Справа № 22-ц-4048/11 Головуючий у 1 інстанції: Микитчин І. М.
Категорія 05 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Зубарєвої К.П., Монастирецького Д.І.,
секретарі: Кубішин І.В.,
з участю: позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 –ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частину будинковолодіння, -
встановила:
рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2010 року вищевказаний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину (1/5 як майно колишнього колгоспного двору, 1/20 як спадкове майно), ОСОБА_3 на ? частину (1/5 як майно колишнього колгоспного двору, 1/20 як спадкове майно), ОСОБА_4 на 1/20 частину (як спадкове майно) будинковолодіння в АДРЕСА_1.
Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_6, просить його скасувати й ухвалити нове, яким у задоволені вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права. Апелянт посилається на те, що суд визнав за позивачами право власності в порядку спадкування не звернувши увагу, що строк для прийняття спадщини позивачами пропущено, а про визначення додаткового їм строку для прийняття спадщини не звертались. Крім того, апелянт зазначає, що суд безпідставно визнав за позивачами право власності на все будинковолодіння, зарахувавши туди і самочинне будівництво.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу - представника відповідача ОСОБА_6 –ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_5 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги позивачів, суд виходив з того, що станом на 15.04.1991 р. позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 були зареєстровані в спірному господарстві, а відтак їм належить по 1/5 частині майна колгоспного двору, а оскільки на час смерті ОСОБА_8 всі позивачі були зареєстрованими у спірному господарстві, відтак кожен із них має право на 1/20 частину спадкового будинковолодіння.
Але повністю з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскілки такий ухвалений внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
До правовідносин про захист права приватної власності, що виникли до прийняття Закону «Про власність», тобто до 15.04.1991 р., застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до вказаної дати, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: відповідно до ст. 120 ЦК України (в редакції, яка діяла до 1991 року) майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності, а відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу частки кожного члена двору рівні, включаючи неповнолітніх та непрацездатних членів двору.
Таким чином право власності на майно, що належало колгоспному двору та збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 р. не втратили права на частку в його майні.
Розмір частки майна члена колгоспного двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх.
Відповідно до довідки Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації (далі БТІ) №1537 від 09.06.10 р. (а.с.14), свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 20.09.1998 р., виданого виконкомом Стрийської районної ради народних депутатів на підставі рішення №224 від 15.09.1988 р. право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстровано за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_6
Відповідно до повідомлення Стрийського МБТІ, що підтверджується і технічним паспортом на садибний житловий будинок, в спірному господарстві мається самовільне будівництво: житлової прибудови «Б`-1», веранди «б1», сараю «Ж», убиральні «Є», а літня кухня «Б-1»переобладнана під житловий будинок. Всі зазначені самовільні прибудови та будови вчинені у 1998 році (а.с.14, 19).
Відповідно до довідки №85 від 19.02.2010 р. Сихівської сільської ради Стрийського району Львівської області станом на 15.04.1991 р. (з часу набрання Законом України «Про власність»законної сили) в спірному господарстві були зареєстровані ОСОБА_6 (голова колгоспного двору), ОСОБА_8 (син голови двору, він же чоловік ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 і ОСОБА_4.), ОСОБА_2 (невістка голови двору та дружина ОСОБА_8.), ОСОБА_3 (внучка голови двору та дочка ОСОБА_8 і ОСОБА_2.), ОСОБА_8 (син голови двору), а відтак п’ятеро членів колгоспного двору.
Оскільки кожен член колгоспного двору має право на частку майна двору, частки кожного члена двору рівні, відтак кожному із зазначених осіб станом на 15.04.1991 р. належало по 1/5 частці, а саме –ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8
А відтак, з урахуванням викладеного позивачі мають право на майно спірного господарства як колгоспного двору в об’ємі майна, що існувало на час його припинення як колгоспного двору, тобто станом на 15.04.1991 року в частці - по 1/5 кожен.
Оскільки решту майна - житлова прибудова «Б`-1», веранда «б1», сарай «Ж», убиральня «Є», та житловий будинок Б-1, який переобладнаний в житловий будинок з літньої кухні - є самовільним будівництвом, відтак визнавати право власності на нього як на майно колгоспного двору є неправомірним.
Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сихів Стрийського району Львівської області (а.с.13).
Частинами 1, 3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК передбачено, що прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, - подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК строк.
З урахуванням норм ст.1296 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановлену цивільним законодавством.
За наявності умов одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
За таких обставин, установивши, що позивачі на час смерті ОСОБА_8 проживали в спірному господарстві, в матеріалах справи відсутні докази про те, що нотаріус не видає їм свідоцтво про право на спадщину, відтак вимоги позивачів не підлягають судовому розгляду щодо визнання права власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8
А тому рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2010 року скасувати й ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частину будинковолодіння задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на частину будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, по 1/5 частці кожному, в об’ємі майна колгоспного двору, що існувало станом на 15 квітня 1991 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Зубарєва К.П.
Монастирецький Д.І