           

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою виходячи з наступного.                                                                                                               

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів яке базується  на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

          Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

          Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення  з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої  інстанції,  а  тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись  ч. 10 ст. 183-2 , ст. ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198,  ст. 200 КАС  України, колегія суддів,-

                                                                  У Х В А Л И Л А :

           Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі  Кіровоградської області  – залишити без задоволення.           

Рішення  Маловисківського районного суду Кіровоградської області від  28 травня   2010  року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття  і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів,  з дня отримання її копії .                                                                                                                                             

Головуюча:

           Судді: