ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 315
РІШЕННЯ
Іменем України
20.12.2011Справа №5002-5/4561-2011
За позовом Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4)
до відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (98100, АДРЕСА_1)
про зміну умов договору оренди землі.
Суддя М.П. Гаврилюк
Представники:
Від позивача – ОСОБА_4 – представник за довіреністю від 29 грудня 2010 року.
Від відповідача – ОСОБА_3 – паспорт.
Суть спору:
Позивач, Феодосійська міська рада, звернувся до господарського суду Ар Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та просить суд змінити умови Договору оренди землі (реєстраційний номер 040901900096) від 24.03.2009, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Феодосійською міською радою, виклавши пункти договору у редакції позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється від підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, якою зокрема, на підставі рішення міської ради, було змінено розмір орендної плати.
Відповідач заперечує за мотивами викладеними у відзиві, посилаючись на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2011 року та постанову Вищого господарського суду України від 21 червня 2011 року по справі № 5002-5/6215-2010 вказує на те, що даними судовими рішеннями визнано право співпозивачів, зокрема – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користування орендованими земельними ділянками в частині розмірів, ставок і порядку розрахунку орендної плати на умовах договорів оренди з Феодосійською міською радою, укладених до 01 січня 2009 року - без врахування нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2011 року суд порушив провадження у справі та призначив до розгляду.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
20 грудня 2012 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач заперечував за мотивами викладеними у відзиві та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
На підставі рішення 21-ої сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 27 липня 2007 року №959 між Феодосійською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладений договір оренди землі від 19 жовтня 2007 року, зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 24 березня 2009 року за № 040901900096 (а.с.12-14).
Відповідно до пункту 1 договору Феодосійська міська рада (орендодавець за договором) надає, а фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (орендар за договором) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться: АДРЕСА_2, кадастровий номер №0111600000010130242.
Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0490 га, у тому числі по угіддям: забудовані землі, у тому числі для відпочинку та інші відкриті землі, у тому числі піски, включаючи пляжі 0,0490 га за рахунок земель загального користування, які входять у категорію житлової та суспільної забудовою у межах м. Феодосії.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 36848,75 грн.
Пунктом 8 передбачений строк дії договору – до 26 січня 2017 року.
У відповідності з пунктом 9 договору орендна плата здійснюється починаючи з 28 липня 2007 року у грошовій формі із зазначенням 2 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 736,94 грн. за рік.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункт 10 договору).
Згідно з вимогами статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV (частина 2 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 25.03.2005 р. N 2505-IV, від 02.12.2010 р. N 2756-VI) орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
Рішенням 37-ої сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія» затверджено технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель міста Феодосія та введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель, вирішено всі зміни в розмірі орендної плати по договорам оренди землі, що пов'язані із змінами в законодавстві України та щорічною індексацією грошової оцінки землі, фіксувати в додаткових угодах до договорів про оренду землі (арк.спр.24).
28 листопада 2008 року прийнято рішення 41-ої сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради «Про введення ставок орендної плати за землю» №1842, яким встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що застосовується у інших видах діяльності згідно з Українським класифікатором цільового використання земельних ділянок в розмірі 3-х відсотків від їх нормативної грошової оцінки (а.с. 23)
19 січня 2011 року за вих. № 02-30-50 Феодосійською міською радою направлено на адресу відповідача додаткову угоду від 11 січня 2011 року до договору оренди землі від 24 березня 2009 року, реєстраційний № 040901900096, відповідно до якої було запропоновано змінити розмір орендної плати та деякі пункти договору оренди землі від 29 березня 2009 року викласти в редакції позивача, а саме:
1.П.1 – слова «зона «Прибережна» оціночний район №83» читати: «з 01.01.2009 року економіко-планувальна зона №17».
2. П.5 – доповнити словами: Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить: з 01.01.2008 по 31.12.2008 – 37 880,51 гривень, з 01.01.2009 – 135 885, 44 гривень, з 01.01.2010 – 143 902, 68 гривень».
3. П. 9 – читати у наступній редакції «Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 1 136, 42 грн. (Одна тисяча сто тридцять шість гривень 42 коп.), з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 4 076,56 грн. (Чотири тисячі сімдесят шість гривень 56 коп.) за рік, з 01.01.2010 у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 4 317,08 грн. (Чотири тисячі триста сімнадцять гривень 08 коп.) за рік».
4. П.36 читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід’ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду».
5. Доповнити пунктом 48 у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником
6. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 23 березня 2009 року реєстраційний №040901900096».
Як вбачається з матеріалів справи, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення додаткова угода не була отримана відповідачем. На поштовому конверті, який був повернутий позивачу значиться позначка «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 17).
Позивач просить суд змінити умови Договору оренди землі (реєстраційний номер 040901900096) від 24.03.2009, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Феодосійською міською радою, виклавши пункти договору у редакції позивача.
Суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з недосягненням згоди щодо зміни умов договору оренди землі.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. зі змінами та доповненнями відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з частинами першою та третьою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договорі оренди.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміни умов договору оренди землі здійснюються за взаємною згодою сторін.
Згідно з частиною 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Так, пунктом 4.2 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія» встановлений розмір земельного податку у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земель міста Феодосії на підставі положень Закону України «Про плату за землю».
Одночасно, як вже зазначалося, цим рішенням було затверджено технічну документацію з нормативною грошовою оцінкою земель міста Феодосії.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року, змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.
Тому здійснення нормативної грошової оцінки землі, внаслідок якої змінився її розмір, відповідає вимогам діючого законодавства.
Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно витягу Відділу Дрежкомзему України в м. Феодосія від 06 жовтня 2011 року № 3090/04-09, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у м. Феодосія, Чорноморська набережна 143902,68 грн. (арк.спр.20).
Рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року № 1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які надані в оренду, що використовуються для інших видів діяльності згідно з УКЦВЗ в розмірі, що дорівнює 3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи, керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, листом від 19 січня 2011 року за вих. № 02-30-50 позивачем надіслана на адресу відповідача додаткова угода до договору оренди від 24 березня 2009 року № 040901900096, відповідно до якої позивач запропонував внести зміни до його змісту:
1.П.1 – слова «зона «Прибережна» оціночний район №83» читати: «з 01.01.2009 року економіко-планувальна зона №17».
2. П.5 – доповнити словами: Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить: з 01.01.2008 по 31.12.2008 – 37 880,51 гривень, з 01.01.2009 – 135 885, 44 гривень, з 01.01.2010 – 143 902, 68 гривень».
3. П. 9 – читати у наступній редакції «Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 1 136, 42 грн. (Одна тисяча сто тридцять шість гривень 42 коп.), з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 4 076,56 грн. (Чотири тисячі сімдесят шість гривень 56 коп.) за рік, з 01.01.2010 у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 4 317,08 грн. (Чотири тисячі триста сімнадцять гривень 08 коп.) за рік».
4. П.36 читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід’ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду».
5. Доповнити пунктом 48 у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником
6. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 23 березня 2009 року реєстраційний №040901900096».
Однак, як стверджує позивач, відповідач ухиляється від розгляду його пропозицій в порядку, передбаченому статтею 188 Господарського кодексу України, чим створює перешкоди для надходження до бюджету від оренди в повному обсязі.
Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Із встановлених судом обставин справи вбачається, що рішеннями Феодосійської міської ради №1698 від 29 серпня 2008 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель в місті Феодосії» та №1842 від 28 листопада 2008 року «Про ведення ставок орендної плати за землю» затверджено коефіцієнти, використовувані для розрахунку орендної плати за земельні ділянці, відповідно з економічно-планувальними зонами по грошовій оцінці земель у м. Феодосія в новій редакції.
Відповідно до ч.ч.3,4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обв'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відповідно до частини першої статті 641 Цивільного кодексу України пропозиція щодо зміни істотних умов договору повинна містити істотні умови договору.
Умови договору оренди не виключають можливості зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі. Ці обставини змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити інший розмір нормативної грошової оцінки землі, то вони б уклали договір на інших умовах - передбачили більшу суму орендної плати.
При цьому, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлений орендодавець не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися тому, що зобов'язання органу місцевого самоврядування переглядати у певний строк нормативну грошову оцінку землі встановлено законом.
Виконання договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору - отримання орендної плати у розмірі, який не нижче встановленого мінімального розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі.
В даному договорі не визначено, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто, одночасно є певні умови, з якими закон - частина друга статті 652 Цивільного кодексу України, пов'язує можливість зміни договору за рішенням суду.
Згідно з статтею 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
З врахуванням вказаних норм права, умов договору та встановлених обставин справи, суд вбачає правові підстави для внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 040901900096 від 24 березня 2009 року.
Відповідно до частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Суд вважає необґрунтованим внесення змін до договору зміни пункту 1 в частині визначення, що економіко – планувальна зона №17 визначається з 01.01.2009 року, а також в частині відображення в договорі нормативно-грошової оцінки землі, яка діяла до встановлення нормативно-грошової оцінки у розмірі 143 902,68 грн., що, в свою чергу, діяла в момент прийняття судом рішення, а також визначення дати, з якої діє остання оцінка.
Щодо змін до договору оренди землі від 24 березня 2009 року п.9 стосовно орендної плати, суд вважає необхідним зазначити наступне.
У відповідності зі статтею 189 Господарського кодексу України, статтею 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, встановлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
За приписами статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Орендна плата, згідно з пунктом 9 договору, мала вноситися орендарем в грошовій формі розміром 736,97 гривень за рік, що складало 2 відсотка від вказаної у п.5 договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
При цьому, відповідно до пункту 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2011 року у справі № 5002-5/6215-2010, зокрема, визнано право відповідача на користування орендованою земельною ділянкою в частині розмірів, ставок і порядку розрахунку орендної плати на умовах спірного договору без врахування нової нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії та рішення Феодосійської міської ради «Про введення ставок орендної плати за землю» від 28 листопада 2008 року № 1842.
Вказане судове рішення в цій частині було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 21 червня 2011 року,
Факти, встановлені вищевказаними судовими рішеннями відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України мають для суду преюдиціальне значення та звільнюються від доказування.
Враховуючи встановлені чинним судовим рішенням обставини щодо прав відповідача за договором оренди землі та з приводу можливості застосування до наявних відносин нової нормативної оцінки та ставок орендної плати за рішенням міськради №1842 від 28.11.2008 р., на які в обґрунтування своїх вимог посилається позивач, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині зміни пункту 9 договору оренди землі від 24 березня 2009 року задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
У відповідності зі ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 23 грудня 2011 р.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Змінити умови договору оренди землі реєстраційний номер 040901900096 від 24 березня 2009 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Феодосійською міською радою, виклавши пункти договору у наступній редакції:
«1. Пункт 1 - слова «зона «Прибрежна» оціночний район №83» читати «економіко-планувальна зона №17».
2. Пункт 5 викласти в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 143 902,68 грн.
3. Пункт 36 читати у наступній редакції «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод, які є невід’ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі недодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду».
4. Доповнити п. 48 у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватись, у тому числі, продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (98100, АДРЕСА_1, інн.НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету м.Сімферополя (р/р 31115095700002, банк одержувача Головне Управління держказначейства в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, код платежу 22090200) 42,50 грн. держмита.
5. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (98100, АДРЕСА_1, інн.НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету м.Сімферополя (рр 31214264700002 ГУ Державне казначейство в АРК, одержувач: 22050003, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.