Справа №2-47/2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2008 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в володінні, користуванні та розпорядженні будинком, вселенні в будинок і виселенні із будинку ОСОБА_1, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки на якої він розташований укладеного між ними 20.02.2007 року та посвідченого приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровими №№689,691, з тих підстав, що вона помилково вважала, що укладає договір довічного утримання, а не договір купівлі-продажу. Бо відповідач є її невістка. А ОСОБА_4 - старший син позивача, чоловік відповідача, обіцяв її утримувати довічно і у неї склалося враження, що вона уклала договір довічного утримання, а не договір купівлі-продажу. Відповідач ввела її в оману щодо умов договору, бо насправді вона не яких грошей по договору купівлі-продажу не отримувала і як таких умов саме договору купівлі-продажу не було виконано. Другого житла вона не має і продавати свій будинок вона не мала наміру. Просить суд визнати договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки на якій розташований будинок недійсним.
Відповідач позов не визнала та заявила зустрічний позов уточнивши його в процесі розгляду справи, про усунення перешкод в користуванні, володінні та в розпорядженні надбаним майном, вселенні в будинок та виселені ОСОБА_1 із будинку так, як між ними був укладений саме договір купівлі-продажу будинку. За досягнутими між ними умовами договору вона сплатила позивачу двадцять тисяч гривень за будинок та п'ять тисяч гривень за земельну ділянку, тобто за усе домоволодіння двадцять п'ять тисяч гривень. Знаючи характер ОСОБА_1, вони з чоловіком саме наполягали на укладення договору купівлі-продажу будинку і повному розрахунку за його ціною. Усі умови договору купівлі-продажу будинку були роз'яснені позивачу при укладені договору приватним нотаріусом. ОСОБА_1 особисто запевнила нотаріуса про повний розрахунок та отримання грошей від відповідача. Не яких інших умов по договору не було. Після укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_1 стала проживати разом з ними, оскільки є рідною матір'ю її чоловіка та її свекрухою. Після укладення договору і реєстрації його в Чугуївському МБТІ, вони з чоловіком зробили ремонт у будинку та провели газопостачання і опалення за свої кошти так, як вважають будинок своєю власністю. І тільки після цього позивачка стала чинити їм перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні будинком, господарчими будівлями, вимусивши їх піти тимчасово проживати в старий будинок у сусіднє село без будь яких зручностей. Просить суд у позові ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити, а її зустрічний позов задовольнити.
Заслухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.02.2007 року був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку та договір купівлі-продажу земельної ділянки на якій розташований цей будинок розташований АДРЕСА_1, які були посвідчені приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровими №№ 689, 691. Договір купівлі-продажу будинку був зареєстрований в Чугуївському МБТІ.
У відповідності до вимог ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.ст.655-657 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець передає у власність покупцю майно, а покупець сплачує за нього певну грошову суму. Предметом купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмові формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 був посвідчений приватним нотаріусом 20.02.2007 року (л.с.129) та зареєстрований у Чугуївському МБТІ. Договір земельної ділянки на якій розташований будинок, також був посвідчений приватним нотаріусом і на його підставі ОСОБА_2 отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯА №627954 від 21.11.2007 року. Відповідно до п.5 Договору купівлі-продажу будинку вбачається, що продаж спірного будинку вчинений за 20000 гривень, які ОСОБА_1 отримала під час оформлення договору та п.4 Договору купівлі-продажу земельної ділянки її продаж вчинено за 5000 гривень, які продавець також отримала від продавця під час оформлення договору. Продаж майна була вчинена за цінами, що встановлюються за погодженням сторін.
Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання угоди недійсною під впливом помилки та обману зі сторони ОСОБА_2, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона бажала укласти договір довічного утримання, а не договір купівлі-продажу, грошей за будинок та землю не отримувала, і відповідач запевняла її та обіцяла утримувати і дбати про неї, матеріально утримувати. Але вказані підстави не є обманом за змістом ст.230 ЦК України. Ствердження ОСОБА_1 про помилку щодо обставин договору купівлі-продажу будинку, який вона вважала договором довічного утримання, не відповідає дійсності, оскільки приватний нотаріус ОСОБА_3 (л.с.80-81) у судовому засіданні пояснив та надав письмові пояснення ще раніше (л.с.21-22) вказавши, що усі умови саме договору купівлі-продажу були досягнуті між сторонами і ОСОБА_1 отримала гроші за будинок та землю.
Таким чином усі істотні умови договору купівлі-продажу були між сторонами досягнуті і договір був реально виконаний, оскільки ОСОБА_1 отримала гроші за будинок та землю і передала майно покупцю, а ОСОБА_2 фактично сплатила гроші за куплено майно та отримала будинок вселившись в нього зі всією своєю сім'єю. Після чого за свої кошти зробила ремонт, провела газопостачання та зробила опалення. І тільки після цього ОСОБА_1, яка залишилася проживати разом із родиною сина, стала робити перешкоди у користуванні, володінні та у розпорядженні не належному вже їй майні. Вона зачинила двері будинку та господарських споруд на свої замки і не дає ОСОБА_2, і членам її родини, ключі. Створюючи сварки та лайки вона вимусила ОСОБА_2 тимчасово перебратися проживати до старого будинку, залишивши своє майно в купленому будинку.
За таких обставин суд вважає необхідним в позові ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст.203,229,230,638,655-657 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в володінні, користуванні та розпорядженні будинком, вселенні в будинок і виселенні із будинку ОСОБА_1 - задовольнити частково, зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод в володінні, користуванні та розпорядженні будинком, вселити ОСОБА_2 з її родиною у будинок АДРЕСА_1, в позовних вимогах про виселення ОСОБА_5 із будинку - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляції з наданням її копії до апеляційної інстанції або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України з дня виготовлення повного тексту рішення.
Суддя: