Справа № 2-659/11

Р І Ш Е Н Н Я   

Іменем України

    12 грудня 2011 року                                                                                      м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області

в складі:  головуючого –судді  Парфененко О.Я.

 при секретарі  Зубкович Н.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Яворівського РВ ГУМВС України у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позов мотивований тим, що позивачу протиправною бездіяльністю відповідача, яка підтверджена постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року та полягає у не наданні відповідачем та відмові у видачі копії документів, необхідних для захисту в міжнародних судових інстанціях, заподіяно матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода полягає у витратах на правову допомогу, понесену позивачем при доведенні обставин протиправної поведінки відповідача  в адміністративному та цивільному судових процесах в сумі 680,00 грн. та витратах на канцелярські товари та поштові послуги в сумі 100,00 грн.. Моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, порушенні сну, що призвело до загострення захворювань, позивач визначив в розмірі 1000,00 грн..   Позивач просить зобов’язати державу виплатити йому 780,00 грн. матеріальної шкоди та 1000,00 грн. моральної шкоди.   

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить справу розглянути без його участі, оскільки відбуває покарання в Домницькому виправному центрі УДДУПВП в Чернігівській області (№135).

Відповідач Яворівський РВ ГУМВС України у Львівській області повноважного представника в судове засідання не направив, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу без участі його представника та заперечення на позов,  в яких просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання  всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли з підстав відшкодування  моральної шкоди, завданої позивачу бездіяльністю органів міліції у зв'язку із невжиттям органами міліції заходів щодо розгляду в установленому законом порядку заяви позивача, а також з підстав відшкодування майнової шкоди, яка полягає у витратах на правову допомогу, понесених позивачем в адміністративному та цивільному судових процесах, витратах на канцелярські товари та поштові послуги.

Протиправна бездіяльність Яворівського РВ ГУМВС України в Львівській області по факту не розгляду звернення ОСОБА_1 від 27 серпня 2010 року встановлена судовим рішенням в адміністративній справі, яке набрало законної сили, а саме постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, цей факт не підлягає доказуванню. Зазначеним судовим рішенням позов ОСОБА_1 до Яворівського РВ УМВС України в Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Яворівського РВ УМВС України в Львівській області по факту не розгляду звернення ОСОБА_1 від 27 серпня 2010 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено. У мотивувальній частині постанови встановлено, що 27 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Яворівського РВ УМВС України в Львівській області з письмовою заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян»і ст. 40 Конституції України. Вказане звернення було вручено уповноваженій особі Яворівського РВ УМВС України в Львівській області на одержання пошти  21 вересня 2010 року. У встановлений законодавством термін ОСОБА_1 не було надіслано відповідь за результатами розгляду його звернення (а.с. 41-44).

Позов, що є предметом даного розгляду,  заявлено на підставі ст.ст. 8, 55, 56 Конституції України, ст.ст. 3, 16, 20, 22, 23, 1166, 1167, 1173 ЦК України,  однак дані правовідносини ст.56 Конституції України та ст. 1173 ЦК України не регулюють, оскільки органи міліції і їх посадові особи не відносяться до суб'єктів відповідальності за завдану шкоду, зазначену у цих нормах. Відповідальність органів міліції в даному випадку регулюється п. 6 ст. 1176 ЦК України.   

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбачено в ч.ч. 1 - 5 цієї норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.   

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до ч. 1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків згідно зі ст. 1172 ЦК покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває в трудових правовідносинах.   

Статтею 1 Закону України «Про міліцію»передбачено, що міліція в Україні –це державний озброєний орган державної виконавчої влади,  який  захищає  життя,  здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. За приписами ст. 7 Закону України «Про міліцію»- міліція  є  єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства  внутрішніх  справ  України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову,   кримінально-процесуальну, виконавчу  та  охоронну  (на  договірних  засадах)  функції.

Закон України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» відносить головні управління,  управління Міністерства внутрішніх справ України  в Автономній Республіці Крим,  областях,  містах Києві та Севастополі,  управління,  відділи Міністерства  внутрішніх  справ України на транспорті до структури Міністерства внутрішніх справ.

За таких обставин, правовою основою діяльності відповідача - Яворівського РВ ГУМВС України в Львівській області, як органу, що входить до структури Міністерства  внутрішніх  справ  України, є Закон України «Про міліцію».

Частиною 2 ст. 25 Закону «Про міліцію»обов’язок щодо відшкодування завданих матеріальних збитків громадянину, права і інтереси якого порушено працівником міліції, покладено на міліцію.

Доводи позивача про спричинення майнової та моральної шкоди бездіяльністю відповідача, що полягала в не розгляді звернення,  суд вважає  безпідставними, оскільки,  такі вимоги не ґрунтуються на положеннях ст. 22, 23 ЦК України, якими визначено поняття збитків та моральної шкоди, умови, підстави і порядок їх відшкодування.

Позивач визначив матеріальну шкоду розміром витрат на правову допомогу, що відносяться до судових витрат,  які пов’язані із розглядом справи в порядку адміністративного та цивільного судочинства, а тому і питання про відшкодування цих витрат вирішується тим судом, який безпосередньо вирішував спір, зокрема адміністративної справи - на підставі ст.ст. 94-98 КАС України, а цивільної справи –на підставі ст.ст. 88, 89 ЦПК України. Відповідно до положень ст. 168 КАС України та ст. 220 ЦПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, то вказаними нормами процесуального права передбачено можливість ухвалення додаткових судових рішень.

Позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про наявність моральної шкоди та наявність причинного зв’язку між шкодою і бездіяльністю відповідача. Заяви засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3Є, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на які послався позивач, не можуть бути належним доказом доведеності факту та розміру моральних збитків позивача, так як не містять інформації, необхідної для однозначного висновку про час та причини захворювання, а також діагнозу, засвідченого лікарем. ( а.с.12, 13, 14, 15).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»під зверненнями  громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі  пропозиції  (зауваження),  заяви  (клопотання)  і скарги.

За змістом ст.ст. 24, 25 Закону України „Про звернення громадян”, передбачено право заявника на відшкодування майнової та моральної шкоди лише у випадку неправомірних дій відповідача, які мали місце при розгляді такого виду звернення, як скарга.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до відповідача із скаргою, а звернення до Яворівського РВУМВС України в Львівській області було викладено в письмовій заяві.  

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  до Яворівського РВ ГУМВС України в Львівській області необхідно відмовити в зв’язку з їх безпідставністю.

На підставі викладеного, кеpуючись  ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1176 ЦК Ураїни,  ст.ст. 10, 11, 58-61, 212- 215  ЦПК Укpаїни, суд

В И Р I Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Яворівського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.   

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання його копії.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.             

Суддя                                                                                             О.Я. Парфененко