ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.10.06 р.                                                                               Справа № 9/223                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.при секретарі судового засідання Борзих Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень, м.Івано-Франківськ

до відповідача: Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка  

про стягнення 19 550грн.00коп.

В засіданні суду брали участь

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

                                                                                З 21.09.2006р. по 05.10.2006р. по

                                                                                справі згідно ст.77 ГПК України

                                                                                оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця” в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень, м.Івано-Франківськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка  про стягнення штрафу в сумі 19 550грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на накладну №52580579, комерційний акт АК 317271/32 від 27.02.2006р., претензію №14-ю від 04.05.2006р., натурний лист зважування поїзду, виписку з книги переважування ст.Миронівка, акт загальної форми №8584 від 26.02.2006р.

Відповідач надав суду відзив на позов №12/697 від 29.08.2006р., у якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що комерційний акт №317271/32 було складено у односторонньому порядку, а також на те, що розбіжність у показниках ваг склала 1 750кг, а згідно діючим нормам законодавства допустима норма розбіжності у показниках ваг складає 0,1%.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у попередньому судовому засіданні, господарський суд встановив:

У березні 2006р. зі станції Кальміус Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці по залізничній накладній №52580579 від 23.02.2006р. було відправлено 1 вагон з вугіллям №68747922.

На станції Миронівка зазначений вагон суло відчеплено у зв’язку з виявленням його перевантаження понад норму при зважуванні на тензометричній вазі для усунення комерційного браку, що підтверджується актом загальної форми №8584 від 26.02.2006р. (копію залучено до матеріалів справи).

Так, при комісійному зважуванні встановлено, що відповідно до накладної №52580579 від 23.02.2006р. вага вантажу складає 69 000кг, Фактично брутто – 93 250кг, тара – 19 000кг, нетто – 74 250кг. Тобто, при зважуванні встановлено, що вага вантажу, який фактично знаходився у вагоні перевищує вагу, вказану у залізничній накладній на 5 200кг.

За результатами комісійного зважування 27.02.2006р. складений комерційний акт №АК317271/32, у розділі „Д” якого зазначено, що навантаження у вагоні рівномірне.

Згідно із ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей, вказаних у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі, передбаченому статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За приписом ст.118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної  провізної плати за всю відстань перевезення.

Державним територіально-галузевим об’єднанням „Львівська залізниця” в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень, м.Івано-Франківськ відповідачу нарахований штраф, який складає 19 550грн.00коп., виходячи з того, що провізна плата згідно з накладною №52580579 від 23.02.2006р. становить 3 910,00 м грн.

Позивачем на адресу Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка було направлено претензію №14-ю від 04.05.2006р., відповідно до якої Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця” в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень, м.Івано-Франківськ просило сплатити суму штрафу в розмірі 19 550грн.00коп.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, зазначену суму штрафу не сплатив.

За змістом ст.24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Про наявність зазначеної заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 19550грн.00коп. свідчать надані до матеріалів справи документи.

Відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача штрафу в сумі 19 550грн.00коп., у зв’язку з чим господарський суд робить висновок, що заборгованість у вказаній сумі не перерахована до теперішнього часу.

Відповідач у своєму відзиві на позов зазначає, що комерційний акт №317271/32 було складено у односторонньому порядку.

Доводи відповідача господарський суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Також, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

З наведеного випливає, що комерційний акт №317271/32 складено відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позовні вимоги Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень, м.Івано-Франківськ є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

                    

Враховуючи викладене, керуючись Статутом залізниць України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -

                                                         В И Р І Ш И В:

Позов Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень, м.Івано-Франківськ до Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка про стягнення штрафу в сумі 19550грн.00коп. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (за адресою: вул.3-тя Бутовська, м.Макіївка Донецької області, 86113, ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” (за адресою: вул.Гоголя, 1, м.Львів, 79007, ЄДРПОУ 01059900) штраф в сумі 19 550грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 195грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 05.10.2006р. оголошено повний текст рішення.

          

Суддя                                                                         Марченко О.А.