Справа № 2-294/11

                                  РІШЕННЯ

                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     11.10.2011 року                    

          Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., при секретарі Доля Н.В.,з участю позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тростянець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

                              ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його рідна мати ОСОБА_8, після смерті якої залишилася спадщина: 1/2 жилого будинку з надвірними побудовами в АДРЕСА_1 та половина приватизованої земельної ділянки, що знаходиться за вище вказаною адресою. За життя померла склала заповіт, який посвідчений нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори 10 березня 1987 року, яким все своє майно заповідала позивачеві. На момент смерті матері він був спадкоємцем за заповітом, а чоловік померлої ОСОБА_7, згідно закону мав право на обов’язкову долю в спадщині. ОСОБА_4, син померлої, звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності на 1/2 частину домоволодіння після смерті матері, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_7 відмовився від спадщини після смерті дружини на його користь. На даний час позивач також має намір звернутись до нотконтори із заявою про прийняття спадщини, однак він пропустив строк звернення. Позивач вказує, що він має незадовільний стан здоров’я, як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, періодично перебуває на лікуванні, крім того, працює в Російській Федерації у районі Крайньої Півночі, що перешкодило йому своєчасно звернутись до нотконтори із заявою про прийняття спадщини. Крім того, від фахівців Тростянецької держнотконтори він дізнався, що  в зв’язку з тим, що жилий будинок та земельна ділянка, згідно правових документів, числяться за чоловіком померлої ОСОБА_7, то державна нотконтора оформити спадщину не може і це питання потрібно вирішувати  в судовому порядку, а тому немає підстав подавати заяву про прийняття спадщини. Позивач вважає. що він пропустив строк звернення до нотаріуса із завою про прийняття спадщини із поважних причин, тому просив суд встановити йому додатковий строк, достатній для подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_8 –два місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що за життя на його ім’я був складений заповіт його матір’ю ОСОБА_8 Він постійно працює в Російській Федерації Ханти-Мансійський автономному  окрузі  м.Пить-Ях, виїздить на роботу за вахтовим методом. Він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС і має незадовільний стан здоров’я. Так, приїхавши з вахти у грудні 2009 року він ліг у лікарню та ІНФОРМАЦІЯ_1 року йому повідомили, що померла його мати ОСОБА_8 Такі обставини вимусили його перервати лікування 14.12.09 р., з лікарні його привезли на похорони, та вже 12.01.2010 року він був вимушений виїхати на роботу. До 18.02.2010 року він перебував в РФ, та після повернення у м.Тростянець, стан здоров’я його погіршився, через що він звертався до лікарів, проходив діагностику і з 01.03.2010 р. по 10.03.2010 р. перебував на стаціонарному лікуванні, та був прооперований. 12.03.2010 року він знову виїхав в РФ. Повернувшись до м.Тростянець 18.04.2010 року він відчував слабкість, тому звертався до лікарів, проходив обстеження в лікарні. 12.05.2010 року він знову виїхав на роботу та повернувся 18.06.2010 року. Так, протягом шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини  через хвороби та вахтовий метод його роботи він не звернувся з заявою до нотконтори про прийняття спадщини. Крім того, дружина позивача зверталася за консультацією до фахівця нотконтори, де її було проінформовано, що у разі відсутності у померлої ОСОБА_8 зареєстрованого за нею майна, позивач повинен звертатися до суду, а не до нотаріуса. Позивач не бажав судитися з батьком, тому і ця обставина стримувала його вирішувати свої питання щодо отримання спадку після смерті матері. Позивачеві було відомо, що за життя і батько склав заповіт як на позивача так і на його брата - відповідача ОСОБА_4 До нотконтори із заявою про відмову від спадщини позивач не звертався, вважає, що він пропустив строк звернення до нотаріуса з заявою з поважних причин, просить встановити йому додатковий строк достатній для подачі заяви в нотконтору про прийняття спадщини після смерті його матері - 2 місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. При тому звертали увагу суду на те, що за графіком роботи в районі Крайньої Півночі він не мав вихідних днів, що перешкоджало йому звернутися в нотконтору із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Через незадовільний стан здоров’я, який є наслідком ліквідації аварії на ЧАЕС, він вимушений постійно лікуватися та через передпенсійний вік він боїться втратити роботу, тому вимушений постійно від’їздити на вахти, незважаючи на погане самопочуття.

Відповідач ОСОБА_4 проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач пропустив строк звернення із заявою до нотаріуса по неповажним причинам. Так, відповідач працює в тій самій організації, що і позивач, але у різних змінах, однак такий метод роботи не завадив йому своєчасно звернутися до нотаріуса з відповідною заявою. Позивач не займався похованням матері, в подальшому не надавав допомогу батькові. У будинку, де проживали батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_7, на даний час зареєстрований та постійно проживає син позивача ОСОБА_9, який конфліктував із ОСОБА_7, але батько не міг його виселити, тому попросив відповідача у травні 2011 року звернутися до суду із позовом про поділ будинковолодіння, щоб у подальшому домогтися виселення онука із будинку.

Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вважають позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Співвідповідач ОСОБА_7, надавав до суду письмові пояснення, у яких просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його позову. Під час перебування справи в провадженні Тростянецького районного суду ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

          Судом встановлені такі факти та відповідні їм обставини.

          Мати позивача ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року  в м.Тростянець Сумської області, що підтверджується свідоцтвом  про смерть (а.с.8).

ОСОБА_8 все своє майно заповіла ОСОБА_1, про що свідчить заповіт від 10.03.1987 року (а.с.10), який зареєстрований у спадковому реєстрі (а.с.11).

Згідно свідоцтва про народження батьками позивача є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.9).

Із технічної документації на будинковолодіння та будівельного паспорту на забудову вбачається, що житловий будинок в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 (а.с.24-33, 38-42). Однак, як повідомили сторони, вказане будинковолодіння було побудоване в період шлюбу ОСОБА_7 і ОСОБА_8

В судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1989 році 3-ї категорії (а.с.7).

Постійним місцем роботи ОСОБА_1 є посада слюсаря по ремонту обладнання котельного цеху району теплопостачання в МУП Управління міського господарства м.Пить-Ях Ханти-Мансійського автономного округу Югра Російської Федерації (а.с.15).

Із наданих в судове засідання доказів –довідок щодо робочого часу позивача та табелів обліку робочого часу встановлено, що він працює вахтовим методом з 2002 року та за період з січня по червень 2010 року його робочі дні були:

-                    у січні місяці: з 17.01.2010р. по 31.01.2010р.;

-          у лютому місяці: з 01.02.2010р. по 14.02.2010р.;

-          у березні місяці: з 16.03.2010р. по 31.03.2010р.;

-          у квітні місяці: з 01.04.2010р. по 15.04.2010р.;

-          у травні місяці: з 17.05.2010р. по 31.05.2010р.;

-          у червні місяці: з 01.06.2010р. по 15.06.2010р.,

і тривалість однієї зміни позивача складає 11 годин, вихідні дні у період роботи відсутні (а.с.93,98,100-105).

Із оглянутих в судовому засіданні медичної документації - амбулаторної картки хворого ОСОБА_1 Тростянецької ЦРЛ, медичної картки стаціонарного хворого КЗ СОДРЗН ОСОБА_10 №650 та амбулаторної картки СОСДРЗН, вбачається, що маються записи про госпіталізацію ОСОБА_1 у лікувальному закладі з 03.12.2009 р. по 14.12.2009 р. (а.с.12); 18.12.2009 р. мається запис про діагностичне обстеження щитовидної залози позивача; 23.02.2010 р. позивач був на прийомі у терапевта та йому призначено відповідне лікування. Згідно виписки з історії хвороби з 01.03.2010 р. по 10.03.2010 р. позивач знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні СОСДРЗН та був прооперований, був виданий лікарняний лист по 12.03.2010 р. включно, лікарняний лист не закритий, та зазначено, що позивач продовжує хворіти, рекомендовано подальше амбулаторне лікування та нагляд у лікаря (а.с.13). В подальшому позивач проходив діагностичне обстеження 23.04.2010 р., того ж дня був на прийомі у лікаря-ортопеда; 24.04.2010 р. звертався до лікаря-ендокринолога; 28.04.2010 р. позивач звертався до лікаря-ортопеда;  звертався 30.04.2010 р. до лікаря-ендокринолога; 05.05.2010 р. ОСОБА_1 був на прийомі у лікаря-терапевта. Також у медичній документації маються відомості про те, що позивач проходив обстеження 21.06.2010 р., 24.06.2010 р., був на прийомі у лікаря-терапевта, лікаря-невропатолога 24.06.2010 р., 01.09.2010 р., 21.12.2010 р., і в подальшому, щомісяця, до часу подачі позову проходить амбулаторне лікування.

Із наданої до суду спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_8 вбачається, що 28.12.2010 року ОСОБА_7 подав заяву про те, що він відмовляється від прийняття належної йому частки спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_8, на користь ОСОБА_4, а 25.01.2010 ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 (а.с.70-77).

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_7 неодноразово складав заповіти та давав розпорядження на випадок своєї смерті - 21.10.2009 року заповідав все своє майно ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному (а.с.149,150); 01.12.2009 року склав новий заповіт, яким все майно належне йому, заповів ОСОБА_4 (а.с.122,123). Крім того, сторони підтвердили, що ОСОБА_7 спершу складав заповіт на свого онука ОСОБА_9

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст.1220 ЦК України).

За ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст.1268 ЦК України).

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.  

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_8, у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини не звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. Разом з тим встановлено, що позивач у цей же строк заяву про відмову про прийняття спадщини до нотконтори також не подав. Як пояснили сторони, дружина позивача під час перебування ОСОБА_1 за межами України, зверталася до працівника держнотконтори щодо роз’яснення порядку прийняття спадщини позивачем після смерті його матері. Вказані обставини дають підстави вважати, що позивач не мав наміру відмовлятися від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері.

Вирішуючи питання щодо визначення причини пропуску строку позивачем для прийняття спадщини, судом встановлено, що наданими та дослідженими доказами повністю підтверджений факт незадовільного стану здоров’я позивача, який має чисельні захворювання, що змушує його регулярно звертатися у лікувальні заклади. Із записів у медичній документації вбачається, що  позивач ОСОБА_1 у період знаходження його у м.Тростянці, між робочим вахтами, постійно звертався за медичною допомогою та лікуванням через незадовільний стан здоров’я, який він відчував. Так, в медичній документації підтверджено, що позивач скаржився на упадок сил, слабкість, біль в області серця та інше.

Дослідивши в сукупності докази, які підтверджують пояснення позивача, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 мав поважні причини, які перешкоджали йому подати особисто заяву до нотаріуса про прийняття спадщини. Так як з самого часу відкриття спадщини та протягом усього шестимісячного терміну, що продовжується і до цього часу, ОСОБА_1 хворіє, через що перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, проходив діагностичне обстеження, намагаючись відновити стан свого здоров’я. Як підтверджено поясненнями сторін, через особливості роботи позивач витрачає по три доби на дорогу до місця свого постійного працевлаштування та у зворотному напрямку, і через відсутність вихідних у період його робочого графіку, був позбавлений можливості своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою поза межами України.

За таких обставин позов обґрунтований та є підстави для його задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд –

                                  ВИРІШИВ:

          позов задоволено повністю

          Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Тростянець Сумської області – два місяці з дня набрання рішенням законної сили.           

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Суддя