Справа № 2-а-4778/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 29.08.2011 року                                                                                          м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Троян Н.А, розглянувши у скороченому провадженні в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі про перерахунок пенсії, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.08.2011 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі (далі по тексту УПФУ) про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення перерахунку пенсії та зобов’язання з 01.06.2010 року провести перерахунок пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачені страхові внески за 2009 рік, виплатити недоотриману суму пенсії та зобов’язати УПФУ виплачувати пенсію в перерахованому розмірі у подальшому.

          Свої вимоги мотивує тим, що вона у червні 2010 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв’язку зі збільшенням трудового стажу та заробітку. З 1 червня 2010 року їй було проведено такий перерахунок за стажем, але у здійсненні перерахунку у зв’язку зі збільшенням заробітної плати відповідачем було відмовлено.

Бездіяльність УПФУ щодо нездійснення перерахунку пенсії позивач вважає протиправною з огляду на те, що згідно п. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” (далі по тексту Закон № 1058-IV) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Формулу для перерахунку пенсії передбачає ч. 2 ст. 40 Закон № 1058-IV.  Але їй, в порушення вимог статтей 40, 42 Закону №1058-IV, при перерахунку пенсії у 2010 році відповідачем незаконно було застосовано показник середньої заробітної плати не за 2009 рік, а за 2007 рік у розмірі 1197 грн. 91 коп. Враховуючі наведені обставини, позивач просить суд задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10.08.2011 року адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01.06.2010 року по 08.02.2011 року залишено без розгляду.

Представник відповідача надала суду письмові заперечення проти позову (а.с.29), в яких посилається, зокрема, на те, що Законом України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” у чинній його редакції взагалі не передбачено застосування при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам показника середньої заробітної плати, а тому при перерахунку пенсії позивачу УПФУ не мало змоги застосувати показник середньої заробітної плати за попередній рік  і своїми діями не порушило жодної норми законодавства. Просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Нікополі (а.с.9) та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та при цьому продовжує працювати.

На підставі заяви позивача їй було зроблено перерахунок пенсії у 2010 році із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік в розмірі 1 197,91 грн.

На звернення позивача з проханням перерахувати пенсію із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2009 рік, Управління ПФУ в м. Нікополі в здійсненні такого перерахунку відмовило, зазначивши, що перерахунок проведено вірно.

Суд приходить до висновку, що такі дії відповідача є правомірними, виходячи з наступного.

Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Статтями 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами, внесеними Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”) було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника середньої заробітної плати.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року дані зміни, до статей 40, 42 Закону України „Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування” в частині визначення середнього показника та порядку перерахування пенсій були визнані неконституційними.

Таким чином, з 22 травня 2008 року відновили дію положення частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV у первинній його редакції, які й підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин.

Так, частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV у редакції від 9 липня 2003 року встановлено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп –заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс –середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск –сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К –кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (абзаци другий –шостий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV).

Частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону у редакції Закону від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV свідчить, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.

З огляду на викладене під час перерахунку пенсії у формулі Зп = Зс х (Ск : К) змінюються лише показники Ск та К. Зокрема, у величину Ск додаються коефіцієнти заробітної плати (доходу) за кожен місяць страхового стажу, який став підставою для перерахунку пенсії. Що ж стосується показника К, то він збільшується кількістю додаткових місяців страхового стажу. Решта показників залишається без змін.

Отже, аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV показує, що зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це –середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV).

Суд також зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні,з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії»є різними правовими категоріями, в основі цієї різності лежать, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, внаслідок чого ототожнювати, змішувати ці поняття не передбачається можливим. Таке ототожнення позивачем цих понять у позові є помилковим та безпідставним.

З урахуванням викладеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивачеві із застосуванням «показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки»          відсутні, оскільки такий застосовується виключно для призначення пенсії, а не для її перерахунку, в зв’язку з чим перерахунок пенсії позивачеві було здійснено відповідачем вірно, такі його дії є законними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 42  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9-15, 17, 94, 99, 159, 160, 161-163, 167  КАС України, суд

          ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі про визнання бездіяльності щодо нездійснення перерахунку пенсії протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії –відмовити.

Постанова може були оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою,  яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання  копії  постанови.  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у випадках передбачених статтею 186 КАС України.

Суддя:ОСОБА_2