Справа № 2-о-197/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

08.12.2011 року                                                                                м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

          головуючого –судді -           Троян Н.А.

          при секретарі –                     Смиковій Ю.В.

           за участю заявника -             ОСОБА_1

           представника

           заінтересованої  особи –      ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1,  заінтересовані особи: приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, територіальна громада м. Нікополя в особі виконкому Нікопольської міської ради про встановлення факту проживання однією сім”єю, суд  

                                                                 ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім”єю.

          В обґрунтування заяви посилається на те, що вона з 1961 року проживала з ОСОБА_4 однією сім”єю, вела з ним спільне господарство, але в шлюбі вони не перебували.

          09 березня 2011 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина  на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. Спадкоємців 1 черги за законом у ОСОБА_4 не має, заповіту він також не склав. 06 червня 2011 року вона звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею не надано документів, підтверджуючих факт проживання з померлим однією сім”єю не менше як п”ять років до часу відкриття спадщини.

          Просить встановити факт проживання з ОСОБА_4 однією сім”єю.

          В судовому засіданні заявник  свої вимоги підтримала в повному обсязі.

          Представник заінтересованої особи - територіальної громади м. Нікополя в особі виконкому Нікопольської міської ради проти задоволення заявлених вимог не заперечував.

          Від приватного нотаріуса ОСОБА_3 надійшла заява про слухання справи у її відсутність.

          Вислухавши заявника, представника заінтересованої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, суд  приходить до наступного.

          Згідно ст. 1264 ЦК  України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім”єю не менш як п”ять років до часу відкриття спадщини.  

          Як встановлено в судовому засіданні заявник з  1961 року проживала з ОСОБА_4 однією сім”єю, вела з ним спільне господарство, але в шлюбі вони не перебували.

         09 березня 2011 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.18). Після його смерті відкрилася спадщина  на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, згідно якого заявник та ОСОБА_4 являються власниками приватної, спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_2 в рівних долях (а.с.7). Спадкоємців 1 черги за законом у ОСОБА_4 не має, заповіту він також не склав. 06 червня 2011 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, але їй було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею не надано документів, підтверджуючих факт проживання з померлим однією сім”єю не менше як п”ять років до часу відкриття спадщини (а.с.6).

          Ті обставини, що заявник проживала з померлим ОСОБА_4 однією сім”єю більше п”яти років, підтверджуються  поясненнями свідків, матеріалами справи. Так, свідок  ОСОБА_5 суду пояснила, що вона з 1969 року проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.  Тоді ж в будинок заселилася і сім”я  заявника. Жили вони разом до смерті ОСОБА_4, який помер в березні 2011 року. У ОСОБА_1М та ОСОБА_4 була спільна дитина –син ОСОБА_6, який помер. Про те, що  ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не реєстрували шлюб, вона не знала.

          Аналогічні пояснення дала свідок ОСОБА_7, яка пояснила, що сусідка заявника, знає її з 1990 року. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 жили однією сім”єю як чоловік та дружина. У них була спільна дитина –син ОСОБА_6.

          Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що знає заявника з 1968 року, оскільки працювала разом з нею. У заявника був чоловік –ОСОБА_9, який часто  приходив до заявника на роботу. Всі знали, що вони чоловік та дружина.

          Ці обставини підтверджуються також матеріалами справи: довідкою КП „НМБТІ”, згідно якої заявник та ОСОБА_4 являються власниками квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 27.05.1998 року (а.с.12), довідкою КП „ЖЕК -3” (а.с.13,14), свідоцтвом про поховання на ім.”я ОСОБА_1, згідно якого вона здійснила поховання ОСОБА_4 (а.с.15).

          Таким чином суд вважає, що викладені заявником обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні  і судом встановлено, що заявник проживала з померлим ОСОБА_4 однією сім”єю з 1961 року, а тому заява підлягає задоволенню.

          На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 265, 257, 268 ЦК України,  ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215,217-218 ЦПК України, суд

                                                                 ВИРІШИВ:

          Заяву  ОСОБА_1,  заінтересовані особи: приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, територіальна громада м. Нікополя в особі виконкому Нікопольської міської ради про встановлення факту проживання однією сім”єю, задовольнити.

           Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2  однією сім”єю з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, померлого 09 березня 2011 року в м. Нікополі.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту  проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.  

Суддя:ОСОБА_10