ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2011 р. Справа № 5015/2149/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіВеличко Н.Л. (доповідач по справі)
суддів:Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 1 від 04.07.2011
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 07.02.2011
від третіх осіб:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Реліквія"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від29.09.2011 року
та рішеннягосподарського суду Львівської області
від17.06.2011 року
у справі№ 5015/2149/11
господарського судуЛьвівської області
за позовомПриватного підприємства "Реліквія"
до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1Головне управління юстиції у Львівській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3
провизнання виконавчого напису № 404 від 23.02.11 р., вчиненого на іпотечному договорі № 1267 від 28.08.2009р. приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий виклад суті рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.06.2011 року (суддя Кітаєва С.Б.) у справі № 5015/2149/11 за позовом Приватного підприємства "Реліквія" до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про визнання виконавчого напису № 404 від 23.02.11 р., вчиненого на іпотечному договорі № 1267 від 28.08.09р. приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню, в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 17.06.2011 року ПП "Реліквія" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2011р. у справі № 5015/2149/11 та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011р. (головуючий суддя –Кузь В.Л., судді Юркевич М.В., Желік М.Б.) апеляційна скарга ПП "Реліквія" була залишена без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2011 р. у справі № 5015/2149/11 –без змін.
2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішень судів попередніх інстанцій
Вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи № 5015/2149/11 були порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, ПП "Реліквія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011р. та рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2011 р. у справі № 5015/2149/11 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
ПП "Реліквія" касаційну скаргу мотивує тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди дійшли необґрунтованого висновку, що нотаріус при вчиненні оскаржуваного напису переконався у безспірності сум, котрі підлягають стягненню, та виконавчий напис вчинено у визначений ст. 88 Законом України "Про нотаріат" річний строк. Скаржник вважає, що зазначені висновки суперечать нормам ст.ст. 2, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.п. 282, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку", ст. 8 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Скаржник зазначає, що належними доказами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості та її розміру є виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарських операцій, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. За твердженням скаржника, безспірною заборгованістю є заборгованість, з якою боржник погоджується, що виключає можливість спору.
Також скаржник вважає, що оскаржуваний виконавчий напис від 23.02.2011 р. з зазначенням дати настання строку платежу по заборгованості –27.01.2011р. був вчинений понад строки, визначені ст. 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки у відповідача виникло право вимоги ще в вересні 2009 року.
За твердженням скаржника, до спірних правовідносин щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не повинні застосовуватись ст. ст. 1050, 1052 Цивільного кодексу України,
Крім того, скаржник в обґрунтування своїх доводів посилається на постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2007 р. у справі № 2/323-07, 28.01.2010 р. у справі № 9/11, від 16.02.2010 р. у справі № 9/21, від 14.04.2010 р. у справі № 44/121а, від 22.02.2011 р. у справі № 2/392пд, від 02.06.2011 р. у справі № 9/177/10.
3. Мотиви, за якими суд касаційної інстанцій виходить при прийнятті постанови
Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.05.2008 р. між ВАТ "Кредобанк" (правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк") та ПП "Реліквія" (позичальником) був укладений кредитний договір № 54/08-к з наступними змінами та доповненнями внесеними угодою № 1 від 25.08.2009р., відповідно до умов якого банк зобов’язався надати підприємству кредит в сумі 600 000 доларів США строком до 22.05.2011р. зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку Libor (03)+11.0%.
Прийняті на себе зобов’язання по кредитному договору банк виконав у повному обсязі, перерахувавши позивачу з позичкового рахунку кошти в сумі 600 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті на дату видачі становило 2 910 000 грн., та підтверджується меморіальним ордером № 7971992 від 29.05.08р.
Відповідно до п. 4.2 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти річні у розмірі, що визначаються як ставка Libor ЗМ збільшена на маржу 11,0%. Відповідно до п.4.3 проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом –фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році, за ставкою, визначеною у п.2.1 цього Договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному у п.2.2 цього Договору. Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п. 4.2, у валюті кредиту, щомісяця не пізніше останнього робочого дня. Станом на 22.02.11р. до сплати підлягають 793 588,21 грн. простроченої заборгованості за кредитом, що розраховується відповідно до вищезазначених умов з врахуванням погашень, які здійснювались позивачем, що відображено у виписці про рух коштів по рахунку обліку заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами.
Відповідно до п. 4.1.3 кредитного договору позичальник сплачує комісію за управління кредитом –750 грн. щомісячно. Згідно п. 7.1 за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) позичальник на вимогу банку сплачує йому пені за зобов’язаннями в гривні в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки; за зобов’язаннями у валюті -0,05% за кожен день від простроченої суми. У зв’язку із невиконанням позичальником зобов’язань по поверненню кредиту станом на 22.02.11 він зобов’язаний сплатити банку 391 721,22 грн. пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, в тому числі: 91 916,34 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредит, 299 640,34 грн. пені за несвоєчасне погашення основної суми кредиту та 164,54 грн. пені за прострочену комісію.
Відповідно до п.5.1 кредитного договору позичальник –ПП "Реліквія", зобов’язалось повернути кредит у повному обсязі в порядку і терміни, визначені даним договором, та сплатити проценти за користування кредитом. Станом на 22.02.2011р. до сплати підлягали 793 588,21 грн. –простроченої заборгованості за кредитом, що розраховується відповідно до умов, встановлених розділом 5 договору, з врахуванням погашень, які здійснювались позивачем, що відображено у виписці про рух коштів по рахунках обліку заборгованості.
28.08.2009 р. в забезпечення виконання зобов'язань ПП "Реліквія" за кредитним договором №54/08-к від 23.05.2008р., між банком (іпотекодержателем) та ПП "Реліквія" (іпотекодавцем) був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований за № 1267, відповідно до п. 1.2 якого ПП "Реліквія" передало банку в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 348,1 кв.м, а саме: приміщення на першому поверсі, позначені згідно технічної документації цифрами 190, від 201 по 208, площею 171,2 кв.м., приміщення у підвалі, позначені згідно технічної документації цифрами ІІа, Х, ХІ, ХІІ, ХІV, ХV, ХVІ, від ХХХІІ по ХХХІV, площею 176,9 кв.м., що знаходяться в місті Львові по вулиці Патона Є. 2, та нежитлові приміщення, загальною площею 164,1 кв.м позначені згідно технічної документації цифрами 191/2,5 кв.м, 192а/96,6 кв.м, 193/2,5 кв.м, ІІб/14,8 кв.м., ІХ/21,8 кв.м, ХХХV/25,9 кв.м, що знаходяться в місті Львові по вулиці Патона Є. 2.
Згідно з п. 1.1 іпотечного договору цей договір забезпечує виконання іпотекодавцем основного зобов’язання перед іпотекодержателем, яке випливає з кредитного договору №54/08-к, укладеного ними 23.05.2008р. (а також усіх додаткових договорів до нього, укладених і які можуть бути укладені в майбутньому), надалі за текстом – "Основний договір", що визначається на час виконання цього зобов’язання, включаючи погашення основної суми боргу, сплату процентів, неустойки та будь-якого збільшення цієї суми, яке було передбачено основним договором, а також зобов’язання щодо відшкодування збитків іпотекодержателя і які можуть бути завдані порушенням основного договору чи умов цього договору, можливих витрат іпотекодержателя, пов’язаних із пред’явленням вимог та зверненням стягнення на предмет іпотеки (в тому числі витрат, пов’язаних із вчиненням виконавчого напису), зазначеного в п.1.2. цього договору, та витрат на утримання, збереження та страхування даного предмета іпотеки. У відповідності з цим договором іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань, зазначених у цьому пункті та п.2.1. цього договору, отримати задоволення за рахунок предмету іпотеки, зазначеного в п.1.2. цього договору.
Відповідно до п. 3.5 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо в момент настання строку виконання зобов’язань за основним договором, вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні основної суми боргу; та/або несплаті або частковій несплаті сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті суми неустойки (пені, штрафних санкцій), тощо; при настанні випадків, передбачених п.п. 3.5, 3.6 цього договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з розділом 6 цього договору.
До початку звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В письмовій вимозі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у визначеному іпотекодавцем порядку у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до законодавства України та цього договору (п. 5.1, 5.2 іпотечного договору).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, для вчинення виконавчого напису, уповноваженим представником стягувача нотаріусу була подана відповідна заява та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника –ПП "Реліквія" перед стягувачем, а саме: оригінал іпотечного договору від 28.08.09; кредитний договір № 54/08-к від 23.05.08; угоду №1 від 25.08.09 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 54/08-к від 23.05.08; заяву –вимогу (іпотечне повідомлення) вих. №15.04-6534/10 від 24.12.10р. ПАТ "Кредобанк"; розрахунок заборгованості по кредиту станом на 22.02.11, здійснений ПАТ "Кредобанк"; меморіальний ордер № 7971992 від 29.05.08, проведений ПАТ "Кредобанк"; меморіальний ордер № 7976530 від 29.05.08, проведений ПАТ "Кредобанк"; платіжне доручення № 19062 від 29.05.08, видане ПП "Реліквія"; платіжне доручення №1063 від 30.05.08, видане ПП "Реліквія"; виписки про рух коштів по рахунках, видані ПАТ "Кредобанк".
23 лютого 2011 року, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстром № 404, на підставі статті 87 Закону України "Про нотаріат" та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, був вчинений виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нежитлові приміщення, загальною площею 348,1 кв.м, а саме: приміщення на першому поверсі, позначені згідно технічної документації цифрами 190, від 201 по 208, площею 171,2 кв.м, приміщення у підвалі, позначені згідно технічної документації цифрами ІІа, Х, ХІ, ХІІ, ХІV, ХУ/, ХVІ, від ХХХІІ по ХХХІV, площею 176,9 кв.м, що знаходяться в місті Львові по вулиці Патона Є, 2, реєстраційний номер в РПВНМ –21988322, та нежитлові приміщення, загальною площею 164,1 (сто шістдесят чотири цілих одна десята) кв.м позначені згідно технічної документації цифрами 191/2,5 кв.м., 192а/96,6 кв.м., 193/2,5 кв.м, ІІб/14,8 кв.м, ІХ/21,8 кв.м, ХХХУ/25,9 кв.м., що знаходяться в місті Львові по вулиці Патона Є. 2, реєстраційний номер в РПВНМ –23180302, що належать на праві власності ПП "Реліквія", що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого 71, кв.76, ідентифікаційний код 31291589.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації нежитлових приміщень, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ "Кредобанк" у розмірі еквівалентному 686312,39 доларів США та 395221,22 грн., а саме: 686312, 39 доларів США, з яких: 590000,00 доларів США –неповернута сума кредиту, в т.ч.: 390000 доларів США - прострочена основна сума кредиту; 96312,39 доларів США – прострочені відсотки за період з 29.05.08 по 22.02.11; 391721,22 грн. –пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, в т.ч.: 91916,34 грн. –пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 22.02.10 по 21.02.11; 299640,34 грн. –пеня за несвоєчасне погашення основної суми кредиту та 164,54 грн. –пеня за прострочену комісію за адміністрування за вищезазначений період; 3 500 грн. –плата за вчинення виконавчого напису.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин застосування господарським судом Львівської області та Львівським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування прийнятих у справі судових актів відсутні з огляду на таке:
3.1. Щодо доводів скаржника про обов’язкове подання для вчинення виконавчого напису нотаріуса документів первинної бухгалтерської документації в підтвердження безспірності заборгованості судова колегія зазначає таке:
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України "Про нотаріат".
Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (ст.7 Закону)
Відповідно до статей 34, 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з розділом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису на нотаріально засвідчених угодах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до п.п. 284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, відповідно до норм матеріального та процесуального права належними та допустими доказами наявності безспірної заборгованості боржника є надання кредитором нотаріусу документів згідно Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Чинним законодавством не встановлені вимоги щодо необхідності надання нотаріусу для вчинення виконавчого напису саме документів первинної бухгалтерської документації, оформлених відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність", а також документів щодо погодження з боржником суми заборгованості, яка підлягає стягненню у безспірному порядку за виконавчим написом.
Щодо спірності заборгованості –позивач зобов'язаний довести, що сума визначена у цьому напису є необґрунтованою повністю або частково та не відповідає фактичним зобов'язанням позичальника за договорами кредиту.
Як вбачається позивач не надавав суду доказів, які б спростовували повністю або частково правильність вимог визначених у виконавчому написі та такі фактичні обставини судами не встановлені.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані нотаріусу ПАТ "Кредобанк" документи відповідають Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, та визнані цими судами належними доказами, що підтверджують безспірність заборгованості ПП «Реліквія»та встановлюють прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором № 54/08-к від 23.05.2008 р.
3.2. Щодо доводів скаржника про вчинення оскаржуваного виконавчого напису понад визначені законом граничні строки.
Згідно зі ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Право банку вимагати дострокового погашення позивальником суми кредиту передбачене п.п. 2.9., 5.9., 5.10 кредитного договору № 54/08 від 23.05.2008р.
Таким чином, правовідносини, які виникли внаслідок неналежного виконання зобов'язань ПП "Реліквія" за кредитним договором № 54/08-к від 23.05.2008 р., регулюються ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України.
Оскільки виконавчий напис № 404 від 23.02.2011 р. був вчинений нотаріусом на іпотечному договорі від 28.08.2009р., укладеному між сторонами в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 54/08 від 23.05.08р., до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про іпотеку".
Так, відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Таким чином, момент виникнення права вимоги на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, обумовлюється невиконанням боржником в тридцятиденний строк вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов'язань і до настання зазначеного терміну іпотекодержатель –ПАТ "Кредобанк" не мав права звертатись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на іпотечному договорі № 1267 від 28.08.2009р.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.12.2010 р. банк надіслав на адресу ПП "Реліквія" заяву –вимогу (іпотечне повідомлення) про сплату заборгованості за кредитним договором № 54/08-к від 23.05.2008 р. у загальній сумі 674 833,98 доларів США по кредиту, відсотках, пені з попередженням, що в разі несплати суми боргу у тридцятиденний строк банк буде змушений звернутися до нотаріальних органів для вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки від 28.05.2008р., укладеного між ними.
Як вбачається з іпотечного повідомлення від 24.12.2010р., останнє було отримано директором ПП "Реліквія" Броговським А.З. 28.12.2010р., що підтверджується його підписом на ньому, жодних заперечень на суму боргу, яка у ньому зазначалася, банку подано не було.
Враховуючи факт отримання 28.12.2010р. ПП "Реліквія" іпотечного повідомлення від 24.12.2010р., судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що виконавчий напис від 23.02.2011р. був здійснений в межах строку, передбаченого ст. 88 Закону України "Про нотаріат", тобто в межах одного року з дня виникнення права вимоги, що в свою чергу спростовує доводи, викладені в касаційній скарзі.
Також не береться до уваги посилання ПП "Реліквія" на постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2007 р. у справі № 2/323-07, 28.01.2010 р. у справі № 9/11, від 16.02.2010 р. у справі № 9/21, від 14.04.2010 р. у справі № 44/121а, від 22.02.2011 р. у справі № 2/392пд, від 02.06.2011 р. у справі № 9/177/10, оскільки відповідно до ст. ст. 32, 35 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, перелічені постанови не встановлюють будь-яких фактичних обставин, які б стосувалися розглядуваної справи та не мають преюдиційного значення для справи № 5015/2149/11. Стаття 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлює обов'язок судів привести свою судову практику у відповідність виключно із рішеннями Верховного Суду України.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Львівським апеляційним господарським судом у постанові від 29.09.2011 р. та господарським судом Львівської області у рішенні від 17.06.2011 р. у справі № 5015/2149/11 дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв’язку з чим підстави для скасування зазначеного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Реліквія" залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011р. та рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2011 р. у справі № 5015/2149/11 залишити без змін.
Головуючий Н.Л. Величко
Судді І.В. Алєєва
О.О. Євсіков