дата документу :

Справа № 2-2925/2011

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

14 грудин 2011 року          м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді          Волоока С.М.,

за участю секретаря Ярмак М.І., прокурора Філімонова О.В., представника ДП «Бориспільський лісгосп»ОСОБА_1, представника сільської ради ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах Держави України в особі Державного агентства лісових ресурсів України, державного підприємства «Бориспільський лісгосп», головного управління Держкомзему у Київській області до Гнідинської сільської ради»Бориспільського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог: управління Держкомзему у Бориспільському районі, про визнання недійсними рішень сільської ради та виданих на їх підставі державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, -

в с т а н о в и в :

Позивач 17.11.2011 року звернувся до суду із зазначеним позовом, який зазначив, що Бориспільською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку щодо законності набуття ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. Перевіркою встановлено, що інтереси держави порушуються у зв’язку з тим, що незаконне набуття відповідачами права власності на вказані земельні ділянки та подальше їх відчуження грубо суперечать принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України, що призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації в Україні принципів регулювання земельних відносин. У зв’язку з цим позивач просить суд визнати недійсними рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області та визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обставини справи підтвердив, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник ДП «Бориспільський лісгосп»позов прокурора підтримав.

Представник сільської ради ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав в повному обсязі, та пояснив, що  межування земель с. Гнідин Бориспільського району було проведено у 2009 році та закінчено 14.07.2009 року в момент погодження даної технічної документації Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі та складення Акту про встановлення меж в натурі населеного пункту с. Гнідин Гнідинської сільської ради Бориспільського району. 14.07.2009 року Гнідинська сільська рада набула право на розпорядження землями в межах населеного пункту с. Гнідин з моменту встановлення за технічною документацією про встановлення меж в натурі населеного пункту с. Гнідин Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. До проведення межування земель населеного пункту, розпорядження землями, які мали увійти в межі села здійснювали державні органи згідно їх компетенції визначеною ст. ст. 13-17 Земельного Кодексу України.

Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області в судове засідання не з’явилося, повідомлене належним чином про час та місце розгляду справи, до початку розгляду справи, через канцелярію суду надало лист, в якому просить суд проводити розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, про час та місце розгляду справи, 13.12.2011 року через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Представник надав письмові заперечення на позов.

ДП «Бориспільський лісгосп»в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, про час та місце розгляду справи, причина неявки в судове засідання не відома, 13.12.2011 року надав через канцелярію суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Державне агентство лісових ресурсів, Головне управління Держкомзему у Київській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, причина неявки суду не відома. Клопотань про перенесення розгляду справи не надійшло.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку про  відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Під час судового слідства встановлено, що згідно державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, останні є власниками земельних ділянок площею 2.0000 га, кожна, які розташовані в с. Гнідий Гнідниської сільської ради Бориспільського району з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с.9-10, 11-12, 13-14, 181-182, 209-210).

Земельні ділянки були відведені згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства в с. Гнідин Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, який розроблений ТОВ «АГАТИ-5»відповідно до Рішення Гнідниської сільської ради Бориспільського району № 697-36-V від 31.07.2009 р.

Згідно вказаного рішення ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 надано дозволи на складання проектів виведення земельної ділянки площею 2.0000 га кожна у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Гнідин  Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області за рахунок земель державної власності.

Оспорюванні державні акт видані на підставі рішень Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В ході проведеної перевірки Бориспільською міжрайонною прокуратурою встановлено, що оскаржувані державні акти виготовлені, видані та зареєстровані з порушенням вимог ст.ст. 18, 19, 57, 92, 95, 116, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 5, п. 5 Перехідних положень Лісового кодексу України, внаслідок чого є недійсними з моменту їх державної реєстрації.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Відповідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Стаття 153 цього Кодексу свідчить про те, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною другою ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно статті 20 Земельного кодексу України винесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Якщо земельна ділянка, що відводиться, раніше обліковувалася за яким-небудь землекористувачем (до того як вона стала вільною) - вказується категорія земель, до якої її було винесено раніше.

У відповідності з довідками з державної статистичної звітності по формі 6-зем Держземагенства України № 3125-д від 07.08.2009 р. земельні ділянки площею по 2,0000 га кожна, які виводяться у власність гр. ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства в с. Гнідин Гнідннської сільської ради Бориспільського району, згідно статистичної звітності по формі 6-зем рахуються шифр рядка 96 (землі, не надані у власність або постійне користування в межах населеного пункту), графа 28 (чагарники) (а.с.21).

Тобто вказана земельна ділянка до передачі у власність відповідачам у справі не перебувала у користуванні або у власності, в зв'язку з чим категорію земельної ділянки не було визначено, і раніше земельна ділянка була винесена до категорії земель запасу відповідно до Земельного кодексу України в редакції віл 13.03.92 року N 2196-ІІІ. З урахуванням цього під час погодження проекту органами земельних ресурсів не було вказано категорію земель, адже її не було визначено відповідно до приписів чинного законодавства.

У 2004 році землевпорядною організацією ТОВ «Широта»розроблено проект землеустрою, щодо зміни меж села Гнідин Бориспільського району Київської області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій»межування земель –комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, в тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка.

У 2009 році Гнідинською сільською радою Бориспільського району замовлено у землевпорядної організації ТОВ «Агати-5»виготовлення технічної документації по встановленню меж в натурі населеного пункту с. Гнідин Бориспільського району Київської області.

Таким чином фактично межування земель с. Гнідин Бориспільського району було проведено у 2009 році та закінчено 14.07.2009 року в момент погодження даної технічної документації Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі та складення Акту про встановлення меж в натурі населеного пункту с. Гнідин Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

Відповідно до ст. 173 Земельного Кодексу України межа району, села, міста, району у місті встановлюється і змінюється за проектами землеустрою, та є умовно замкненою лінією на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, району у місті від інших територій.

14.07.2009 року Гнідинська сільська рада набула право на розпорядження землями в межах населеного пункту с. Гнідин з моменту встановлення за технічною документацією про встановлення меж в натурі населеного пункту с. Гнідин Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. До проведення межування земель населеного пункту, розпорядження землями, які мали увійти в межі села здійснювали державні органи згідно їх компетенції визначеною ст. ст. 13-17 Земельного Кодексу України.

Статтею 5 Лісового кодексу України встановлено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж проводиться в порядку, встановленому земельним законодавством.

В земельному законодавстві це питання врегульовано перш за все в ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України, яка встановила, що до земель лісовою фонду відносяться землі, покриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

При цьому н. "а" ч. 2 ст. 55 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 4 Лісового кодексу України встановлюють, що до земель лісового фонду не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів.

Тобто, земельні ділянки, які надані у власність гр. ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, для ведення особистого селянського господарства, розташовані у межах населеного пункту с. Гнідин та не є землями, які задіяні в лісогосподарському виробництві. Підтвердженням чого також є копія детального плану території у с. Гнідин, виготовлена ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут цивільного сільською будівництва»(а.с.20).

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приходить до висновку, що прокурором не доведено вимог позову та тих обставин, на які він посилався у заяві.

З цього приводу суду не надано достатніх доказів щодо незаконності виданих рішень Гнідинської сільської ради та  виданих на їх підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, тому суд приходить до висновку про відсутність достатніх законних підстав для  визнання їх недійсними.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області не підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі віднести на рахунок Державного бюджету України, оскільки позов подано прокурором.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 13, 17, 20, 55, 126, 152 ч. 2, 153, 155, 173 ЗК України, ст. ст. 4, 5 ЛК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах Держави України в особі Державного агентства лісових ресурсів України, державного підприємства «Бориспільський лісгосп», головною управління Держкомзему у Київській області до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. ОСОБА_7, ОСОБА_6. ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог: управління Держкомзему у Бориспільському районі, про визнання недійсними рішень сільської ради та виданих на їх підставі державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, - відмовити.

Судові витрати у справі віднести на рахунок Державного бюджету України, оскільки позов подано прокурором.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 19.12.2011 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області                                                                               ОСОБА_8