РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

м. Вінниця

17 квітня 2025 р.                                 Справа № 120/16813/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

в с т а н о в и в:

17.12.2024 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідач є платником податків і зборів та згідно картки особового рахунку платника податків за ним рахується податкова заборгованість в сумі 91795,75 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, у зв`язку із чим, звернулись з цим позовом до суду.

18.12.2024 року, на виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України, до адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради направлено запит про місце проживання відповідача.

30.12.2024 року від адресно-довідкового підрозділу Головного управління ДМС України у Вінницькій області надійшла відповідь на запит. Зі змісту отриманої відповіді судом з`ясовано, що відповідач був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , однак, 19.12.2024 року відповідача знято з місця реєстрації.

27.01.2025 року надійшла відповідь на запит від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради. З відповіді вбачається, що відповідач за адресою АДРЕСА_2 , не значиться, інша адреса невідома.

Ухвалою суду від 27.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою вирішено про розгляд даної справи повідомити відповідача згідно ч. 1 ст. 130 КАС України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

28.01.2025 року на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про розгляд даної адміністративної справи.

Крім того, ухвалу суду про відкриття провадження надіслано відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін по справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.

Згідно довідки про суми податкового боргу платника податків станом на 10.12.2024 року за відповідачем рахується заборгованість з податку на нерухоме майно в сумі 91795,75 грн.

Вказана заборгованість виникла в результаті несплати донарахованих сум грошового зобов`язання та підтверджується карткою особового рахунку, податковими повідомленнями-рішеннями №0120619-2407-0228 від 29.03.2024 року та №0003989-2407-0228 від 03.02.2023 року.

Оскільки, заборгованість добровільно не сплачено, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми боргу, суд виходить з наступного.

Згідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

За приписами пп. 266.7.1 п. 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп. "а" пп. 266.10.1 п. 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, обчислена контролюючим органом сума податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, повинна бути сплачена останніми протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, відповідно до п. 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 42.1 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Відповідно до пункт 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення №0120619-2407-0228 від 29.03.2024 року та №0003989-2407-0228 від 03.02.2023 року направленні на податкову адресу відповідача. Однак, визначені у таких податкових повідомленнях-рішеннях суми грошових зобов`язань у встановлений податковим законодавством України строк не сплачені.

При розгляді цієї справи доказів оскарження/скасування вказаних податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є чинними, а визначені у них податкові зобов`язання вважаються узгодженими, а отже визнаються податковим боргом.

За правилами п. 42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п. 42.4 ст.42 ПК України).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу. Стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.05.2020 року у справі №810/1963/18, від 12.08.2020 року у справі №160/2116/19, від 20.10.2020 року у справі №140/30/20, від 02.12.2020 року у справі №160/2705/19.

Відповідно до пунктів 3, 6 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за №124/28254, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).

З аналізу вищенаведених норм слідує, що податкова вимога (яка надсилається в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення) повинна бути надіслана контролюючим органом на адресу за місцем проживання платника податків або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи; в протилежному випадку, у разі допущення контролюючим органом помилки при відправленні такої вимоги, зокрема, в частині невірно зазначеної адреси платника податків, така вимога вважається неврученою платнику податків, а платник податків-не повідомленим належним чином про наявність податкового зобов`язання.

Згідно п. 19.1.9 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб-платників податків, Єдиний банк даних про платників податків-юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Відповідно до п. 70.1 статті 70 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб-платників податків (далі - Державний реєстр).

Пунктом 2 розділу І Положенням про реєстрацію фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб-платників податків визначено, що Державний реєстр фізичних осіб створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язувані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючим органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога №0000694-1303-0232 від 05.04.2023 року направлялась відповідачу на адресу: АДРЕСА_2 та була повернута до Головного управління ДПС у Вінницькій області з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (стаття 45 Податкового кодексу України).

Згідно до п. 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Відповідно до п. 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники  податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційної номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно до положень п. 42.3 статті 42 Податкового кодексу України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Відповідно до п. 1 розділу VI Положенням про реєстрацію фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб - платників податків визначено, що фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки/Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін у порядку, визначеному цим Положенням.

Водночас, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, станом на момент винесення податкової вимоги №0000694-1303-0232 від 05.04.2023 року, у контролюючого органу відсутні інші офіційні дані, які б свідчили про нову адресу платника податку, а сам відповідач не повідомляв контролюючий орган про зміну адреси, як передбачено Податковим кодексом.

Отже, з вищевказаного слідує, що  податковою адресою позивача згідно Державного реєстру фізичних осіб - платників податків є: АДРЕСА_2 .

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується борг зі сплати податку на нерухоме майно, в загальній сумі 91795,75 грн.

Грошове зобов`язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а отже визнається податковим боргом.

При цьому, станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи податковий борг, який підтверджується матеріалами справи відповідач не сплатив, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,  РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 91795,75 грн. (дев`яносто одна тисяча сімсот дев`яносто п`ять гривень сімдесят п`ять копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його  проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя                                                                                        Дончик Віталій Володимирович