В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20.12.2011                                           м. Київ                                 Справа № 1-988/11

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кірєєва Р. В.

секретаряТабала Я.В.

за участі прокурораРоманяк Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Київ, з вищою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

- у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2011року, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_3, перебуваючи біля центрального входу у Видубицький монастир, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Видубицька, 40, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля «Chevrolet Aveo» та викруткою, яку заздалегідь тримав при собі, розбив заднє ліве скло дверей автомобіля, припаркованого навпроти вказаного монастиря. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, проник у салон автомобіля, звідки таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_4, а саме жіночу сумку вартістю 400 грн., в якій знаходились: мобільний телефон «Samsung Wave 525» вартістю 1 650 грн., туалетна вода «SJ Elexir», вартістю 420 грн., навушники для мобільного телефону, вартістю 70 грн., чехол для мобільного телефону, вартістю 70 грн., сім-картка для мобільного телефону, вартістю 50 грн., гаманець вартістю 40 грн., та грошові кошти у розмірі 50 грн., загальною вартістю 2 810 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальні збитки.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, ствердивши факт вчинення крадіжки, кількість та вартість викраденого та показав, що, напередодні, 28 вересня 2011року, він зустрів свого троюрідного брата ОСОБА_5, якого попросив відвести 29 вересня 2011року знайомого на ім’я ОСОБА_6 до ринку «Куренівський». 29 вересня 2011року, близько 14год. 00хв., він, разом із ОСОБА_5 та знайомими на ім’я ОСОБА_6 та ОСОБА_7, прямуючи на автомобілі в напрямку ринку «Куренівського», попросив підвести його до стоянки перед Видубицьким монастирем, де, як він знав, люди залишають свої автомобілі та, в той час як вони йдуть до монастиря, можна відкрити дані автомобілі та викрасти з них речі власників. Під’їхавши до Видубицького монастиря він попросив ОСОБА_5 зупинитись на автостоянці за «Видубицьким монастирем», пояснивши зупинку тим, що йому необхідно ненадовго зайти до монастиря у власних справах та не повідомляючи знайомих про дійсну мету своїх дій. Після цього він вийшов з автомобіля, маючи при собі викрутку, та пішов у напрямку центральних воріт Видубицького монастиря, де він помітив автомобіль «Chevrolet Aveo», коричневого кольору. Підійшовши до вказаного автомобіля, він помітив на задньому сидінні жіночу сумку, чорного кольору, яку вирішив викрасти та, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, достав із кармана викрутку та ударив нею по задньому лівому склу дверей автомобіля «Chevrolet Aveo». В результаті удару скло автомобіля потріскалось, після чого він рукою збив його в салон, та просунувши руку в салон автомобіля взяв звідти сумку, після чого швидко пішов до автомобіля, що його очікував. Приїхавши до дому він оглянув викрадену сумочку, в якій були мобільний телефон марки «Samsung Wave 525», навушники до нього, гаманець синього кольору, в якому знаходились гроші у розмірі 40 грн. та інші речі, які жодної цінності для нього не представляли та які він поклав у кульок разом із викраденою сумкою і викинув у смітниковий бак. Викрадений телефон «Samsung Wave 525» він продав на ринку за 300 грн., які витратив на власні потреби.

Тепер в своїх діях щиро кається. Докази його вини, добуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює. Правильно розуміє зміст фактичних обставин справи і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позицій.

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового розгляду, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують особу підсудного.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) та кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 1 КК України.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 97), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 99, 101).

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає з’явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.

З огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до злочинів середньої тяжкості, особу підсудного, мотиви злочину, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції статті 185 КК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі: гарантійний талон на мобільний телефон марки «Samsung Wave 525» - слід залишити при справі.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі: гарантійний талон на мобільний телефон марки «Samsung Wave 525», який міститься в матеріалах справи – залишити при справі.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.   

Суддя                             Р. В. Кірєєв