Справа № 22-ц-5712/11 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.
Категорія: 44 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Крайник Н. П.
Суддів: Каблака П. І., Кота І. Н.
при секретарі: Купчак О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 18 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5), третя особа Орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовлено.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_2, ОСОБА_3
В апеляційній скарзі покликаються на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема зазначають, що реєстрація відповідачки в будинку була здійснена лише для того, щоб її поставили на медичний облік у зв’язку з вагітністю. Вони не давали згоди на вселення ОСОБА_4 в будинок, крім того вона не була членом їх сім’ї, оскільки не вела з ними спільне господарство та не несла витрати, пов’язані з утриманням будинку.
Малолітній син відповідачки ОСОБА_5. також зареєстрований в будинку без їх згоди.
Крім того суд першої інстанції не надав належної оцінки актам ЖЕК м. Винники від 27.07.2009 р., 13.01.2010 р., 21.07.2011 р., згідно яких відповідач з малолітнім ОСОБА_5. з січня 2008 року не проживала в будинку АДРЕСА_1. Посилання суду на те, що зазначені акти повинні містити причини її відсутності, не відповідають меті складання даних актів, які виключно засвідчують факт не проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5. в спірному будинку з січня 2008 року.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.06.2002 року, реєстраційного посвідчення від 01.07.2002 року, ОСОБА_2 є одноосібним власником будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім’ї і прописку від 29.04.2010 року №374, виданою ЖЕК м. Винники, у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані власник –позивач ОСОБА_2, його син ОСОБА_6, колишня невістка ОСОБА_4 та внук ОСОБА_5.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 07.04.2010 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розірвано.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 з малолітнім ОСОБА_5. з січня 2008 року, тобто більше шести місяців, не проживають в будинку АДРЕСА_1 та проживають в с. Квітневе Жидачівського району Львівської області.
Крім того, судовими рішеннями від 07.04.2010 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, та від 13.05.2010 року про визначення способу участі у вихованні дитини, встановлено, що сторони більше двох років проживають окремо, відповідач ОСОБА_4 та її неповнолітній син ОСОБА_5. проживають за адресою: с. Квітневе Жидачівського району Львівської області.
Відтак, в силу ст. 61 ЦПК України, вказані обставини не підлягають доказуванню. При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважних причин, із-за яких відповідач з сином не проживають у спірному будинку, ОСОБА_4 не надано.
Таким чином, відповідачка з сином понад шість місяців без поважних причин у спірному будинку не проживають, а тому відповідно до ст. 72 ЖК України, її слід визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням –будинком АДРЕСА_1.
Враховуючи що, відповідно до положень ст. 160 СК України, малолітній ОСОБА_5. має право на реєстрацію за місцем проживання одного з батьків та позивачі не надали суду доказів забезпечення його іншим житлом, а також, керуючись Законом України «Про основи соціального захисту бездомних
громадян і безпритульних дітей», колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання малолітнього ОСОБА_5. таким, що втратив право на проживання в будинку АДРЕСА_1.
Крім того, суд прийшов до помилкового висновку, що до даних правовідносин не підлягають застосуванню норми житлового права, а застосуванню підлягає ст. 405 ЦК України, що регулює права членів сім’ї власника житла на користування цим житлом, оскільки спір, що розглядався судом, виник між сторонами з приводу проживання в спірному будинку.
З наведених мотивів, рішення Личаківського районного суду міста Львова від 18 серпня 2011 року в частині відмови у визнанні ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 слід скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання її такою, що втратила право на житло задоволити. Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст. 309, ст.316, 317 ЦПК України колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити частково.
Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 18 серпня 2011 року в частині відмови у визнанні ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задоволити. Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: