Справа №22-ц-5882/11Головуючий у І інстанціїКіхтенко С.О.
Категорія1Доповідач у 2 інстанції Яворський
22.11.2011
УХВАЛА
Іменем України
01 листопада 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді : Яворського М.А.
суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О. .
при секретарі Соловйову А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 05 липня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Богуславської міської ради Київської області, третя особа інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Київської області, ВАТ «Суконна фабрика»про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом та просив визнати за ним право власності на житловий будинок площею, 92,5 кв.м. вартістю 119438 грн. з господарськими спорудами та зобов'язати Богуславську міську раду видати свідоцтво про право приватної власності на належний житловий будинок посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу від 13.02.1979 року він набув права власності на будинок АДРЕСА_1.
У 1984 році на місці розташування старого будинку він побудував новий. При зверненні до виконавчого комітету Богуславської міської ради йому було відмовлено у видачі права власності на житловий будинок. Відмова була мотивована тим, що до заяви не додано документи, що засвідчують право власності або користування земельною ділянкою на якій побудовано житловий будинок. Вважаючи відмову відповідача неправомірною та такою що суперечить ст.. 41 Конституції України просив суд задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 05 липня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсягу.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.02.1979 року ОСОБА_2 купив у ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 загальною жилою площею 25,50 кв.м., що був розташований на земельній ділянці колгоспного фонду. Даний факт підтверджується копією договору купівлі-продажу від 13.02.1979 року посвідченого державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори за реєстровим №235. (а.с.5,6)
Рішенням виконавчого комітету Богуславської міськради № 120 від 26.06.1984 рою позивачу був наданий дозвіл на будівництво власного жилого будинку в м. Богуславі по вул. 60-річчя СРСР на старій земельній ділянці. Згідно пункту 3 рішення позивача було зобов'язано після закінчення будівництва нового житлового будинку, старий будинок знести. (а.с. 8)
Рішенням виконкому Богуславської міської ради №95від 18.03.87р. позивачу був наданий дозвіл на будівництво сараю розміром 4х7 м. (а.с. 9).
З наявного в матеріалах справи технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 вбачається, що позивачем на протязі 1987 -1989 рр. було побудовано новий житловий будинок – А-1, площею 108,2 м.2, прибудову - «а»площею 11.2 м.2, сарай прибудову –«б» площею 11.7 м.2, літню-кухню - «Б-1»площею 48 м.2, гараж –«В-1»площею 18.6 м.2, сарай –«Г»площею 23.8 м.2. (а.с. 12-13) .
Рішенням виконавчого комітету Богуславської міськради № 66/6 від 17.03.2010 року позивачу було відмовлено в визнанні права власності на житловий будинок, господарські, будівлі і споруди з посиланням на те, що відсутній документ, який засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, а також в зв'язку з тим, що будинок побудовано з істотним відхиленням від проекту та з порушенням будівельних норм. (а.с. 14)
Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи позивачу задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач виконав будівельно - монтажні роботи по будівництву житлового будинку і господарських будівель з недодержанням державних стандартів, норм і правил під час будівництва, а саме допущені грубі порушення генплану забудови садиби, вказане будівництво здійснено без належно затвердженого проекту з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, а тому відповідно до вимог ст.. 105 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року що був чинним на час будівництва) вказаний будинок є самочинним.
Перевіряючи доводи позивача щодо неправомірності дій виконкому Богуславської міської ради при ухваленні рішення про відмову у видачі свідоцтва на право приватної власності на житловий будинок , суд вказав на те, що вказані дії відповідали вимогам ст. 376 ЦК України .
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновку суду.
Відповідно до законів України: "Про планування і забудову територій", "Про основи містобудування", якими визначено основні вимоги і правила забудови території і використання земель, здійснення будівництва на земельних ділянках, не наданих відповідно до вимог закону, без отримання дозволів на будівництво та виконання будівельних робіт є самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Так, суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір встановив, що позивач здійснив самочинне будівництво вказаного будинку та господарських споруд, оскільки вказане будівництво здійснено на земельній ділянці, яка не була надана позивачу у порядку передбаченому ст.. 22, 23 ЗК України в редакції 1990 року, вказане будівництво проведено без отримання дозволів на будівництво та без затвердженого проекту, а тому воно вважається відповідно до ст.. 105 ЦК УРСР самовільним будівництвом.
Колегія суддів вважає, що виконком Богуславської міської ради, ухвалюючи рішення №66/6 17 березня 2010 року обґрунтовано відмовив позивачу у визнанні права власності на житловий будинок, мотивуючи вказану відмову тим, що позивачем здійснено самочинне будівництво житлового будинку та не надано документа, що засвічує права власності чи користування земельною ділянкою на якій збудовано житловий будинок. При ухваленні вказаного рішення виконком посилався на ст.. 331, 376 ЦК України, ДБН 360-92, та п. 6.1 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно»затверджених Постановою КМУ №1035 від 09.09.2009 р. .
Зокрема ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ст.23 ЗУ "Про планування і забудову територій" Забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.
Крім того, відповідно до статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій", самочинним визнається здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт.
Пунктом 6.1 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно»затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;
Із договором купівлі-продажу житлового будинку вбачається, що на момент придбання позивачем житлового будинку 13.02.79 р., будинок знаходився на земельній ділянці колгоспного фонду, розмір якої на час укладення не був визначений.
Доказів про надання в подальшому позивачу земельної ділянки в порядку передбаченому ст.. 22, 23 ЗК України в редакції 1990 р., та відповідно до чинного на даний час Земельного кодексу позивачем ні виконкому Богуславської міської ради, ні суду не надав, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача у справі - виконкому Богуславської міської ради.
Такі дії відповідача ґрунтувалися на вимогах положень статті 105 Цивільного кодексу Української РСР (чинного, на час виникнення спірних правовідносин), статті 376 Цивільного кодексу України, підпункту 3 пункту "а" частини 1 статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" та абзацу другого підпункту "а" пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445.
Доводи позивача про невідповідність висновків суду вимогам ст.. 41 Конституції України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначеною статтею Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. А позивачем порушено порядок набуття права приватної власності на перебудову житлового будинку.
Решта доводів апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду .
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу відхиляє та залишає рішення суду без змін.
На підставі ст. 18 Закону України "Про основи містобудування", ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій", ч.2 ст. 376 ЦК України, п. 6.1 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, керуючись ст.ст.307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 05 липня 2011 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий: М.А.Яворський
Судді: Т.Ц. Кашперська
В.О. Фінагєєв