№2-1900/2007p. РІШЕННЯ

Іменем   України

3 липня   2007 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судці: Стахової Н.В.

при секретарі судового засідання: Гавриленко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення компенсації, заподіяної злочином моральної шкоди у сумі 2000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обгрунтування якого посилався на те, що 25 січня 2005 року відповідач з його дачної ділянки, що розташована в садівничому товаристві „Резинщик" в місті Лисичанську , здійснив крадіжку дачного будинку, чим спричинив йому матеріальну шкоду у сумі 1650 грн. Крім того, неправомірними діями відповідача, що виразилися в спаленні будинку та фруктового саду: винограду, яблунь, горіху, груш, слив біля нього, а також речей що знаходилися у будинку: садовий інвентар, диван, стіл, три стільця, йому заподіяно й моральну шкоду яку він оцінює в 2000 грн. і полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав в зв'язку з пошкодженням свого майна. Оскільки у добровільному порядку відповідач відмовився компенсувати йому вказану суму моральної шкоди, проси в стягнути з останнього 2000 грн. компенсації, заподіяної моральної шкоди, та 30 грн., пов'язаних з наданням йому правової допомоги.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, підтвердив викладене у ньому, доповнивши, що вироком Лисичанського міського суду, ухваленого Лисичанським міським судом Луганської області 12 квітня 2007 року, ОСОБА_2 був засуджений за скоєння злочинів, передбачених ст.. 185 ч.2 КК України з призначенням покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України був звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на один рік. Вважає, що злочином, скоєним ОСОБА_2, йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням майна, так як через крадіжку дачного будинку та пошкодження дерев, його життя зазнало значних змін: весь час, який він проводив на дачі з літку до восени, він вимушений знаходитися в квартирі. Фруктові дерева: яблуні, груша, три куща винограду, два горіха, дві сливи яких відповідач спалив, він вирощував двадцять років, овочів та фруктів йому вистачало не тільки на продаж, а й на весь рік для свого харчування. Він є людиною похилого віку і пенсії, яку він отримує, йому недостатньо на придбання необхідних продуктів харчування, яких він вирощував на садовій ділянці, тому просив стягнути з відповідача компенсацію заподіяної йому моральної шкоди у сумі 2000 грн., та 30 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.

Відповідач ОСОБА_2у судовому засіданні позов не визнав, вважає, що його вини у заподіянні позивачу моральної шкоди не має, оскільки майно, що знаходилося на садовій ділянці позивача він підпалив ненавмисно. Окрім того, він відшкодував позивачу 480 грн. матеріальної шкоди, тому просив відмовити в позові як необгрунтованому.

Суд, заслухавши пояснення позивача і відповідача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 12.04.2005 року ОСОБА_2, визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 185 ч.2 КК України з призначенням  покарання у вигляді трьох років

2 позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_2звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на один рік. (а.с.2-3)

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно відсутності протиправності та вини у його діях, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи вироком Лисичанського міського суду від 12.04.2005 року, який в даному випадку має преюдиціальний характер для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.ст.23, 1167 ГК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяного в результаті порушення його прав, у тому числі за наявності душевних страждань, які фізична особа відчуває у зв'язку з протиправною поведінкою відносно неї.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 Постанови №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживанням у зв'язку  з ушкодженням майна.

При вирішенні питання про розмір моральної шкоди, суд виходить з характеру, об'єму та тривалості душевних страждань позивача, глибини його психологічного дискомфорту, оскільки останній є людиною похилого віку через що неспроможний відновити пошкоджене майно, зокрема виростити сад, а також суттєвості змушених змін в його життєвих відносинах, та з врахуванням розумності і справедливості, стягує з відповідача на користь позивача 700 грн. компенсації моральної шкоди.

Відповідно до ст.84, 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 30 грн., на користь держави 51 грн. державного мита.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 23, 1167, ЦК України, ст.. 10.11., 60, 88,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення компенсації, заподіяної злочином моральної шкоди у сумі 2000 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 700 грн. компенсації моральної шкоди, 30 (тридцять) грн., в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

Стягнути з ОСОБА_2на користь держави 51 (п'ятдесят одну) грн.. державного мита.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду

Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з

дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом

20 днів апеляційної скарги,  без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.