ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р.                                                                   Справа № 5023/6798/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,  суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

кредиторів – представника  ТОВ «Інтеренергомонтаж»- ОСОБА_1 за довіреністю від 03.11.2011р.,

банкрута  – не прибув,

розпорядника майна  – не прибув,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕХІНПРОМ», м. Харків (вх. 5143Х/2)  на  ухвалу господарського суду  Харківської області від 16.11.2011 р. по справі № 5023/6798/11,

за заявою Публічного акціонерного товариства «Харківстальконструкція», м. Харків,

до боржника  Публічного акціонерного товариства «Харківстальконструкція»,           м. Харків,

про визнання банкрутом, -             

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Харківстальконструкція»звернулось із заявою до господарського суду  про порушення справи про банкрутство ПАТ «Харківстальконструкція» на підставі статей 1, 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2011р. порушено провадження у  справі про банкрутство ПАТ «Харківстальконструкція», введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна –арбітражного керуючого Кузнєцову Оксану Анатоліївну, ліцензія НОМЕР_2 від 26.04.2010р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1; зобов’язано розпорядника майна виконати всі обов’язки, передбачені частиною 9 статті 13, частиною 5 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2011 р. (суддя Кононова О.В.)   припинено провадження у справі № 5023/6798/11 про  банкрутство ПАТ «Харківстальконструкція»; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області  від 11.08.2011р.

ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕХІНПРОМ», з ухвалою суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.2011 р. у справі № 5023/6798/11 та передати справу на розгляд господарського суду Харківської області.

Апелянт вважає, що у відповідності до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги кредиторів визнані боржником, і є  безспірними  у розумінні норм вказаної статті.

Також апелянт зазначає, що нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не визначено підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, а стаття 40 вказаного Закону встановлює виключний перелік підстав для припинення справи про банкрутство, який не містить такої підстави, як не доведення ознак неплатоспроможності.

Представник ТОВ «Інтеренергомонтаж»підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі і також просить    ухвалу господарського суду  Харківської області від 16.11.2011 р. по справі № 5023/6798/11 скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Харківської області.

До початку судового засідання представник ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕХІНПРОМ»подав заву  (вх. № 12047 від 08.12.2011р.), в якій  просить перенести розгляд справи на іншу дату, у зв’язку зі знаходження у відпустці.

Колегія суддів вважає дану заяву такою, що не підлягає задоволенню, оскільки не було надано доказів неможливості прибути до судового засідання іншого представника ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕХІНПРОМ»; також  пунктом 7 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного  господарського суду  від 01.12.2011р. до відома сторін було доведено, що нез’явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

До того ж, відповідно частини 2 статті 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу  місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, тобто з 01.12.2011 року, строк розгляду апеляційної скарги  закінчується 15.12.2011 року, а від представника ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕХІНПРОМ»  у справі відповідно до статті 69 ГПК України не надходило клопотання про продовження строку розгляду спору.

Представники кредиторів, боржника, розпорядник майна у судове засідання не прибули, відзиви не надали, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про причини неприбуття своїх представників в судове засідання суд не повідомили. У зв’язку з чим колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника  ТОВ «Інтеренергомонтаж», перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -  Закон).

Пункт 1 ст. 5 Закону визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

10.08.2011р. ПАТ «Харківстальконструкція»(надалі - боржник) звернулось із заявою до господарського суду  про порушення справи про банкрутство ПАТ «Харківстальконструкція» на підставі статей 1, 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Харківстальконструкція», введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна –арбітражного керуючого ОСОБА_3, ліцензія НОМЕР_2 від 26.04.2010р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1; зобов’язано розпорядника майна виконати всі обов’язки, передбачені частиною 9 статті 13, частиною 5 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону, справа про  банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше  300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після  встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 7 Закону, заява боржника  про порушення справи про його банкрутство повинна містить виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з  зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до вимог частини 3 статті 7 Закону до заяви боржника додаються: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними;протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Частиною 5 статті 7 Закону передбачено, що боржник зобов'язаний  звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:  задоволення вимог одного або кількох кредиторів  приведе  до неможливості  виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;  орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства  прийняти  рішення про ліквідацію боржника, прийняв  рішення  про  звернення  в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (частині 3 статті 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (частині 5 статті 7 Закону).

Судом першої  інстанції встановлено, що підставою для звернення боржника з заявою про порушення справи про його банкрутство стало виявлення факту загрози неплатоспроможності, тобто, що  виконання грошових зобов'язань перед рядом кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів. При цьому до такого висновку боржник дійшов на підставі аналізу власної господарської діяльності.

На підтвердження викладених обставин боржником було надано довідку про розмір вимог кредиторів по грошовим зобов'язанням, строк виконання яких настав, копію балансу та звіту про фінансові результати за 1 квартал 2011р. та копію договору іпотеки від 28.03.2008 р., договорів підряду, поставки тощо (т.1, т.2, т.3 а.с. 1-64), але без надання первісних документів  в обґрунтування, а саме:  актів виконання робіт; накладних, що підтверджують  суми боргових вимог кредиторів та строку їх виконання, тощо.

У той же час положеннями абзацу 8 статті 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік після пред’явлення виконавчих документів на виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу положень Закону, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності, оскільки неможливо встановити строк невиконання грошових зобов'язань перед кредиторами.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. У зв’язку з чим, про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.

Отже, в будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

Однак, у даному випадку до заяви боржника не додані документи в підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону (судові накази, постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення на користь інших кредиторів, тощо).

З матеріалів справи вбачається, що боржником  тільки після порушення  у справі про банкрутство було надано клопотання (вх. № 19606 від 12.10.2011р.) до якого  долучено постанову  від 25.05.2011р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області  № 66/353-10 виданого 23.05.2011р.  про стягнення боргу з АТ «Харківстальконструкція» на користь ТОВ «Інтнренергомонтаж»у розмірі 633 163,65 грн.,  постанову 16.09.2011р. про поновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Харківської області  № 66/353-10 виданого 23.05.2011р.  про стягнення боргу з АТ «Харківстальконструкція»на користь ТОВ «Інтнренергомонтаж»у розмірі 633 163,65 грн. (т. 3, а.с. 98-102).

Колегія суддів вважає, що на відміну від позовного провадження, докази про які йдеться у статті 7 Закону повинні бути надані боржником до господарського суду на момент порушення провадження у справі про банкрутство, витребування у подальшому документів господарським судом, в підтвердження підстав для порушення справи про банкрутство, виходячи з вимог спеціального Закону, є неприпустимим.

Таким чином, боржником при зверненні з заявою до суду не надано  доказів безспірності грошових вимог кредиторів до боржника.

За таких обставин, провадження у даній справі порушено без наявності правових підстав, з якими Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»пов'язує можливість ініціювання справи про банкрутство.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у   постанові від 16.03.2011р. у справі № 50/467-б.   

Стосовно посилання апелянта, на те, що стаття 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює виключний перелік підстав для припинення справи про банкрутство, який не містить такої підстави, як не доведення ознак неплатоспроможності, колегія суддів зазначає наступне.

Вирішуючи справи про банкрутство, господарський суд керується  нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарським процесуальним кодексом України.

У разі, якщо суд прийде до висновку, що у боржника відсутні ознаки неплатоспроможності, то справа про банкрутство припиняється на підставі  пункту1-1  частини першої  статті 80 ГПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  вважає, що ухвала господарського суду  Харківської області від 16.11.2011 р. у справі № 5023/6798/11 прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, і підстав для її скасування не вбачається, а апеляційна скарга  є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункту1-1  частини першої  статті 80, статтями  99, 101, пунктом 1 статті 103,  статтями 105, 106  ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду  Харківської області від 16.11.2011 р. по справі № 5023/6798/11  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                   Л.М. Здоровко

Суддя                                                                          О.В. Плахов

Суддя                                                                          І.А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 19.12.2011р.