Справа № 2-а-534/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 07.09.2011 року                                                                                          м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого-судді:                                         Троян Н.А.

при секретарі:                                                   Смиковій Ю.В.

за участю позивача:                                         ОСОБА_1

представника позивача:                                  ОСОБА_2

відповідача:                                                      ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Нікопольського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ  ГУМВС України старшого сержанта міліції  ОСОБА_3, УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області та Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області про скасування  постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  суд

                                                                  В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Нікопольського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ  ГУМВС України старшого сержанта міліції  ОСОБА_3, УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області та Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області про скасування  постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

         Свої вимоги мотивує тим, що 30.07.2010 року о 18 год. він їхав з м. Нікополя до с. Червонигригорівка, де він проживає. На виїзді з м. Нікополя він пробив колесо на своєму автомобілі „Славута”, поміняв пробите колесо на запасне колесо і продовжив рух. Проїхавши деяку відстань  знову пробив колесо. Потім він зупинив знайомого, який  дав йому запасне колесо.

          Запропоноване колесо викликало у нього сумнів у залишковій  висоті малюнка протектора, але вибору у нього не було. На виконання вимог ПДР він включив аварійну світову сигналізацію, на зниженій швидкості, почав рухатися до місця стоянки або ремонту.

          Через декілька метрів його зупинив відповідач , на його питання, що він порушив відповідач відповів, що проводиться операція „МАК”. Інспектор не проводив ніяких дій, які необхідно було проводити з його слів, при проведені операції „МАК”. Потім інспектор пояснив, що такий автомобіль знаходиться в орієнтуванні. Тобто у інспектора не було ніяких підстав для зупинення його автомобіля.

          Потім інспектор почав складати протокол. Він став пояснювати, що їхав до шиномонтажу для усунення несправності, яка виникла в дорозі, але не зважаючи на це інспектор склав протокол.

Вважає, що інспектор не виконав свого обов”язку –не надав доброзичливо, переконливо і зрозуміло, з посиланням на відповідні вимоги ПДР роз”яснень неправомірності його дій. Інспектор не надав йому правову допомогу і необхідну інформацію, інспектор не показав йому нормативний акт, який дозволяє зупинку транспортних засобів, які розшукуються, інспектор порушив Закон України „Про міліцію” та інші нормативні акти.

          Діями відповідача йому спричинена матеріальна шкода, оскільки на підставі договору представництва він сплатив своєму представнику ОСОБА_2 - 15 000 грн. за виконання його повноважень.

          Крім того, діями відповідача йому спричинена моральна шкода, оскільки він переніс моральний стрес з приводу порушення його Конституційних прав, що знайшло відображення у його усвідомленні, відчуттях, він відчував побоювання, хвилювався, що йому потрібно витрачати час, він усвідомлював свою неповноцінність, що він не може довести свою правоту, тобто переніс душевні страждання. Те що його здоров”ю нанесена шкода –це загальновідомий факт. У нього були енергетичні витрати, він вимушений був купувати вітаміни, овочі та фрукти. Понесення затрат викликало хвилювання, страждання. Стягнення з відповідача  15 000 грн. згладить його моральні страждання.

          Просить скасувати постанову  серії АЕ № 340998 від 30.07.2010 року, повернути талон та стягнути з відповідача –суб”єкта владних повноважень на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 15 000 грн., моральної  шкоди 15 000 грн.

          В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги просив стягнути з інспектора Заїка В.І. та Державного казначейства матеріальну та моральну шкоду Крім того просив стягнути 970 грн. витрачених на бензин для поїздок до суду, в прокуратуру, в  УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

          Відповідач –інспектора  ДПС позовні вимоги не визнав і пояснив, що порушення ПДР мало місце. При зупинці автомобіля позивача він пояснив причину зупинки,  малюнок протектора шини на одному колесі автомобіля мав 100% зносу. Розмовляв він  ввічливо, казав де знаходиться шиномонтаж.

          Представники  залучених судом до участі у справі у якості співвідповідачів –УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області та Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області у судове засідання не з”явилися, про час розгляду справи повідомлялися належним чином, заперечень проти позову не надали.

          Вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

         Судом встановлено, що сторони знаходяться у публічно-правових відносинах, які врегульовані КАС України. Рішення відповідача – постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2).

         У судовому засіданні встановлено, що 30.07.2010 року відповідачем у відношенні позивача був складений протокол серії АЕ1 № 042647 за порушення вимог п. 31.4.5.п ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.121 КУпАП (а.с.33).

         На підставі даного протоколу інспектором ДПС ВДАІ  старшим сержантом міліції ОСОБА_3 було винесено постанову серія АЕ № 340998 по справі про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 року стосовно позивача про накладення адміністративного стягнення - штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.34).

          Постановою командира взводу ДПС майора міліції ОСОБА_4 постанова серія АЕ № 340998 по справі про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 року стосовно позивача про накладення адміністративного стягнення - штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, була скасована, оскільки, як зазначено в постанові інспектор належним чином не довів склад адміністративного правопорушення, та провадження по справі закрито на підставі ст.ст. 247 п.1, 251 та 252 КУпАП (а.с. 56).

          Таким чином позивач обрав інший спосіб захисту прав і його вимоги були задоволені –постанова скасована, провадження по справі закрито.

          Не можуть бути задоволені вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди з наступних підстав.  Позивач просить стягнути  матеріальну шкоди,  посилаючись на договір представництва  між ним та ОСОБА_2, укладений 31.07.2010 року (а.с.14-15), згідно якого позивач погодився на оплату представнику 15 000 грн., а представник погодився за цю плату представляти інтереси позивача, тому на думку суду ці витрати несуть сторони за договором.

          Не можуть бути задоволені і вимоги в частині стягнення  матеріальної шкоди в сумі 970 грн., витрачених на бензин для поїздок в прокуратуру, суд та інші інстанції. Позивачем в цій частині не надано жодних доказів про понесення таких витрат.

          Не можуть бути задоволені і вимоги в частині відшкодування моральної шкоди.

          Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Як вбачається з позову, підставою відшкодування моральної шкоди позивачем зазначено спричинення йому діями відповідача душевних та фізичних страждань у зв”язку з незаконним притягненням до адміністративної відповідальності. На підтвердження розладу фізичного здоров”я  позивача представник позивача пояснив, що це загальновідомий факт.

          Судом прослуховувався запис, зроблений позивачем при зупинці його інспектором ДАІ, згідно якого не вбачається, що працівник міліції він себе нетактовно, допускав грубощі чи підвищував голос, чи допустив інші дії, які могли спричинити душевні страждання.  Доказів тому, що дії інспектора призвели до погіршення або позбавлення можливостей реалізації позивачем своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, позивачем суду не надано.

          Оскільки позивачем не надано суду доказів того, що вказаними ним діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, то підстав для задоволення його позовних вимог про відшкодування матеріальної, моральної шкоди –немає.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. керуючись  ст. ст. 2, 7, 17, 18, 69, 71, 104, 160, 162, 163, 171-2  КАС України,  суд  

П О С Т А Н О В И В:

         В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Нікопольського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ  ГУМВС України старшого сержанта міліції  ОСОБА_3, УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області та Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області про скасування  постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,   відмовити.

        Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає в частині скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

        В іншій частині постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або  іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту тримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої подається протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у випадках передбачених статтею 186 КАС України.

Суддя:ОСОБА_5