ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.06.06р. | Справа № 30/111 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту гірничорудного машинобудування „КриворіжНДПІрудмаш” (м. Кривий Ріг)
До приватного учбового закладу Інституту ділового адміністрування, (м. Кривий Ріг)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області
про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості в розмірі 302866,42грн. та матеріальної шкоди в сумі 36822,28грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар: Бажанова Ю.А.
Представники:
Від позивача: Черниш І.В., доручення від 01.04.2006 року, представник;
Бойко М.В., доручення від 01.01.2006 року, представник
Від відповідача: Валько А.О., довіреність №107 від 27.06.2006 року; Ганага О.С., довіреність №105 від 27.06.2006 року; Панченко М.І., довіреність від 27.06.2006 року №106
Від третьої особи: Самусько О.А., довіреність №16 від 20.03.2006 року, юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування „КриворіжНДПІрудмаш”, (м. Кривий ріг) звернувся з позовом до суду до приватного учбового закладу Інституту ділового адміністрування, (м. Кривий Ріг), яким, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить:
- розірвати договір оренди не житлових приміщень №26-06/1 від 09.01.2006 року, укладений між ВАТ „КриворіжНДПІрудмаш” та приватним учбовим закладом Інституту ділового адміністрування, (м. Кривий Ріг), стягнути матеріальну шкоду у розмірі 36822,28грн. та заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 266044,14грн., в тому числі 192993,25грн. основного боргу, 10 000грн. сума штрафних санкцій і пеню в розмірі 63050,89грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору оренди №26-06/1 від 09.01.2006 року в частині сплати орендної плати та інших умов договору.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить в позові відмовити з наступних підстав. Відповідач зазначає, що договір оренди укладено без дозволу Фонду Державного майна України, тому договір оренди не є дійсним. Спірне приміщення використовується для організації учбового процесу ще з 01.09.2000 року на підставі договору оренди №15 від 01.09.2000 року, який є чинним на сьогоднішній день. Розмір орендної плати за цим договором встановлено в розмірі 1,8грн. за 1 кв.м. Строк дії цього договору встановлено до 01.07.2011 року. Об’єкт оренди в період дії відповідного договору не може бути об’єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше. Відповідач вважає, що договір оренди від 09.01.2006 року підписано примусово, в силу крайньої необхідності.
Третя особа, Регіональне відділення Фонду Державного майна по Дніпропетровській області пояснила, що не здійснює функції управління ВАТ „Криворіжрудмаш”, а також не володіє інформацією щодо належності до державної власності нерухомого майна, розташованого за адресою м. Кривий Ріг, вул. Харитонова,1-А.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено з 26.04.2006 року на 23.05.2006 року, з 23.05.2006 року на 13.06.2006 року, з 13.06.2006 року на 29.06.2006 року.
У судовому засіданні 29.06.2006 року оголошено перерву до 29.06.2006 року на 17 год. 30 хв.
За ініціативою суду, у зв’язку з виниклою необхідністю в судовому засіданні 29.06.2006 року при розгляді справи 30/111 застосовувалися засоби технічної фіксації судового процесу на носій CD-R №HY11J510162519А06).
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
01 вересня 2000 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №15 на оренду не житлових приміщень (а.с.79,т.1), розташованих за адресою м. Кривий Ріг, вул. Харитонова,1а, площа –3580 м2, що знаходиться на балансі орендодавця.
Пунктом 3.1 цього договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем орендодавцю в розмірі 1,8грн. за один метр в місяць.
Орендна плата вноситься орендарем щомісячно і в строк не пізніше 20 числа поточного місяця і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря (п.3.2 договору).
Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 01.07.2011 року (п.7.1 договору).
11 березня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №10-05/1 на оренду не житлових приміщень (а.с.119,т.1), розташованих за адресою м. Кривий Ріг, вул. Харитонова,1а, площа –3580 м2, що знаходиться на балансі орендодавця на строк до 01.01.2006 року.
Між позивачем (орендодавець) ВАТ „КриворіжНДПІрудмаш”, який діє на підставі Статуту підприємства і делегованих підприємству прав з боку Мінпромполітики України (п.3.6 Статуту від 31.01.2002 року №704-229) та орендарем, приватним учбовим закладом Інституту ділового адміністрування, (м. Кривий Ріг) укладено договір №26-06/1 на оренду не житлових приміщень від 09.01.2006 року.
Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно у вигляді не житлових приміщень, розташованих за адресою: 50024, м. Кривий Ріг, вул. Харитонова,1А, 7-ми поверхове приміщення (1,3,4,5,7 поверхи; підвальне приміщення), загальною площею 3580 м.кв. під навчальний заклад. Майно, що орендується, знаходиться на балансі орендодавця.
На виконання умов цього пункту договору сторони підписали акт приймання-передачі не житлових приміщень по договору оренди №10/05/1 від 11.03.2005 року від 04.01.2006 року.
Орендна плата вноситься орендарем орендодавцю в розмірі 32250,00грн. за один місяць (п.3.1 договору). Сума платежів за комунальні послуги та інші витрати виставляються по ціні, що діють в даний період часу відповідно до законодавства України без погодження з орендарем.
Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в термін не пізніше 20-числа звітного місяця і не залежить від результатів господарської діяльності орендаря (п.3.3 договору).
Обов’язки орендаря визначені розділом У договору до яких, зокрема, відноситься обов’язок вчасно й у повному розмірі вносити орендну плату та комунальні платежі (п.5.2.5).
Згідно п.7.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01 серпня 2006 року.
Зміни і доповнення або розірвання цього договору оренди допускаються за взаємною згодою сторін і оформляються додатковими угодами (п.7.3 договору).
31.01.2006 року позивач направив відповідачу для підписання акт наданих послуг по використанню орендованих приміщень за березень 2006 року (а.с.10), а 28.02.2006 року за вих. №01-075 –акти за січень-лютий 2006 року (а.с.11, вх. №26 від 01.03.2006 року).
Згідно актів наданих послуг за січень –березень 2006 року позивачем надані послуги оренди, податок на землю, водопостачання, податок на додану вартість на суму: 26713,18грн.+36379,34грн. +37213,07грн., а всього на суму 100305,59грн.
Відповідачу направлені рахунки на оплату за січень-березень 2006 року (а.с.15-17), та за квітень 2006 року на суму 37053,30грн., за травень 2006 року на суму 37053,30грн. (а.с.94, т.1) та направлені акти наданих послуг на вказані в рахунках суми. 09.06.2006 року позивачу виставлено рахунок за червень 2006 року на суму 37220,34грн. та направлено відповідачу Акт наданих послуг.
Виставлені позивачем рахунки частково оплачені, а саме за січень 2006 року на суму 18639,28грн.
Згідно гарантійного листа за вих. №7 від 08.01.2006 року відповідач гарантував виконання робіт по відновлення нормального технічного стану орендованих приміщень та усунення недоліків, наведених в акті огляду та оцінки технічного стану приміщень від 17.11.2005 року у термін до 01.03.2006 року на умовах дольової участі з орендодавцем у розмірі 50% від вартості виконання робіт за пунктами 1 та 3 вищеназваного акту (а.с.56).
Листом від 08.01.2006 року №8 (а.с.57) відповідач гарантував внесення заборгованості з орендної плати згідно акту звіряння від 06.01.2006 року в сумі 21542,29грн. до 30.01.2006 року.
Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем зобов’язань по договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати та комунальних платежів та інших умов договору оренди, проти чого заперечує відповідач.
Позивач просить розірвати договір оренди не житлових приміщень №26-06/1 від 09.01.2006 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством „КриворіжНДПІрудмаш” та приватним учбовим закладом Інституту ділового адміністрування у зв’язку з порушенням договірних зобов’язань, а саме невиконанням договірних зобов’язань по своєчасній сплаті орендних та комунальних платежів, поточного ремонту орендованих приміщень, страхуванню орендованих приміщень в місячний строк з моменту підписання договору оренди, утримання нерухомого майна в належному стані, передбаченому санітарними та протипожежними правилами. Забезпечення протипожежної безпеки в орендованих приміщеннях.
Господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України.
Згідно з п. 6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Об’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Підстави розірвання договору найму викладені в статті 783 Цивільного кодексу України:
1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Отже нормами Цивільного кодексу України не передбачено право вимоги наймодавця на розірвання договору у випадку не внесення плати за користування майном, що унеможливлює задоволення позовних вимог у цій частині і з огляду на приписи ст. 16 Цивільного кодексу України.
Також суд враховує, що згідно з п.3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Відкритим акціонерним товариством „КриворіжНДПІрудмаш” не надано до суду доказів направлення приватному учбовому закладу Інституту ділового адміністрування листа ані про розірвання договору оренди не житлових приміщень №26-06/1 від 09.01.2006 року, ані про його відмову.
З підстав наведеного позовні вимоги в частині розірвання договору задоволенню не підлягають.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати за період з січня 2006 року по червень 2006року в сумі 192 993,25грн. відповідно до пункту 3.1 договору №26-06/1 від 09.01.2006 року; штраф за період з 21.01.2006 року по 21.06.2006 року у розмірі 10 000грн. на підставі п.5.1.12 договору та пеню за період з 21.01.2006 року по 21.06.2006 року в розмірі 63050,89грн. та матеріальні збитки в розмірі 36822,28грн. (збитки складаються з суми земельного податку - 6197,41грн., податку на прибуток –17013,82грн. та податку на додану вартість в сумі 13611,05грн.), а всього 302 866,42грн.
Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).
Відповідно до умов договору (п.3.3) орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в термін не пізніше 20-числа звітного місяця і не залежить від результатів господарської діяльності орендаря
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України та п.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Оскільки строк виконання зобов’язання по сплаті орендної плати вважається таким, що настав, позовні вимоги позивача щодо стягнення орендної плати підлягають задоволенню частково, в сумі 169 323,9грн., виходячи з такого: заборгованість за січень 2006 року в сумі 8073,9грн. + (32250грн.х5) за період з лютого по червень 2006 року включно.
При стягненні заборгованості з орендної плати суд виходить з розміру, встановленого п.3.2 договору оренди.
Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором передбачена п.6.2 договору, згідно якого за прострочення сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% з простроченої суми за кожен день прострочення.
Позивач просить стягнути пеню за період з 21.01.2006 року по 21.06.2006 року в розмірі 63050,89грн. на підставі п.6.2 договору.
Згідно статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків на передбачено законом або договором.
Відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені встановлюється договором та не може бути, відповідно до статті 3 цього Закону перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.
Враховуючи викладене позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі: 5724,01 грн., виходячи з наступного: за січень 2006 року сума в розмірі 634,06грн.(8073,90грн.х(9,5%х2/365)х140дн/100)=588,91грн.+ 8073,90грн.х(8,5%х2/365)х12дн/100) = 45,15грн.);
за лютий 2006 року в розмірі 2011,79 грн. (32250грн. х(9,5%х2/365)х109дн/100) =1831,45 грн. + (32250грн.х (8,5%х2/365)х12дн/100) =180,34 грн.);
за березень 2006 року в сумі 1541,32 грн. (32250грн. х(9,5%х2/365)х 81дн/100) =1360,98 грн. + (32250грн.х(8,5%х2/365)х12дн/100)=180,34грн.);
за квітень 2006 року в сумі 1020,45 грн. (32250грн.х(9,5%х2/365)х50дн/100)=840,11грн. + (32250грн.х(8,5%х2/365)х12дн/100) =180,34 грн.);
за травень 2006 року в сумі 516,39грн. (32250грн.х(9,5%х2/365)х20дн/100)=336,05грн. + (32250грн. х(8,5%Х2/365)х12дн/100) =180,34грн.).
Відповідно до пункту 5.1.12 договору оренди у разі прострочення сплати встановлених платежів, передбачених цим договором, на термін більший ніж п’ять робочих днів орендар зобов’язаний сплачувати на користь орендаря штраф у розмірі 1000грн. та у разі прострочення на термін більший ніж на десять робочих днів –штраф у розмірі 2000,00грн.
Вимога позивача про сплату штрафу у вищезазначеному розмірі за прострочення сплати встановлених платежів задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту наведеного пункту договору вбачається, що штрафні санкції повинні сплачуватися на користь орендаря, а не на користь орендодавця.
Не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 36822,28грн. з огляду на наступне. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (стаття 22 Цивільного кодексу України).
Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч.1 статті 623 ЦК України).
Підставою для виникнення відповідальності є факт порушення цивільного права чи інтересу; наявність збитків у сторони, інтереси якої зачіпає порушення зобов’язання; причинного зв’язку між порушенням зобов’язання і понесеними збитками. При наявності таких обставин у сторони виникає право на відшкодування завданих збитків.
Відшкодування збитків виникає з самого факту невиконання обов’язку, порушення цивільних прав.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач не довів обставини на які він посилається, а саме, не надав доказів сплати земельного податку, податку на додану вартість та податку на прибуток та не довів, що за договором оренди приміщень відповідач повинен був перераховувати на його користь земельний податок, податок на додану вартість, та податок на прибуток, що складають суму шкоди. Позивач не є стягувачем та одержувачем податку на прибуток та додану вартість та земельного податку.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково: підлягає стягненню орендна плата в сумі 169 323,9грн., пеня в розмірі 5724,01 грн. В задоволенні вимоги про розірвання договору, стягнення штрафу та збитків –слід відмовити.
Ствердження відповідача про те, що з вини позивача в період з 05.01.06 року по 09.01.2006 року були зірвані проведення заліків з предметів іноземна (англійська) мова та Ділова англійська мова; історія України, соціологія та з інших предметів (а.с.82-89, т.1), що підтверджується доповідними записками, відхиляється судом з огляду на наступне.
На думку суду зазначені доповідні записки не є належним доказом укладання договору оренди від 09.01.2006 року поза волею відповідача під впливом насильства зі сторони позивача, оскільки фіксують лише факт не допуску до орендованого майна та не встановлюють наявність причинного зв’язку між укладенням спірної угоди та недопущенням відповідача до орендованого майна, тобто відповідачем не доведено, що обставини недопущення до орендованого майна вплинули на волевиявлення відповідача, зокрема на укладення договору оренди.
Не надано відповідачем і доказів звернення позивача з вимогою укладення договору оренди та застосування позивачем фізичного та психологічного тиску на відповідача з метою укладення договору оренди на інших умовах.
Окрім того, у випадку невиконання позивачем відповідачу своїх договірних зобов’язань щодо надання в користування орендованого майна Відповідач мав звернутися до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні орендованим майном та таким чином захистити своє право орендаря.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженими певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи, що матеріали справи не підтверджують укладення договору оренди від 09.01.2006 року під впливом насильства та за відсутності вільного волевиявлення, суд вбачає заперечення відповідача безпідставними.
Відповідно та з огляду на думку ст. 204 Цивільного кодексу України у відповідача були відсутні правові підстави для невиконання умов договору оренди щодо оплати орендної плати у розмірі, зазначеному в договорі оренди від 09.01.2006 року.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивач не має право виступати орендодавцем за спірним договором.
Згідно п.3.6 Статуту Відкритого акціонерного товариства Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з Дослідним заводом Товариство має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним особам та громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим способом, якщо це не суперечить чинному законодавству та цьому Статуту.
Відкрите акціонерне товариство „Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з Дослідним заводом” створено, згідно наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 26.05.1994 року №767 „Про створення ВАТ КриворіжНДПІрудмаш” шляхом корпоратизації на базі майна Науково-виробничого об’єднання гірничої техніки „Криворіжрудмаш”.
Згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Науково-виробничого об’єднання гірничої техніки „Криворіжрудмаш” від 1994 року та плану розміщення акцій відкритого акціонерного товариства, яке створено шляхом корпоратизації від 10.08.1994 року із вартості цілісного майнового комплексу Науково-виробничого об’єднання гірничої техніки „Криворіжрудмаш” не вилучалася вартість будь-якого майна.
Оскільки ВАТ КриворіжНДПІрудмаш” включено, згідно Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999 року №847-ХІУ, до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області не здійснює функції органу управління позивача. При цьому органом управління даним товариством згідно вищеназваного закону є Мінпромполітики України.
Згідно листа Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області ВАТ „КриворіжНЖПІрудмаш” не може бути орендодавцем державного майна –не житлових приміщень загальною площею 3580 кв.м. (а.с.78, т.1), що не відповідає дійсності.
Відповідно до статті 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного майна є державні (комунальні) підприємства –щодо окремого індивідуально визначеного майна.
Суд відхиляє клопотання позивача про накладення арешту на рахунки та майно відповідача як необґрунтоване та не підтверджене відповідними доказами.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 193, 231, 283, 287, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 204, 525, 526, 530, 773, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,33,34,44,49,66,67,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного учбового закладу Інституту ділового адміністрування (50024, м. Кривий Ріг, вул. Харитонова,1А,р/р 26009152145001 в КФ КБ „Приватбанк”, МФО 305750, ЗКПО 23072048) на користь Відкритого акціонерного товариства науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту гірничорудного машинобудування „КриворіжНДПІрудмаш” (50024, м. Кривий Ріг, р/р26004301140327 в КФ Центрально-міського відділення Промінвестбанку, МФО 305493, ЗКПО 04819211) заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 169323,90 грн., пеню в розмірі 5724,01 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1750,48 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,32 грн., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Н.М.Євстигнеєва