Справа № 2-4546/11

                                                            2011 рік

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

          08 грудня 2011 року                                                                   м. Білгород-Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

          головуючого одноособово –судді Толкаченко О.О.,

           при секретарі –Ткаченко О.М.,

          відповідача –ОСОБА_1,

          представника ОСОБА_1 –ОСОБА_2,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,   

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У своїй позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору № 369/08ф-9 від 11 березня 2008 року ПАТ «ВіЕйБі Банк»надав ОСОБА_3 кредит –кошти в розмірі 16 800 гривень на поточні потреби.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань по кредитному договору, 11 березня 2008 року було укладено договір поруки між ПАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_1.

Згідно з пунктом 1 договору поруки, ОСОБА_1 поручається перед ПАТ «ВіЕйБі Банк»за виконання ОСОБА_3 в повному обсязі зобов’язань, що випливають з Кредитного договору, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених в Кредитному договорі.

Всупереч умовам кредитного договору ОСОБА_3 тривалий час не здійснює погашення кредиту.

Пунктом 4.3 кредитного договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості, позичальник  сплачує Банку штраф.

В обґрунтування  своїх вимог позивач посилається на ч. 1 ст. 530, ч. 1, ч. 2 ст. 612, ч. 1 ст. 625 ЦК України.

22.11.2011 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідачів 27 140, 89 грн., з яких 14 502, 42 грн. –заборгованість за кредитом; 11 070, 40 грн. –заборгованість за відсотками; 1 568, 07 грн. –штраф. Крім того, Банк просив стягнути з відповідачів сплачений судовий збір 271, 41 грн.

Представник позивача –ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника позивача (а.с. 43), в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання тричі не з’явився, про причини неявки суд не сповістив. Згідно адресної довідки ОСОБА_3 (а.с.37) зареєстрований за адресою, вказаною в позові. До суду повертались листи, надіслані судом ОСОБА_3 з позначкою «За закінченням строків зберігання».

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 з позовом не погодились та подали письмові заперечення на позов Банку, згідно яких ОСОБА_1 підтвердив факт того, що 11.03.2008 року між ним та Банком було укладено договір поруки, з метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 відповідно до Кредитного договору №369/08ф-9 від 11 березня 2008 року.

Однак ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до п.2.3 договору поруки, кредитор зобов’язується письмово повідомити Поручителя про невиконання Боржником своїх зобов’язань. З 11.03.2008 року по теперішній час ніяких повідомлень від Банку до ОСОБА_1 не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_2 зазначив, що договір поруки був укладений 11 березня 2008 року строком на 3 роки. Тобто ОСОБА_3 повинен був виконати свої зобов’язання перед банком до 10 березня 2011 року. В укладеному договорі поруки не вказаний строк припинення поруки, а тому, на думку відповідача, відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Позивач звернувся з позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного суду тільки 21 вересня 2011 року, а шестимісячний строк закінчився 09 вересня 2011 року.

Вислухавши відповідача ОСОБА_1, його представника  ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ПАТ «ВіЕйБі Банк»в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, а в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Так, в ході розгляду справи, судом встановлено, що 11 березня 2008 року ПАТ «ВіЕйБі Банк»уклав кредитний договір № 369/08ф-9 (а.с. 6-12) з ОСОБА_3,  згідно якого Банк надав ОСОБА_3 кредит –кошти в розмірі 16 800 гривень на поточні потреби.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань по кредитному договору, 11 березня 2008 року було укладено договір поруки між ПАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_1 (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 2.1. договору поруки від 11.03.2008 року –поручитель зобов’язується, в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов’язань перед кредитором, погасити, з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов’язань, заборгованість по кредитному договору.

Згідно з п.2.3 договору поруки, кредитор зобов’язується письмово повідомити поручителя про невиконання Боржником своїх зобов’язань.

В наданих до суду додатках до позову відсутні будь-які докази того, що Банк повідомляв ОСОБА_1 про невиконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань по кредитному договору.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору № 369/08ф-9 кредитні кошти надаються строком до 10 березня 2011 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 369/08ф-9 (а.с.4, 55) ОСОБА_3 взагалі перестав виконувати свої зобов’язання по кредитному договору ще в листопаді 2008 року. Станом на 15.11.2011 року заборгованість ОСОБА_3 перед Банком склала 27 502, 42 грн. (а.с. 55).

Тобто, суд вважає, що Банк повинен був повідомити ОСОБА_1 про невиконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань в листопаді 2008 року та після цього, відповідно до п.2.1 Договору поруки від 11 березня 2008 року, ОСОБА_1 повинен був погасити заборгованість по Кредитному договору.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк»в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 369/08ф-9 від 11 березня 2008 року з ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

В свою чергу, позовні вимоги, що пред’явлені Банком до ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так, згідно зі ст. 1049 ЦК України –позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України –якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України –Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Ст. 525 ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України - Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України –стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Сплачений банком судовий збір у розмірі 271, 41 грн., підтверджено копією платіжного доручення № 432263 від 09.11.2011 року (а.с.53/1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 79, 81, 209, 212-216 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

          Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором № 369/08ф-9 від 11 березня 2008 року –27 140 (двадцять сім тисяч сто сорок) гривень 89 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 271 (двісті сімдесят одну) гривню 41 коп.

В задоволенні позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк»в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 369/08ф-9 від 11 березня 2008 року з ОСОБА_1 –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                                                                                      О.О. Толкаченко