Справа № 2-364/11

РІШЕННЯ

іменем України

26 вересня 2011 року                                                м.Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді                       Гамули Б.С.,

при секретарі                                                  Семенюк О.В.,

з участю: позивача                                         ОСОБА_1,

представника позивача                                  ОСОБА_2,

відповідача                                                      ОСОБА_3,

представника відповідача                              ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановив:

5 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому зазначає, що 11 липня 2011 року, близько 14 години, на вул. Б. Хмельницького в м. Камені-Каширському відповідач ОСОБА_3 затіяла сварку, в ході якої умисно нанесла їй два удари ногою в праве коліно та у праву половину грудної клітки.

Постановою судді Камінь-Каширського районного суду від 12 серпня 2011 року за скаргою ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 126 КК України, а постановою цього ж суду від 30 серпня 2011 року дану справу закрито, а підсудну звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 1, 6 Закону України „Про амністію у 2011 році”.

Внаслідок отриманих побоїв позивач змушена була пройти курс амбулаторного лікування в Камінь-Каширській ЦРЛ. На придбання ліків витратила 196 грн. 82 коп. Крім того, вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача їй завдана також і моральна шкода, яку вона оцінює в сумі 2000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з ОСОБА_3 в її користь 196 грн. 82 коп. матеріальних збитків, 2000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

14 вересня 2011 року відповідач ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, який обґрунтовує тим, що 11 липня 2011 року, за вказаних вище обставин, саме позивач затіяла сварку біля воріт її господарства у відповідь на зауваження з приводу неналежного утримання собаки породи Німецька вівчарка. В ході сварки тілесних ушкоджень чи побоїв позивачу не заподіювала. Навпаки саме остання безпричинно тягала її за волосся.

Постановою судді Камінь-Каширського районного суду від 2 вересня 2011 року за скаргою ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 126 КК України, а постановою цього ж суду від 13 вересня 2011 року дану справу закрито, а підсудну звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 1, 6 Закону України „Про амністію у 2011 році”.

Вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача їй завдана майнова шкода, пов’язана з витратами на правову допомогу, в сумі 1000 грн. та моральна шкода, яку вона оцінює в сумі 700 грн., та які просить стягнути з ОСОБА_1 у свою користь.

Ухвалою суду від 14 вересня 2011 року зустрічний позов об’єднано з первісним та прийнято до спільного провадження.

          Позивач ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Заперечують, що позивач вчиняла відносно відповідача будь-які дії насильницького характеру, оскільки має похилий вік, часто лікується, а тому не спроможна нанести побої. З цих же підстав вимоги зустрічного позову не визнають.

          Відповідач ОСОБА_3, її представник ОСОБА_4 вимоги первісного позову визнали частково. Погодилися, що відповідач завдала позивачеві моральну шкоду, однак її розмір є значно меншим, достатньої вважають суму в 100 грн. Вимоги зустрічного позову підтримують повністю. Наполягають, що саме з вини ОСОБА_1, яка постійно порушує порядок утримання собаки службової породи, виникла суперечка, в ході якої остання схопила та тягала відповідача за волосся.

          Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили, що 11 липня 2011 року між сторонами виникла суперечка з приводу неналежного утримання ОСОБА_1 у своєму господарстві собаки породи Німецька вівчарка. Крім того, свідок ОСОБА_7, мати відповідача, показала, що була присутня при даній сварці та бачила як ОСОБА_1 схопила та утримувала ОСОБА_3 за волосся.  

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає первісний та зустрічний позови підставними і таким, що підлягають до задоволення частково.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.          

          З оглянутих в судовому засіданні постанов Камінь-Каширського районного суду від 30 серпня та 13 вересня 2011 року (а.с. 3, 15) встановлено, що 11 липня 2011 року, близько 14 години, на вул. Б. Хмельницького в м. Камені-Каширському між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, сторонами по справі, виникла сварка з приводу неналежного утримання першою в своєму господарстві собаки породи Німецька вівчарка, в ході якої ОСОБА_3 умисно нанесла ОСОБА_1 два удари ногою в праве коліно та у праву половину грудної клітки. У свою чергу        ОСОБА_1 схопила та деякий час утримувала ОСОБА_3 за волосся.

          Дані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні в свідки        ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що внаслідок вчинених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 неправомірних дій як одній так і іншій стороні було спричинено моральну шкоду. Вона полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, в зв’язку з безпричинним отриманням останніми побоїв та інших ушкоджень здоров’я. Беручи до уваги тривалість і характер страждань як позивача так і відповідача, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, а також характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ними правопорушень, майновий стан обох, вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди первісний та зустрічний позови задовольнити частково, стягнувши з кожної із сторін на користь іншої по 600 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що сторони не довели факт заподіяння їм майнової шкоди.

Так, позивач ОСОБА_1 у підтвердження витрат на амбулаторне лікування в Камінь-Каширській ЦРЛ не надала жодних доказів. Зокрема, не надано документів, що підтверджують факт її звернення за медичною допомогою, не представлено листка призначень, а також інформації щодо перебігу лікування. Додані до позовної заяви квитанції про придбання ліків самі по собі такими доказами не являються.

Також помилковим є твердження відповідача ОСОБА_3 про нанесення їй майнової шкоди, пов’язаної з витратами на правову допомогу, оскільки згідно п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України такі витрати відносяться до судових та не є матеріальним збитками. Таким чином, в задоволенні обох позовів в частині відшкодування майнової шкоди слід відмовити.   

Згідно ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду; витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. Даний перелік є вичерпним і розширенню не підлягає.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 визначено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних справ, згідно якої її розмір не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Враховуючи вимоги вказаних вище норм закону, а також статей 81, 88 ЦПК України суд, задовольняючи первісний позов частково, стягує з відповідача на користь позивача 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 500 грн. витрат на правову допомогу. Разом з тим, враховуючи часткове задоволення вимог за зустрічним позовом, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 500 грн. витрат на правову допомогу, а також з обох в дохід держави по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Від сплати судового збору сторін слід звільнити на підставі п.18 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 „Про державне мито” як постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В той же час не підлягають відшкодуванню витрати позивача ОСОБА_1 на правову допомогу по оформленню скарги приватного обвинувачення в сумі 600 грн., оскільки згідно ст. 91 КПК України вони відносяться до судових витрат по кримінальній справі та стягуються з винного при постановленні вироку чи постанови.

Також відсутні підстави для відшкодування витрат відповідача ОСОБА_3, пов’язаних представництвом її інтересів у суді та явкою до суду її представника ОСОБА_4, зокрема, на придбання дизельного палива на суму 714 грн. 85 коп., оскільки останньою не наведено доказів, що ці витрати понесла саме вона, а також доказів неможливості скористатися іншим більш доступним видом транспорту. Крім того, адвокат ОСОБА_4 приймала участь в судових засіданнях як представник відповідача на підставі угоди від 13 вересня 2011 року, а не як особа, яка надає правову допомогу. Відшкодування витрат стороні на представництво її інтересів у судовому засіданні не передбачено нормами ЦПК України.

З цих же підстав не підлягають відшкодуванню витрати позивача        ОСОБА_1 в сумі 250 грн. на представництво її інтересів в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 79, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, суд  

в и р і ш и в :

Первісний та зустрічний позови задовольнити частково.           

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 600 (шістсот) гривень у відшкодування моральної шкоди, 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 500 (п’ятсот) гривень витрат на правову допомогу.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 600 (шістсот) гривень у відшкодування моральної шкоди та 500 (п’ятсот) гривень витрат на правову допомогу.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в дохід держави кожної окремо по 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                  ОСОБА_8