Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-12144/11 Головуючий у 1 й інстанції - Трофимова Н.А.
Категорія 19 Доповідач - Кочкова Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», Дмитрівська сільська рада, про визнання договору купівлі-продажу будівлі дійсним та про визнання права власності на будівлю, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2011 року у задоволенні вищезазначених позовних вимог –відмовлено (а.с.109-111).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.133-140).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що на території с. Моторне за адресою вул. Мотронівська, 51-а знаходиться майновий комплекс будівель та споруд, який складається з вісових, кладової, складів, підсобних приміщень. Об’єкти пов'язанні з землею фундаментом та відносяться до нерухомого майна. Згідно розписок від 05 травня 2008 року відповідачі по справі продали свої майнові паї в с. Мотронівка позивачу - ОСОБА_2, їх частки складають: 0,13% ОСОБА_3, 2,28% ОСОБА_4, 1,49% ОСОБА_5 (склад, вагова, площадки бетонна та асфальтна, підвал, силосна яма) ( а.с. 22-23). Отримання коштів сторонами не оспорюється. Інші документи щодо купівлі-продажу майнового комплексу, або його часток в письмовій формі сторонами не укладалася, нотаріально не посвідчувалися, державна реєстрація не відбувалась.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що договір купівлі-продажу нерухомості, не посвідчений нотаріально, і не зареєстрований в установленому порядку, не є укладеним і не створює прав та обов'язків для сторін. Вказані висновки є правильними, оскільки вони відповідають ст. 640 ЦК України про обов*язковість нотаріального посвідчення договору, ч. 1 ст. 210 ЦК України про те, що якщо правочин підлягає державній реєстрації, то він є вчиненим з моменту його державної реєстрації, та абзацу 2 п. 13 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06 листопада 2009 року про те, що «Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін».
Доводи апелянта про те, між ним та відповідачами укладено нотаріальний договір оренди спірного майна на строк до 31 квітня 2012 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказаний договір не являється підставою для набуття права власності на нерухоме майно.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд порушив норми процесуального права: ухвалою про відкриття провадження у справі від 1 липня 2011 року роз*єднав позовні вимоги (у первісній позовній заяві відповідачами були вказані всі 83 колишні члені КСП), - не є підставою для скасування законного и обґрунтованого рішення суду, оскільки суд хоча і порушив правила застосування ст.. 126 ЦПК України, однак, це порушення не призвело до неправильного вирішення спору.
Не являється підставою для скасування рішення суду і посилання апелянта на те, що відповідачі повністю визнали позов, оскільки згідно із ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову лише за наявності для того законних підстав.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, який у досить повному обсязі з’ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення - не встановлено, тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: