Справа №2-2332/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2007 року                                      Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді        Трофимової Д.А.

при секретарі                      Золотухіній І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23 жовтня 1992 року, який зареєстрований відділом ЗАГС міськвиконкома м. Запоріжжя, актовий запис № 2016. Від спільного подружнього життя мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Позивач зазначає, що шлюбні відносини фактично припинені у грудні 2005р., спільного господарства вони не ведуть, їх родина фактично розпалася. ОСОБА_1 просить шлюб розірвати, дитину залишити проживати з нею, сплачені нею при поданні позову судові витрати з відповідача не стягувати, витрати по оформленню розлучення в органах РАГС покласти на ОСОБА_2 Примирення вважає неможливим.

Відповідач позов визнає, про що надав суду письмову заяву, не заперечуючи проти причин розпаду родини. Примирення також вважає неможливим. Просить суд, щоб у випадку розірвання шлюбу донька залишилася проживати з матір'ю. Згоден сплатити витрати по оформленню розлучення в органах РАГС.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони вже півтора року не проживають разом, не ведуть спільне господарство, обидва втратили почуття любові та поваги один до одного, необхідне для подружнього життя. Родина сторін фактично розпалась, обидва примирення вважають неможливим. Тому подальше спільне життя подружжя та збереження їх родини стали неможливими.

З обопільної згоди сторін неповнолітня дитина залишається проживати з матір'ю.

Майнового спору не має.

Враховуючи думку сторін і те, що з позивачем залишається проживати неповнолітня дитина, суд вважає можливим витрати по оформленню розлучення в органах РАГС покласти повністю на відповідача.

2

Керуючись ст.ст. 10, 11, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 105 ч. 3, 110, 112 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований відділом ЗАГС міськвиконкома м. Запоріжжя 23.10.1992р., актовий запис № 2016.

Неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження залишити проживати з матір'ю.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС в сумі 17 (сімнадцять) грн. ОСОБА_1 від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.