2-3471/11  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого           -          судді Орєхова О.І.,

при секретарі   -           Фуковській Г.Л.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям та пошкодженням квартири, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1   звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям та пошкодженням квартири, посилаючись на наступні обставини.

           Вона, ОСОБА_1, є влсником квартири АДРЕСА_1.

    В період з 21.09.2008 року по 09.10.2008 року траплялося залиття її квартири з туалету квартири № 33, розташованої зверху, належная ОСОБА_2 Залиття траплялося постійно двадцять днів, нарастаючи по інтенсівності. В ночі була капель над її унітазом з потолку. Їй приходилося змінювати підставлені під течею емкості: з початку від 5 до 15 літрів. Причиною течії була встановлена, але ОСОБА_2 не допускала для її усунення сантехніків, так як труба унітазу була замурована кафелем, не хотіла знімати кафель, поводилася агресивно, відмовляла вину. І тільки після того, як була залита слідуюча з її квартира, вона усунула течію.

    В результаті залиття її вартири, пошкоджені потолки і стіни туалету, кухні, ванної, коридор, про що свідчить акт комісії ЖЕУ № 6 Ворошиловського КП «СЕЗ»м. Донецька.

    Згідно акту і відпоіді на її заяву у Ворошиловську райраду м. Донецька від 21.11.2008 року № 02.01308-2 провина відповідача ОСОБА_2 підтверджується.

     КП «СЕЗ»Ворошиловського району м. Донецька складена смета на ремонтні роботи в її квартирі в сумі 1321 гривень.

     Добровільно відповідач ОСОБА_2 відмовляється відшкодувати спричинену їй матеріальну шкоду.

    Вона знаходилася в постійному нервовому напружені на протязі 20 днів, була позбавлена повноцінного сну, підвергалася загрозі інфекційних захворювань ( течія була з каналізації ), відовідач спричинила шкоду її здоров»ю. Людина вона стара  ( 72 роки на той час ) у неї піднявся тиск, були приступи болі в серці. Два роки понад, 2006 р., вона перенесла ішемічний інсульт, у неї также атеросклероз сосудів серця і мозку, гіпертонична хвороба, про що свідчить довідка лікаря. У зв»язку з цим, вважає, що їй спричинена моральна шкода.  

   Просила   суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь спричинену матеріальну шкоду у сумі 1321 гривень, моральну шкоду  у сумі 2000 гривень та понесені витрати, пов»язані з розглядом справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася, надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач була повідомлена про слухання справи належним чином, не сповістили суд про причини своєї відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2.

В період з 21.09.2008 року по 09.10.2008 року траплялося залиття квартири позивачки з туалету квартири АДРЕСА_3, яка розташована зверху, та належить відповідачу ОСОБА_2

Факт залиття квартири АДРЕСА_2, в судовому засіданні підтверджений актом, складеним начальником ЖЕУ № 6 Ворошиловського КП «СЕЗ»м. Донецька ОСОБА_3, майстром ЖЕУ № 6 ОСОБА_4 слюсарем-сентехніком ЖЕУ № 6 ОСОБА_5 від 03.11.2008 року ( а. с. 5 ).

Згідно локальної смети № 2-1-1, складеної КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька», вартість ремонтно-будівельних робіт у квартирі № 31, розташованій у жилому будинку № 101 по вулиці 50 років СРСР в м. Донецьку, у зв»язку з залиттям на момент проведення робіт складає 1321 гривень.

Частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.    

Суд вважає, що спричинена позивачу ОСОБА_1 вказана матеріальна шкода, у відповідності із положеннями ст. 1166 ЦК України, повинна бути стягнута з відповідача ОСОБА_2, як власника квартири АДРЕСА_4, з вини якої сталося залиття квартири позивача.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

  Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Обговорюючи питання про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позивачу залиттям квартири, заподіяна й моральна шкода, розмір якої, із урахуванням характеру і тривалості страждань позивача: вона знаходилася в постійному нервовому напружені на протязі 20 днів, була позбавлена повноцінного сну, підвергалася загрозі інфекційних захворювань ( течія була з каналізації ), позивач є старою людиною ( 72 роки на час залиття ), із-за залиття у позивачки піднявся тиск, були приступи болі в серці. Два роки понад, 2006 р., вона перенесла ішемічний інсульт, у неї также атеросклероз сосудів серця і мозку, гіпертонична хвороба, про що свідчить довідка лікаря, суд оцінює в 1000 гривень і вважає за необхідне стягнути її з відповідача на користь позивача.

В силу ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 51 гривня та витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 120 гривень.

Всього підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача: 1321 + 1000 + 51 + 120 = 2 492  гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 15, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, суд,  –

ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям та пошкодженням квартири, –задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 1321гривень, моральну шкоду у сумі 1000 гривень, державне мито у сумі 51 гривня та витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 120 гривень, а всього 2 492 гривень ( дві тисячі чотириста дев»яносто дві гривні ).

        Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

     Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленному цим Кодексом.          

  Рішення надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                        О.І. Орєхов