Справа № 2-а-9579/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                             ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року                                                                                

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Музичук Н.Ю.  в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій протиправними, зобов’язання виплатити недоплачену з вини відповідача одноразову щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2011 рік як інваліду війни, -

                                                                                 ВСТАНОВИВ:

04 Листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради визнання дій протиправними, зобов’язання виплатити недоплачену з вини відповідача одноразову щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2009-2011 рік як інваліду війни.

Вказував, що, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року, він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як інвалід ІІІ групи. Однак в 2009-2011 році відповідачем йому було виплачено допомогу в розмірі, що є значно меншим, ніж передбачено Законом. Посилання відповідача на постанову КМУ «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту»є безпідставним,оскільки така є підзаконним нормативно-правовим актом і застосуванню  відповідно до ст.9 КАСУ підлягає положення закону. Покликаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити, справу розглянути у її відсутність в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 10.11.2011 року провадження в справі відкрите в межах строку звернення до адміністративного суду за 2011 рік.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради подав письмові заперечення, згідно яких позов не визнали, просили розглянути справу у відсутності представника в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені законодавством України для ветеранів війни –учасників бойових дій, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради,що підтверджується посвідченням серії Є № 072853, виданим 16.06.2011 року. Згідно вищевказаного посвідчення є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –інвалідів війни, тобто має статус особи, на яку поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту».

Згідно довідки № 322 від 13.09.2011 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради і в 2011 році отримав разову грошову допомогу до 05 травня згідно Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту»в розмірі 510 грн. 00 коп.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсії за віком.

Суд не може погодитись з доводами відповідача, що ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції Закону України «Про Державний Бюджет України на 2008 рік», а саме: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова  допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України  в  межах  бюджетних  призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, підлягає застосуванню до позивача, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміну визнано неконституційною.

Згідно ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування видатків.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного Закону України положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать Конституції України, цього кодексу та закону про Державний бюджет.

Відповідно до ч.3 ст.22, ст.64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів, лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний період. Тобто чинне правове положення передбачає соціальні виплати і якщо дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»встановлено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбаченими статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за їх місцем проживання чи одержання грошового утримання.

З посиланням відповідача на Постанову Kабінету Mіністрів України від 04 квітня 2011 року №341 „ Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”  суд не погоджується, оскільки ст. 22 Конституції України закріпила, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 01.11.1996 року №9 „Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя” зазначив, що судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради Міністрів Автономної республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції так і закону.

Ст. 22 Конституції України гарантує громадянам, що при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу прав і свобод. Тому  Рішенням Конституційного Суду України  неодноразово визнавались неконституційними норми  Законів, які зменшували зміст та обсяг прав  громадян на отримання пенсій та соціальних виплат.

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Таким чином, виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги необхідно здійснювати у розмірі, визначеному ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд вважає, що розрахунок соціальних виплат позивачці, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»належить у даному випадку до компетенції відповідача.

Враховуючи викладене, дотримуючись вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд вважає за можливе захистити право позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня  шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, встановлену ч. 4 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

На підставі ст. 22 Конституції України, ст. 13, 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, керуючись ст.ст.  10, 11, 71,86, 159, 160, 162, 163, 167, 186  КАС України, суд, -                                                                  

    П О С Т А Н О В И В:                            

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради  задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, які полягали у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 до 05 травня в 2011 році разової грошової допомоги в розмірі, меншому ніж сім мінімальних пенсій за віком - протиправними.  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги до 05 травня  за  2011 рік  у відповідності до вимог  ч. 4 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту” в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, встановлених Законом України “Про державний бюджет України” у відповідному календарному 2011 році, з врахуванням виплачених сум.

Апеляційна скарга на  постанову суду першої інстанції може бути подана  до Житомирського   апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії   цієї  постанови.  

Постанова  суду  набирає законної сили  після  закінчення   строку   для  подання   апеляційної  скарги , якщо  апеляційну   скаргу  не   було  подано. У  разі  подання   апеляційної  скарги   постанова, якщо  вона не  скасована, набирає   законної  сили     після  розгляду    справи   апеляційним судом.

Суддя  Рівненського міського суду                                                                       Н.Ю. Музичук