РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                09.12.2011року                                                                         Справа № 2-345/11

        Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:                    

                                                                              головуючий суддя                                        Бичков П.Ю.,                             

                                                                              при секретарі                                               Костенко Ю.О.,

                                                                              за участю відповідача                                 ОСОБА_1,

                                                                              представника відповідача                           ОСОБА_2,                                                        

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до головного лікаря ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ДП Донецької залізниці ОСОБА_1 та ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ДП Донецької залізниці про визнання права на одержання письмових висновків фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань за адвокатським запитом, зобов’язання надати відповідь по суті та стягнення моральної шкоди, -  

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2011 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до головного лікаря ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ДП Донецької залізниці ОСОБА_1 та ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ДП Донецької залізниці про визнання права на одержання письмових висновків фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань за адвокатським запитом, зобов’язання надати відповідь по суті та стягнення моральної шкоди.

В судовому позивачка ОСОБА_3 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини які викладені в позовній заяві та пояснила, що 9 листопада 2011 року вона як адвокат звернулася з письмовим запитом до головного лікаря Дорожньої лікарні станції Ясинувата для надання загально теоретичних письмових висновків фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, однак на свій запит вона не отримала відповіді в результаті чого їй причинена моральна шкода яка обумовлюється моральним та фізичним стражданням. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачка головний лікар ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ОСОБА_4, позовні вимоги не визнала у повному обсязі, та пояснила, що дійсно до неї з письмовим запитом звернулась адвокат ОСОБА_3, вона направила на її адресу відповідь для того, щоб вона не вірно склала запит, так як лікарня консультації з теоретичних знань не дає, так як в ліцензії цього не має, для цього є судово-медичні експерти, а також те що вони дають відповідь стосовно людини яка у них знаходиться на лікуванні, і в своїй відповіді на запит адвоката, вона поросила скласти запит відповідно діючого законодавства для отримання відповіді.

Представник відповідача ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що адвокатський запит був не вірно складений, так як лікарня не має ліцензії на консультації загально теоретичних письмових висновків, а також те, що головним лікарем ОСОБА_4, була направлена відповідь на запит, що складіть запит відповідно до діючого законодавства і тоді вони нададуть відповідь. Просить відмовити в позовних вимогах у повному обсязі, так як цей позов не чим не обгрунтованний і безпідставний.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України), суд встановив наступне, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що згідно до матеріалів справи 9 листопада 2010 року адвокат ОСОБА_3 звернулася до головного лікаря ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ДП Донецька залізниця  із зазначеним запитом. Необхідність отримання вказаної у запиті інформації обґрунтовувалась підготовкою до судової справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-XII при здійсненні  професійної  діяльності  адвокат  має право збирати  відомості  про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і  справах про адміністративні правопорушення, зокрема: запитувати і отримувати  документи   або  їх  копії  від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян -  за їх згодою.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 48 КПК України з моменту допуску до участі у справі захисник має право збирати відомості про факти,  що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи  їх  копії  від  громадян  та  юридичних  осіб,  знайомитися на підприємствах,  в установах,  організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними  документами,  крім  тих,  таємниця  яких охороняється законом,  одержувати  письмові  висновки  фахівців  з  питань,  що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.

Відповідно до п. 9 Указу Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» від 30 вересня 1999 року № 1240/99 органам виконавчої влади та  органам   місцевого самоврядування,  керівникам  підприємств,  установ  і  організацій сприяти  реалізації  права  адвокатів збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних,  господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, надавати безоплатно відповідні відомості та  копії  документів  за запитами   адвокатів  та  адвокатських  об'єднань  у  справах,  що перебувають у їх провадженні.   

Відповідно до цієї норми діючого законодавства адвокат в адвокатському запиті повинен підтвердити, що запитує відомості у справі,  що перебуває у його провадженні. Позивачем по справі не додано до адвокатського запиту жодного підтверджуючого документу. Крім того у судовому засіданні позивач дала пояснення, що на момент звернення з запитом до відповідача у неї не було ніякого оформлення стосунків із клієнтом, тому вважаю, що вона діяла поза межами адвокатських повноважень. У відповіді позивачеві  було сказано, що запит повинен бути оформлення належним чином, тобто як адвокат, вона повинна це знати, та додержуватися вимог діючого законодавства.    

Відповідно до Ліцензії на медичну практику серії АВ № 539723 виданої Міністерством охорони здоров’я України відсутня спеціальність судово-медична експертиза, а також спеціальність з надання відповідей стосовно консультації з загально теоретичних питань.

Відповідно до Статуту Державного закладу «Дорожня лікарня станції Ясинувата» ДП «Донецька залізниця» затвердженого Наказом від 20 лютого 2002 року № 066-08, де  відповідно до розділу 2.3 Основні напрямки діяльності лікарні не вказана діяльність з приводу консультацій на загально теоретичні питання.

Відповідно до посадової інструкції дільничного лікаря-терапевта не передбачено надання відповідей з консультації на загально теоретичні питання.

Згідно відповіді за № 863 від 3 грудня 2010 року на адресу ОСОБА_3, головний лікар ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ДП «Донецька залізниця» вказала, що для отримання відповіді Вам необхідно оформити запит відповідно з діючим законодавством.

Також згідно до книги реєстрації вихідної документації на 2010 рік, під номером 863 від 3 грудня 2010 року вказана відповідь на запит адвокату ОСОБА_3.

Згідно до відповідей начальника Медичної служби Державного підприємства Донецька залізниця ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_3 та Донецько-Ясинуватському транспортному прокурору     Загнітко Є.А., головний лікар ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ДП Донецька залізниця ОСОБА_4 не мала права надавати відповідь на експертні питання, які були поставлені у запиті адвоката ОСОБА_3, так як згідно ліценції на медичну практику вони не мають спеціальність судово-медична експертиза.

Одже, твердження позивача про неправомірність не отримання відповіді на запит є безпідставними.    

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне, що завдання позивачу моральної шкоди, неправомірними, на його думку, діями відповідача, то в ході судового розгляду не встановлено наявність такої шкоди, протиправність діяння відповідача, який, на думку позивача, її заподіяв, а також наявність причинного зв’язку між нанесенням моральної шкоди та діями відповідача і вину останнього в її заподіянні. Крім того, позивачем не доведено, чим підтверджується факт заподіяння йому моральних страждань та порушення нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного способу життя і за яких обставин чи якими саме діями відповідача вони заподіяні, оскільки в судовому засіданні не встановлено протиправність діянь відповідача, якими могла бути завдана позивачу моральна шкода.     

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.    

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд вважає, що позивач не навів суду докази, які б підтвердили заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, не довів чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового чи майнового характеру, якими діяннями вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача.

З огляду на наведене суд вважає, що, в судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 60 ч.3 ЦПК України, позивачем не подано належних та допустимих доказів і судом не здобуто таких доказів на підтвердження фактів вчинення відносно нього неправомірних дій з боку відповідачів та доказі того, що відповідачами порушено вимоги закону, щодо не надання відповіді.    

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об’єктивності.    

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого ствердження в судовому засіданні, позивачем не представлено, а судом не здобуто жодних переконливих доказів у їх підтвердження, а тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.    

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 57, 58, 59, 88 209, 212, 214-215, 217, 218, 224-228 Цивільно процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної  заяви  ОСОБА_3 до головного лікаря ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ДП Донецької залізниці ОСОБА_1 та ДЗ Дорожньої лікарні станції Ясинувата ДП Донецької залізниці про визнання права на одержання письмових висновків фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань за адвокатським запитом, зобов’язання надати відповідь по суті та стягнення моральної шкоди – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суд Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти дні в дня отримання копії цього рішення.

    Суддя:   ОСОБА_6