Справа № 2-о-126/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

25.07.2011 року                                                                                м. Нікополь

           Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючого –судді -                          Троян Н.А.

          при секретарі –                                     Аверіній Н.Є.

          за участю заявника  –                          ОСОБА_1

           представника заявника –                    ОСОБА_2                     

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин,  суд

встановив:

          Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

          Свої вимоги мотивує тим, що 08 вересня 2010 року помер його батько –ОСОБА_4.

          Після його смерті відкрилася спадщина  на  земельну ділянку, розташовану на території Дмитрівської сільської ради та майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства „Росія” с. Дмитрівка,  Нікопольського району.

          У встановлений законом строк він звернувся до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з тим, що ним не був доведений факт родинних відносин із померлим.

           Його сестра, заінтересована особа по справі –ОСОБА_3, у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини на його користь.

          Заявник вважає, що він є сином померлого, виходячи з наступного.

          Його мати –ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали однією сім”єю та вели спільне господарство  на протязі тридцяти років, при цьому шлюб офіційно не реєстрували. Від спільного проживання у них народилися діти –він та його сестра ОСОБА_3

          У свідоцтві про його народження в графі „батько” зазначено тільки ім.”я батька „Микола”.  До 2002 року батько проживав в с. Дмитрівка, а потім він забрав його до себе, зареєстрував у своєму будинку і доглядав до смерті.

           Факт родинних відносин між ним та померлим підтверджується документами та  можуть підтвердити свідки, просить суд заяву задовольнити.

          Заінтересована особа у судове засідання не з’явилася, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повстки, причини її неявки суду невідомі. Суд, з’ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу за її відсутності.

          Заслухавши заявника, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Згідно п.1.ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між особами.

          Як було встановлено судом, 08.09.2010 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.7).

           Померлому на праві власності належить земельна ділянка, розташована на території Дмитрівської сільської ради та майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства „Росія” с. Дмитрівка,  Нікопольського району, що підтверджується державним актом (а.с.8) та свідоцтвом (а.с.9).

У встановлений законом строк він звернувся до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з тим, що ним не був доведений факт родинних відносин із померлим.

           Його сестра, заінтересована особа по справі –ОСОБА_3, у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини на його користь, що підтверджується спадковою справою (а.с.29-37).

          Ті обставини, що померлий ОСОБА_4 був рідним батьком заявника, підтверджуються матеріалами справи. Так, в картці до воєнного квитка батьком заявника вказаний ОСОБА_4 (а.с.14). Згідно довідки Дмитрівської сільської ради №1181 від 01.11.2010 року, мати заявника –ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 1966 року по день смерті ОСОБА_5 проживали однією сім”єю та вели спільне господарство. У них були спільні діти : ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.17). Згідно домової книги, померлий був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто за місцем проживання заявника (а.с.18-21).

Згідно довідки квартального комітету заявник мешкав зі своїм батьком по вул.Кронштадській,42 з 16.05.2002 року до дня смерті батька (а.с.22).          

Крім того, цей факт у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що заявник його сусід. Він знає його з 2000 року. У 2002 році заявник перевіз до міста свого батька. ОСОБА_4 називав заявника сином.

Аналогічні свідчення дала  ОСОБА_8, яка пояснила, що часто була в будинку заявника, оскільки надавала медичну допомогу його батьку. Їй відомо, що батьки заявника не перебували у шлюбі,  але проживали разом і мають двох дітей – заявника та дочку, яка мешкає у Луганській області. Померлий називав заявника сином.

Встановлення факту родинних відносин потрібно заявнику для прийняття спадщини після смерті  ОСОБА_4

          Виходячи із наведеного, суд вважає, що наведені заявником у заяві обставини знайшли своє відображення у дійсності, він дійсно є сином ОСОБА_4, а тому його заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,212,213-215,218,256,259 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву задовольнити.

          Встановити факт що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_4, померлого 08.09.2010 року та проживав із спадкодавцем однією сім”єю з 2002 року.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області  шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя:ОСОБА_9