Справа № 2-а-1506/11

                              П О С Т А Н О В А

                          І м е н е м  У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                           30 листопада 2011 р.   

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий –суддя Владимирська І.М.,  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2010 р. р., -

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2010 р. р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є ветераном війни, в зв’язку з чим перебуває на обліку в Петровському УПТСЗН. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Відповідачем же, у порушення діючого законодавства, їй була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірах, які не відповідають законодавчо встановленому рівню. При виплаті зазначеної допомоги, відповідач користувався відповідними статтями Законів України «Про Державний бюджет України на відповідні роки», якими нібито передбачено розміри щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги, та при звернення позивача до УПТСЗН Петровської районної у м. Донецьку ради з проханням здійснити їй вказану виплату відповідно до вимог ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», їй було відмовлено. Тому позивачка змушена звернутися до суду, просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті їй щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та стягнути на її користь недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2010 р.р. у розмірі 5 401 грн. 00 коп.

Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з’явились, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в зв’язку з чим судовий розгляд справи у відповідності зі ст. 122 ч. 3 КАС здійснюється в порядку письмового провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що позивачка  відповідно до ст. 6  ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивачка має статус  ветерана війни,  в зв’язку з чим перебуває на обліку в Петровському УПТСЗН. Відповідно до ч. 5 п. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.  Ст. 16 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. З метою реалізації положень зазначеного Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 177 від 18.02.2004 р. «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги», передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою встановлено щороку до 10 квітня виділяти кошти Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірах, встановлених ЗУ «Про Державний бюджет»на відповідний рік. Тому, окремими статтями ЗУ «Про Державний бюджет»встановлювалися розміри разової грошової допомоги для категорій отримувачів, яким у відповідному бюджетному році передбачена грошова допомога до Дня Перемоги.

Виходячи з того, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також те, що позивач отримав зазначені виплати в розмірах, встановлених відповідними статтями ЗУ «Про Державний бюджет»на відповідний рік, вимоги позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України. Крім того просила врахувати, що відповідно до діючого законодавства, для звернення в суд за захистом прав, свобод та інтересів особі встановлюється шестимісячний термін, який обчислюється з дня, коли особа дізналась про порушення своїх прав, свобод або інтересів. Таким чином, представник відповідача просить суд відмовити  ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  ОСОБА_1, є ветераном війни, в зв’язку з чим перебуває на обліку в Петровському УПТСЗН.

Таким чином, позивач має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня ветеранам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Згідно з положеннями ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та постанов КМУ № 486 від 11.04.2002 року та № 425 від 31.03.2003 року, виплати такої допомоги здійснюються органами праці та соціального захисту населення.

Проте, позивачу  була нарахована та виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірах значно менших, та у відповідності з відповіддю відповідача на звернення позивача з питання перерахунку одноразової грошової допомоги, їй було відмовлено у перерахунку одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірах відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком, та було роз’яснено, що УПТСЗН Петровської районної у м. Донецьку ради проводило виплату одноразової грошової допомоги у розмірах, передбачених відповідними статтями Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

У Конституції України (254к/96-ВР) Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.

Згідно положень ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи  місцевого  самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода  на обов’язковість  яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Законом України від 27 листопада 2003 року № 1344-ІV «Про Державний бюджет України на 2004 рік»(ст..44) ветеранам війни, до яких відноситься позивач, взагалі в 2004 році не передбачена виплата щорічної разової допомоги, а законами України від 23 грудня 2004 року № 2285 –ІV «Про Державний бюджет України на 2005 рік»(ст..34) та від 20 грудня 2005 року № 3235 –ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік»(ст..30) установлено виплату цієї допомоги учасникам  війни лише в розмірі 50 гривен.  

Зазначені закони України не визнані неконституційними. Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня ветеранам війни.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше».

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритетом тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними статтями (44,34,30) законів України «Про Державний бюджет України на 2004 та 2006 роки»фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше пріоритетними в даному випадку є положення ст..ст. 44, 34, 30 відповідно законів України «Про Державний бюджет України на 2004 та 2006 роки.»

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виплата позивачеві разової грошової допомоги була здійснена відповідачем у квітні 2007, 2008 р.р., тобто до ухвалення Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. На момент здійснення відповідачем виплат були чинні положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були визначені розміри грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»в розмірі  55  грн., 65 грн. відповідно.

Також, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,  «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Наявність даних положень, які Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними, доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної суми за вказаний рік.

Так  Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року «Про розміри  разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про Жертви нацистських переслідувань»  ветеранам війни  становить 90 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 299 від 07 квітня 2010 року «Про розміри  разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про Жертви нацистських переслідувань» ветеранам війни  становить 120 гривень.

Однак, ст. 54 ч. 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 р.»та ст.. 52 ч. 4 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 р.»,  встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 р. та 2010 р. відповідно, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»встановлений розмір одноразової  грошової допомоги до 9 травня, а тому виходячи із пріоритету законів над підзаконними актами, в даному випадку належить застосовувати Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанови КМУ № 211 від 18 березня 2009 року та № 299 від 07 квітня 2010 року «Про розміри  разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 та 2010 роках відповідно до Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про Жертви нацистських переслідувань».   

Враховуючи вищевикладене, відповідачем всупереч діючого законодавства дійсно було порушено право позивача на виплату їй щорічної разової грошової допомоги в 2009, 2010 році, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що звужує зміст та обсяг її існуючих прав. Це і є підставою для задоволення частково позовних вимог.

Таким чином, судом встановлено, що з урахуванням виплат  за 2009 р. у розмірі 70 грн., з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, який складає у 2009 р. –498 грн.,  їй недоплачена щорічна разова грошова допомога, яка   складає: 498 (розмір мінімальної пенсії за віком) ? 3 –70 (проведені виплати) =  1 424 грн. 00 коп., за 2010 р. у розмірі 120 грн.,  з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, який складає у 2010 р. - 706  грн.,  їй недоплачена щорічна разова грошова допомога, яка   складає: 706 (розмір мінімальної пенсії за віком) ? 3 –120 (проведені виплати) =   1 998 грн. 00 коп., а всього 3 422 грн. 00 коп., саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суд застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так у відповідності зі ст. 99 ч.2 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 100 ч.1 КАС якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим  Кодексом.

В судовому засіданні позивач стверджує, що про порушення свого права вона дізналася лише у липні  2011 р.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи похилий вік позивача,  її юридичну необізнаність, матеріальне становище,  суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду вона пропустила з поважних причин, що є підставою для його поновлення згідно зі ст. 102 КАС.

Оскільки відповідач є державною бюджетною  установою,  суд  вважає  можливим  у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його  від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України  при  здійсненні  правосуддя», ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 р.», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 р.», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 р.», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 159-163 КАС України, суд, -

                                     П о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009-2010 роки задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за  2009 –2010 р.  в розмірах, передбачених  ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за  2009 –2010 р. у розмірі  3 422 грн. 00 коп.

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя                                                               І.М. Владимирська