Справа № 2-7449/09 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В.П.

Провадження № 22-ц/0390/1724/11

Категорія:21      Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Данилюк В А

суддів -  Свистун О.В., Овсієнка А.А..

          при секретарі Дуткіній Ж.П.,

з участю :

            позивача ОСОБА_1,

            відповідача ОСОБА_2,

            представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в розгляді справи, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Луцького міськрайонного суду від 30 листопада 2009 року,

                                        В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі-ПАТ «УкрСиббанк») - особа, яка не брала участі справі, покликаючись на те, що судом першої інстанції вирішено питання про права і обов»язки даної юридичної особи без залучення її до участі у справі, а тому просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскаржуваним рішенням Луцького міськрайонного суду від 30 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування 53/100 частин квартири задоволено.

Визнано недійсним договір дарування 53/100 частин квартири АДРЕСА_1, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу 9 лютого 2007 року та зареєстровано в реєстрі за № 399.

Заслухавши суддю–доповідача, пояснення представника особи, яка не брала участі у справі, яка підтримала апеляційну скаргу, позивача та відповідача, які заперечили апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов»язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Звертаючись з позовом до суду, позивач ОСОБА_1 з покликанням на ст. 235 ЦК України зазначала, що, укладаючи договір дарування частини квартири, сторони мали на увазі договір довічного утримання.

          На підставі пояснень сторін та досліджених доказів судом першої інстанції встановлено, що 9 лютого 2007 року було укладено договір дарування 53/100 квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, маючи на увазі договір довічного утримання, оскільки ОСОБА_2, який є її онуком, зобов»язувався надавати їй догляд та утримання. Позовні вимоги були визнані відповідачем.

        Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

         Суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки договір довічного утримання, який мали на увазі сторони, підлягає нотаріальному посвідченню, то даний договір є нікчемним на підставі ст. 220 ЦК України, а отже не створює юридичних наслідків для сторін, у зв»язку з чим ОСОБА_2 повинен повернути 53/100 частин квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 Разом з тим будь-яких наслідків недійсності правочину судом не застосовано, оскільки позовні вимоги щодо цього не заявлялися.

           Особа, яка не брала участі у справі, ПАТ «УкрСиббанк» обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що 19.03.2007 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, за яким в іпотеку банку було передано квартиру за адресою АДРЕСА_1. На 53/100 частини квартири право власності ОСОБА_2 набуто на підставі договору дарування, який оспорюється. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 25.09.2009 року задоволено позов АТ «УкрСиббанк» про стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором про надання споживчого кредиту, який було забезпечено договором іпотеки. У зв»язку з цим ПАТ «УкрСиббанк» вважає, що, постановляючи рішення про визнання договору недійсним, суд вирішив питання про його права та обов»язки.

           Разом з тим, як убачається з тексту рішення суду, даним рішенням не було застосовано наслідків, які б мали підстави для зміни права власності на квартиру, яка перебуває в іпотеці, позовні вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності не заявлялися, і будь-яких доказів щодо перереєстрації права власності на підставі зазначеного рішення суду і визнання договору іпотеки недійсним не надано, а тому колегія суддів дійшла висновку, що даним рішенням права ПАТ «УкрСиббанк» не були порушені, у зв»язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

           Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                          У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.11.2009 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий          

Судді