Р І Ш Е Н Н Я                               № 243/08                 

                                                        І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

8.04.2008 року.Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М.при секретарі Нестерчук О.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до Мар”янівської сільської ради,треті особи ОСОБА_2,ТОВ „Шепелицький” та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,Мар”янівської сільської ради, про визнання права власності на нерухоме майно,

                                                                     В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом ,посилаючись на те, що його мати,працюючи в колгоспі „Шепелицький”, 4.12.1992 року викупила в господарства свою частину жилого будинку в АДРЕСА_1.Разом з ½ частиною будинку вона придбала цегляний сарай. ІНФОРМАЦІЯ_1  його мати померла.Він-єдиний спадкоємець після смерті матері.Він своєчасно прийняв спадщину,оскільки на час її  відкриття постійно проживав і був прописаний в будинку.Оскільки мати свідоцтво про право власності на ½ частину будинку (квартира № 2) не отримала,він не має змоги отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.Іншу половину будинку займає третя особа ОСОБА_2Просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно-1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 та сарай під літ.Б.

ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним  позовом, посилаючись на те, що 29.10.1992 року вона на підставі договору купівлі-продажу придбала ½ частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.Біля будинку є цегельний сарай,який,як і будинок , будувався на дві сім”ї.Тому просила суд визнати за нею право власності на ½ частину сараю та на погріб біля будинку.

В судовому засіданні ОСОБА_1,його представник підтримали  позовні вимоги,вимог ОСОБА_2 не визнали.ОСОБА_1 пояснив,що договору купівлі-продажу від імені матері  немає.Коли мати в 1992 році придбала житло,було два сарая біля будинку - для кожного господаря,для їх половини будинку був цегляний сарай,ОСОБА_2 свій сарай - дерев”яний,розвалила.

ОСОБА_2 ,її представник підтримали наведене в позовній заяві та  позовні вимоги,вимог ОСОБА_1 не визнали.

Мар”янівська сільська рада свого представника до суду не направила.

Представник ТОВ „Шепелицьке” пояснила в судовому засіданні,що на даний час будинок по АДРЕСА_1 знятий з балансу господарства.З її пояснень також вбачається, що при продажі господарством половини будинку ОСОБА_2 в 1992 році біля будинку був дерев”яний сарай,який був призначений для тієї половини будинку,що купила ОСОБА_2.ОСОБА_3 придбала половину будинку і цегляний сарай,що підтверджується документами,які надала для огляду в судовому засіданні.Вона на той час працювала економістом господарства і все пам”ятає.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав,що з 1978 року по 1983 рік проживав в половині житлового будинку по АДРЕСА_1,яка зараз належить ОСОБА_2.В другій половині будинку проживав ОСОБА_5,який побудував цегляний  сарай з літньою кухнею для своєї сім”ї.Він (свідок) побудував для себе дерев”яний сарай,без фундаменту.

Вислухавши пояснення сторін,свідків,дослідивши письмові докази,суд вважає,що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Так,з пояснень  ОСОБА_6,накладної  від 4.12.1992 р.,квитанцій до прибудкового касового ордеру № 2034 колгоспу „Шепелицький” вбачається, що ОСОБА_3 заплатила в касу господарства за житловий будинок та сарай суму 14080 крб.

З виписки з погосподарської книги Мар”янівської сільської ради за 1996-2000 р.р. вбачається, що що власником житлового будинку в АДРЕСА_1 є ОСОБА_3,членами сім”ї записані ОСОБА_4-співмешканець,ОСОБА_1-син.

З технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1  вбачається, що ½ будинку належить ОСОБА_2Серед господарських будівель значиться сарай цегляний (літ.Б),побудований в 1975 році,вказаний сарай є предметом спору.

З  договору купівлі-продажу  жилого будинку від 29.10.1992 року вбачається, що ОСОБА_2 купила в колгоспі „Шепелицькому” ½ частину жилого будинку в АДРЕСА_1,серед господарських будівель,що придбала, значиться сарай дерев”яний і погріб.

 З квитанції до прибуткового касового ордеру на ім.”я ОСОБА_2 вбачається, що вона заплатила в касу господарства за житловий будинок 9600 крб.

Отже ,відсутні підстави вважати,що ОСОБА_2 придбала також і цегляний сарай.

Оскільки вказаний договір є правовстановлюючим документом,зареєстрований в Макарівському БТІ,наявність погреба,крім договору,також підтверджується технічним паспортом на будинок (літГ),а ОСОБА_1, згідно його позовних вимог, на погріб не претендує,то відсутні підстави приймати рішення   про визнання права власності на погріб за ОСОБА_2,оскільки її право підтверджується належними документами.

З свідоцтва про смерть вбачається, що  ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

З свідоцтва про народження вбачається, що мати позивача ОСОБА_1-ОСОБА_7.

Оскільки наведені документи,не свідчать про родинні відносини,які передбачають право на спадкування,то в задоволенні вимог ОСОБА_1 також необхідно відмовити.

У відповідності до ст..60 ЦПК України кожна особа зобов”язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст..11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.

      На підставі наведеного та керуючись ст..ст.548,549,529 ЦК України 1963 року,ст.392 ЦК України,ст..ст.60,215  ЦПК України, суд

                                                                      В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення рішення.

                                              Суддя                                  П.М.Тюхтій