Справа № 2-2263-2011 р.

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            01 листопада 2011 року  Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді          Токарєва А.Г.

при секретарі                              Ліпскіс О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Вугільна компанія «Красноліманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Красноліманська»про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» перебував у трудових відносинах з 18.02.2002 року по 31.03.2007 року та у зв’язку з виконанням своїх обов’язків постійно під час роботи, на протязі п’яти років, знаходився в шкідливих умовах праці. Це призвело до виникнення у нього захворювання легенів, що було визнано як професійне захворювання.  Звільнився за власним бажанням.

            ОСОБА_2 розслідування хронічного професійного захворювання від 17.06.2008 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз –хронічний обструктивне захворювання легенів пилової етиології третьої стадії, фаза загострення, емфізема легенів, легенева недостатність 2-го ступеня. Супутній діагноз –ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, аретосклеротична гіпертензія, СН один з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка.   

В зв'язку з чим він був оглянутий Донецькою обласною профпатологічною МСЕК, де йому 25.09.2008 р. було встановлено 60 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності безстроково, продовжує лікування.

В зв'язку із ушкодженням здоров'я, яке він зазнав внаслідок роботи в шкідливих умовах праці, у нього періодично погіршується самопочуття та він неодноразово звертався за наданням медичної допомоги.

 Внаслідок довгої праці в шкідливих умовах, він отримав захворювання легенів у зв’язку з чим він зазнав моральної шкоди, відчував негативні почуття та переживання, також йому доводиться додавати зусиль для встановлення того стану та зв'язків життя, які існували раніше, та постійно додавати зусиль для організації свого та життя своєї родини, він відчував та продовжує відчувати моральні страждання у зв'язку з чим не може реалізувати в повній мірі своїх повсякденних занять, звичок та бажань, що у сукупності вимагає від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності та ушкодження здоров'я призвели до моральних страждань, оскільки у нього порушився нормальний життєвий ритм, він позбавлений можливості займатися фізичною працею, допомагати родині по господарству, змушений продовжувати відповідний курс лікування у медичному закладі.  

          Заподіяну йому моральну шкоду позивач оцінює в 60000 грн., яку просить стягнути з кожного з відповідачів по справі.

          Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності,  підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

                    Представник відповідача – ДП «Вугільна компанія «Красноліманська», надала заяву про розгляд справи у її відсутності, постановити рішення на розсуд суду.

           Представник третьої особи –відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області в судове засідання не з’явився, про час і місце розряду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, на розсуд суду.

Дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем по справі ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» з 18.02.2002 року по 31.03.2007 року перебував в трудових відносинах (а.с. 11-12).

Під час виконання трудових обов'язків, він отримав професійного захворювання хронічне, діагноз –хронічний обструктивне захворювання легенів пилової етиології третьої стадії, фаза загострення, емфізема легенів, легенева недостатність 2-го ступеня. Супутній діагноз –ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, аретосклеротична гіпертензія, СН один з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка. (а.с. 5-6)

В зв'язку з чим він був оглянутий Донецькою обласною профпатологічною МСЕК, де йому  25.09.2008 р. було встановлено 60 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності безстроково. (а.с. 7).

ОСОБА_2 епікризів позивач періодично проходить курси лікування у медичних закладах (а.с. 13-17).   

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров”я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов”язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз”яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв”язку з отриманим професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 60% працездатності, визнаний інвалідом 3 групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Суд вважає, що саме діями відповідача ДП «Вугільна компанія «Красноліманська»позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, які є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов’язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров’я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Вищезазначене законодавство, а також роз”яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001  року “Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”пов”язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв”язків потерпілого,  зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз”ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров’я позивача, те, що професійна працездатність в зв’язку з професійним захворюванням втрачена на 60 %, позивач визнаний інвалідом 3 групи.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» на користь позивача в рахунок  відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору –в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –в розмірі 15,00 грн.

           На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 268 ЦК України, ст. 4, 7, 14, 60, 88, 208-210, 215 294 ЦПК України, ст. 232, 233, 237-1 КЗпП України, суд

                                                              В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Красноліманська»на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

          Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Красноліманська»на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 грн.          

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.

          Це рішення набирає законної сили, якщо його не буде оскаржено в строк, передбачений для оскарження останнього.

          На рішення протягом десяти днів з його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд.          

                Суддя                                                                                                 Токарєв А.Г