Справа  № 2-а-6991/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     20 червня 2011 року  суддя  Чернігівського  районного суду Чернігівської області    Шитченко Н.В.  розглянувши в приміщенні суду в м.Чернігові в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про  визнання дій неправомірними та  зобов’язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до  суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в  Чернігівському районі  про  визнання   дій неправомірними в частині призначення та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язання відповідача виплатити їй щомісячну соціальну допомогу до пенсії як дитині війни за період з 01 грудня 2010 року по день звернення до суду.    

Відповідач 17 червня 2011 року   подав письмові заперечення на позов, в яких позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідач зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Крім того, частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З цього Відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується. В запереченнях відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком і в 2010 році  їй нараховувались підвищення як дитині війни у розмірі  49,80 грн. на місяць в межах бюджетних асигнувань.   

Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачається статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відсутність у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.  

Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)»від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у редакції Закону від 18.11.2004 року поновили свою дію з 22 травня 2008 року і діяли також протягом 2010 року.

За таких обставин суд вважає, що дії управління слід визнати  неправомірними, а невиплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога, як дитині війни підлягає перерахуванню, враховуючи те, що право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, тому підлягають задоволенню вимоги позивача щодо виплати недоплаченої пенсії як дитині війни з 12 листопада 2010 по 12 травня 2011 року включно, з урахуванням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

Керуючись ст.183-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про  визнання дій неправомірними та  зобов’язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни   -  задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі    щодо ненарахування та виплати позивачу державної соціальної допомоги як дитині війні відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі    провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 12 листопада 2010 року по 12 травня 2011 року включно з урахуванням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду  через Чернігівський районний суд протягом десяти днів  з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                      Н.В.Шитченко