ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.06 Справа № 15/437.
Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Луганські акумулятори", м. Луганськ
до 1. Закритого акціонерного товариства "Луганські акумулятори", м. Луганськ
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-1", м. Луганськ
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-2", м. Луганськ
про стягнення 617 920 грн.
За участю представників сторін:
від позивача – Солоніченко О.В., представник по довіреності від 16.03.2006р. №20/10;
від відповідача 1 –Шор К.К., представник по довіреності від 12.10.2006р. №21;
від відповідача 2 –Шор К.К., представник по довіреності від 12.10.2006р. №15;
від відповідача 3 –Шор К.К., представник по довіреності від 12.10.2006р. №15;
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення:
- з закритого акціонерного товариства «Луганські акумулятори»на відшкодування понесених витрат по сплаті земельного податку за період з 30.01.2002р. по 22.03.2004р. у сумі 180 327 грн. 08 коп.;
- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-1»на відшкодування понесених витрат по сплаті земельного податку за період з 30.01.2002р. по 22.03.2004р. у сумі 203 216 грн. 82 коп.;
- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2»на відшкодування понесених витрат по сплаті земельного податку за період з 30.01.2002р. по 22.03.2004р. у сумі 234 376 грн. 10 коп.;
Позовні вимоги за позовною заявою ґрунтувалися зокрема на наступних обставинах. Позивач у 2000 році передав до статутних фондів (у власність) відповідачів нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці належній позивачу на праві постійного користування. Зміни до державного земельного кадастру були внесені лише у 2004 р. на підставі рішення Луганської міської ради.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідачів проти позову заперечує з підстав наведених у відзивах на позовну заяву, зданих у судовому засіданні, посилаючись зокрема на те, що суб’єктом плати за землю є землекористувач, яким до прийняття рішення Луганської міської ради у 2004 році, тобто за заявлений до стягнення період було підприємство позивача.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відкрите акціонерне товариство Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори»у 2000 році виступило співзасновником наступних господарських товариств –відповідачів у даній справі: Закритого акціонерного товариства "Луганські акумулятори", м. Луганськ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-1", м. Луганськ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-2", м. Луганськ.
При цьому, позивач передав до статутних фондів вказаних товариств певне нерухоме майно відображене в засновницьких документах (установчих угодах) товариств відповідачів та актах приймання передачі майна від 18.03.2000р. про передачу майна до статутного фонду ЗАТ «Луганські акумулятори», від 20.11.2000р. про передачу майна до статутного фонду ТОВ «Луганський акумулятор -1», від 21.11.2000р. про передачу майна до статутного фонду ТОВ «Луганський акумулятор -2».
Відкрите акціонерне товариство Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори»засноване Фондом державного майна України та організацією орендарів орендного науково-виробничого підприємства «Луганські акумулятори»і є правонаступником орендного науково-виробничого підприємства «Луганські акумулятори», яке в свою чергу було правонаступником державного науково-виробничого підприємства «Луганські акумулятори».
Позивач, як правонаступник в державного науково-виробничого підприємства «Луганські акумулятори»був землекористувачем земельної ділянки загальною площею 33,2251га по вул. Оборонна, 91 у м. Луганську (у тому числі ділянок на яких розташовані об’єкти нерухомості, передані до статутних фондів відповідачів) згідно державного акту на право постійного користування землею виданого 29.11.1995р. Луганською міською радою.
Органами земельних ресурсів видавалися позивачу довідки від 30.01.2002р. №398, від 28.05.2003р. №2254, від 22.03.2004р. №2372 на підставі яких підприємство позивача здійснювало сплату всієї земельної ділянки, яка згідно державного акту про постійне користування землею перебувала у його користуванні.
Рішенням Луганської міської ради від 02.03.2004р. припинено державному науково-виробничому підприємству «Луганські акумулятори»право постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Оборонна, 91 у м. Луганську.
Так, державне науково-виробниче підприємство «Луганські акумулятори»29.11.1995р. набуло права землекористувача земельної ділянки загальною площею 33,2251га по вул. Оборонна, 91 у м. Луганську (у тому числі ділянок на яких розташовані об’єкти нерухомості, передані до статутних фондів відповідачів) згідно державного акту на право постійного користування землею виданого 29.11.1995р. Луганською міською радою та відповідно втратило правомочності землекористувача з прийняттям Рішення Луганської міської ради від 02.03.2004р. «Про припинення державному науково-виробничому підприємству «Луганські акумулятори»права постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Оборонна, 91 у м. Луганську».
Своєчасна сплата земельного податку або орендної плати є, відповідно до п.п. «в»п. 1 ст. 96 Земельного кодексу України обов’язком землекористувача, яким за вказаний вище період було державне науково-виробниче підприємство «Луганські акумулятори»та його правонаступники.
Крім того, враховуючи фактичну правову природу заявлених до відшкодування (стягнення) коштів слід зазначити наступне.
Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, майновою шкодою є шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування шкоди, є об’єктивна сторона, яку утворюють: наявність шкоди (збитків) у майновій сфері кредитора; протиправні дії відповідача; причинний зв’язок між протиправними діями відповідача та шкодою.
При цьому, важливим елементом об’єктивної сторони правопорушення є причинний зв’язок між шкодою та протиправними діями відповідача. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода (збитки) –наслідком протиправної дії.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів всіх складових правопорушення.
Також, при цьому, слід зазначити, що позивач не вжив заходів по запобіганню завдання збитків. Такими заходами мало бути подання до Луганської міської ради заяв про відмову від часток земельної ділянки на яких розміщено відчужене нерухоме майно.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у складі: 6179 грн. 20 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Зайве сплачене державне мито у сумі 00 грн. 02 коп., перераховане платіжним дорученням від 06.09.2006р. №884 підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Сплачені позивачем при поданні позову судові витрати у складі: 6179 грн. 20 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
3. Повернути Відкритому акціонерному товариству Науково-виробничій фірмі «Луганські акумулятори», м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 91, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05758948 зайво сплачене за платіжним дорученням від 06.09.2006р. №884 державне мито у сумі 00 грн. 02 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 19.10.2006р.
Суддя | Є.Ю. Пономаренко |