Справа № 22-ц-6606/11 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.
Категорія 79 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Зубарєвої К.П., Монастирецького Д.І.,
секретаря: Кубішин І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника фермерського господарства «ОСОБА_2»ОСОБА_2 на ухвалу судді Сокальського районного суду Львівської області від 03 листопада 2011 року у справі за позовною заявою фермерського господарства «ОСОБА_2»до держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, -
встановила:
ухвалою судді Сокальського районного суду Львівської області від 03 листопада 2011 року відмовлено у відкритті провадження у справі за вищевказаним позовом про відшкодування шкоди.
Ухвалу суду оскаржив представник фермерського господарства ОСОБА_2, просить її скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість внаслідок неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши обставини та матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Представник фермерського господарства «ОСОБА_2»ОСОБА_2 звернувся до Сокальського районного суду Львівської області з цивільним позовом до держави Україна про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, відповідно 10 000 000 та 2 000 000 грн., посилаючись на те, що такі заподіяні внаслідок порушення Львівським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним Судом України процесуального законодавства при розгляді позову фермерського господарства «ОСОБА_2».
Ухвалою судді Сокальського районного суду Львівської області від 03 листопада 2011 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом фермерського господарства «ОСОБА_2»до держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування фермерському господарству матеріальної та моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 1 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Таким чином метою цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 3 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Наявність процесуальної заінтересованості, як передумова порушення позовної справи в суді, буде у сторони в тому випадку, якщо вона є стороною у спірному матеріальному правовідношенні і вважає, що її суб’єктивне право порушено, не визнане чи оспорюється.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).
Способи захисту прав та інтересів стосовно різних форм захисту визначаються главою 3 розділу1 ЦК України.
Статтею 15 ЦПК установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається із змісту позовної заяви фермерське господарство «ОСОБА_2»звернулось до суду із позовом до держави Україна в особі Державного казначейства України про стягнення матеріальної та моральної шкоди в сумі 12 000 000 грн. з підстав порушення судами при розгляді справи норм процесуального законодавства.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Львівський апеляційний адміністративний суд та Вищий адміністративний суд України розглядали його, відповідно, апеляційну та касаційну скаргу поза межами встановлених процесуальним законодавством строків.
Пленуму Верховного Суду України в п. 2 постанови №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»зазначив, що відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та ст.3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушень, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частинами 5, 6 та 7 ст. 1176 ЦК передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Конституцією України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, та що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом (ст.ст.126,129).
Згідно із зазначеними положеннями Конституції рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя (пов’язаних із підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо) можуть оскаржуватись у чинному в даний час апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом оскарження їх в інший суд першої інстанції, що одночасно порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання в її вирішення незалежним судом.
Суд є органом, який вирішує такі скарги, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються в порядку, визначеному ст.129 Конституції і законодавством про судочинство.
Відповідно до ст.62 Конституції матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.
Чинним законодавством не передбачено відшкодування шкоди, що виникла внаслідок здійснення правосуддя в цивільних справах.
Пунктом 1 ч.2 ст.122 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє, зокрема, чи вимога особи належить до цивільної юрисдикції загальних судів та чи вимога, яку заявила особа, носить правовий характер, оскільки в протилежному випадку –у випадку прийняття такої заяви до розгляду, такі дії суперечили б змісту 15 ЦПК, яка відносить до суду правові спору, правові вимоги.
За таких підстав ухвала районного суду є правомірною і до скасування не підлягає.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ст.312, п.4 ч.1 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу представника фермерського господарства «ОСОБА_2»ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Сокальського районного суду Львівської області 03 листопада 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Зубарєва К.П.
Монастирецький Д.І.