ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р.                                                           Справа № 5023/6655/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя  , суддя   

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 06.06.11р.)

1-го відповідача -  не з'явився

2-го відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна", м. Київ (вх. № 4539 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.09.11 р. у справі № 5023/6655/11

за позовом ПП "Продлайн", м. Харків

до 1) Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна", м. Київ

    2) ФОП ОСОБА_3, м. Харків

про  стягнення 25760,77 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП “Продлайн”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути солідарно з відповідачів, Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “БІЛЛА-Україна” та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, суму боргу в розмірі 25760,77 грн., а також судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2011 р. у справі № 5023/6655/11 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “БІЛЛА-Україна” на користь позивача суму боргу в розмірі 25579,75 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 125,34 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 114,65 грн. В іншій частині в позові відмовлено..

Підприємство з 100% іноземними інвестиціями “БІЛЛА-Україна” звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2011 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові про стягнення 25579,75 грн. відмовити. В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог посилається на відсутність у нього заборгованості перед позивачем. Крім того, зазначає про те, що первинна бухгалтерська документація та виписки з банку на підтвердження належної оплати поставленого товару будуть надані для огляду в судовому засіданні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними 1-м відповідачем доводами не погоджується, просить залишити  апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Крім того, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про залишення апеляційної скарги без розгляду та повернення апеляційної скарги, посилаючись на пропущення 1-м відповідачем строку апеляційного оскарження та за відсутністю клопотання про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Колегія суддів відхиляє заявлене позивачем клопотання за його необґрунтованістю та безпідставністю, а також зазначає про невідповідність фактів, на які посилається позивач, дійсним обставинам справи.

ФОП ОСОБА_3 також надав відзив на апеляційну скаргу, просить залишити  апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

22.11.2011р. від Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Білла-Україна” надійшла термінова телеграма про перенесення розгляду справи в зв’язку з хворобою представника скаржника та неможливістю наразі надати документи, що мають істотне значення для справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2011 року розгляд справи відкладено на 08 грудня 2011 року та зобов’язано сторони надати відповідні документальні докази по справі.

08 грудня 2011 року позивач надав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення по справі, в яких зокрема зазначає про те, що ПЗП «Білла-Україна»в порядку визначеному умовами договору здійснило замовлення товару, а позивачем було поставлено такий товар в рамках дії договору за № 3-14301624/10 від 01.01.2010 р. Позивач вважає, що сторони своїми спільними діями погодили продовження строку дії вказаного договору, про що свідчать видаткові накладні та їх часткова сплата відповідачем.

Крім того, позивачем на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2011 року надані відповідні документальні докази, у тому числі копії актів звірки розрахунків; копії додаткових умов поставки до договору; копія довіреності на приймання товару; копії видаткових накладних за період з 01.04.2010 р. по 18.05.2011 р.; копії накладних на повернення товару; копії реєстру банківських виписок за період з 01.04.2010 р. по 18.05.2011 р.; копії коригувань податкових накладних.

Відповідач вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2011 року не виконав, витребуваних документів, а також доказів повної оплати поставленого позивачем товару не надав. В судовому засіданні 08 грудня 2011 року його представник підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 08 грудня 2011 року оголошено перерву до 13 грудня 2011 року.

Підприємство з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" в призначене судове засідання свого представника не направило, про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, що підтверджується підписом його уповноваженого представника на обкладинці справи.

ФОП ОСОБА_3 правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, докази його належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Отже, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови  для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку  представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в зв’язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як  свідчать матеріали справи, 01.01.2010 року між ПП «Продлайн»та ППІЗ «БІЛЛА-Україна»укладено договір №3-14301624/10 щодо здійснення поставок продуктів харчування строком дії –до закінчення календарного року.

Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що між сторонами існували майново-господарські зобов’язання за договором з поставки товару та у відповідача перед позивачем за період до 05.01.2011 р. обчислювалась заборгованість в сумі 55637,89 грн., в період з 05.01.2011 р. по 18.05.2011 р. позивачем було поставлено відповідачу товару на суму 68010,18грн., сума оплати відповідача за період з 05.01.2011 р. по 18.05.2011 р. становила 97887,30 грн. Таким чином, станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар склала 25760,77 грн.

При вирішенні даного господарського спору судом першої інстанції були досліджені умови договору щодо порядку та умов поставки товару.

Так, згідно п. 2.1 договору зобов’язання сторін за цим договором виникають на підставі замовлення покупцем товарів постачальника.

В силу п.2.3. договору ПП «Продлайн»зобов’язано забезпечити прийняття замовлень через систему електронного документообігу ».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог вказаного пункту позивачем укладено відповідний договір з провайдером даної системи (копія знаходиться в матеріалах справи). Таким чином, всі замовлення приймались з допомогою системи електронного документообігу »(копії замовлень додані до матеріалів справи).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в порядку визначеному умовами договору здійснено замовлення товару та на виконання замовлень ПЗІІ «БІЛЛА - Україна»за період з 05.01.2011р. по 18.05.2011р. було поставлено товару на суму 68010,18грн., що підтверджується реєстром видаткових накладних.

Відповідно до умов договору поставки розрахунок за поставлений товар відбувається згідно додатку до договору. Як зазначив позивач, ПЗІІ «БІЛЛА - Україна»проведено частковий розрахунок за поставлений товар.

Дослідивши надані позивачем видаткові накладні, які підписані обома сторонами та містять печатку їх підприємств, а також беручи до уваги факт часткової оплати вартості товару, місцевий господарський суд  дійшов висновку про те, що відповідач своїми діями схвалив отримання товару за видатковими накладними.

Оскільки видаткова накладна №1275 від 24.02.2011р. не містить підпису уповноваженої особи ПЗІІ «БІЛЛА - Україна», то в цій частині позов визнаний господарським судом такий, що не підлягає задоволенню.

Отже, за висновками суду, ПЗІІ «БІЛЛА - Україна»зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість в сумі 25579,75грн.

За таких обставин, у відповідності з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу, останній не надав доказів належного виконання взятих на себе зобов’язань щодо повної оплати поставленого товару або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 25579,75грн.  за отриманий ним товар.

Крім того, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поруки б/н від 01 січня 2011 року (далі – Договір поруки), відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 поручається перед ТОВ «Продлайн»за виконання зобов'язань боржника (Підприємство    з    100%    іноземними інвестиціями  "БІЛЛА-Україна"), що виникли з договору поставки №3-14301624/10 від 01 січня 2010 р.

Так, відповідно до змісту договору поруки, ФОП ОСОБА_3 відповідає за зобов’язаннями ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»солідарно.

Відповідно до п.4.1. договору поруки, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами всіх сторін договору та діє до 10 січня 2010 року.

Виходячи із положень п.4.2. договору поруки, поручительство припиняється з припиненням строку дії даного договору.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 554, 559 Цивільного кодексу України та умов договору поруки, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов’язання ФОП ОСОБА_3 перед позивачем, що виникли з договору поруки, припинились в момент закінчення строку дії договору, тобто 10 січня 2010 року, в зв’язку з чим позовні вимоги ПП «Продлайн»до ФОП ОСОБА_3 визнані судом такими, що не підлягають задоволенню.        З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Надаючи правову оцінку правовідносинам між позивачем та ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 174-175, 181, 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як свідчать матеріали справи та було з’ясовано під час судового розгляду між ПП «Продлайн» та ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»існували господарські правовідносини з поставки товару згідно договору № 3-14301624/10 від 01.01.2010 р.

Згідно п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення календарного року.

П. 10.2 договору передбачено, що договір не може бути розірвано в односторонньому порядку.

Відповідно до п.10.3 договору дія цього договору може бути завершена за взаємною згодою сторін при відсутності невиконаних замовлень покупця та заборгованостей щодо цього договору протягом 30 календарних днів з моменту подання однією із сторін заяви про таке припинення.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Слід зазначити, що ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»під час судового розгляду не спростовані твердження позивача про наявність у нього заборгованості за поставлений товар станом на 05.01.2011 р. в розмірі 55637,89 грн.,  не доведено відсутність у нього заборгованості за договором  і таких доказів до суду не надано. Таким чином, зобов’язання ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»з оплати отриманого за договором товару не були виконані у повному обсязі.

Матеріалами справи також свідчать про те, що в період з 05.01.2011 р. по 18.05.2011 р. позивачем було поставлено товар на суму 68010,18 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними, які підписані обома сторонами та містять печатку підприємств.

При цьому, вказані видаткові накладні містять посилання на договір № 3-143016624/10 від 01.01.2010 р.

З огляду на вищевказане, судова колегія приходить до висновку, що усі складені та підписані сторонами видаткові накладні свідчать не про укладання сторонами окремих договорів поставок продукції, а є первинними бухгалтерськими документами в розумінні ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, які в даному випадку фіксують факт здійснення господарської операції з поставки продукції  в межах договору № 3-143016624/10 від 01.01.2010 р.

Товар було прийнято покупцем, у розумний строк після його одержання покупець не повідомив продавця про свою відмову від нього, а тому зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

До того ж, згідно ч.1 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п.9.2 Роз'яснення Вищого Господарського суду №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Таким чином, сторони підтвердили свій намір щодо продовження між ними господарських правовідносин на підставі договору № 3-143016624/10 від 01.01.2010 р.

Підтвердженням того, що відповідач схвалив отримання товару згідно видаткових накладних на умовах договору, є часткова оплата його вартості, про що свідчать надані позивачем до матеріалів справи документи бухгалтерського обліку, зокрема копія картки рахунку 361 з контрагентом ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»за період з 01.04.2010 р. по 18.05.2011р., в якій зазначено про отримання ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»товару на підставі видаткових накладних та його оплату згідно банківських виписок, що містять посилання на договір від 01.01.2010 р.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Надані позивачем видаткові накладні посвідчують факт здійснення господарської операції - поставка (передання) товару ПЗІІ «БІЛЛА-Україна».

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що ПЗІІ «БІЛЛА-Україна» при викладенні в апеляційній скарзі своєї позиції по справі, не заперечував того факту, що товар ним був дійсно отриманий.

ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»зазначає про відсутність заборгованості перед позивачем за отриманий товар, посилаючись на те, що відповідні докази –первинна бухгалтерська документація та виписки з банку на підтвердження належної оплати поставленого товару наявні у сторони та будуть надані для огляду в судовому  засіданні.

Однак, в процесі розгляду справи  ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»так і не представлено до господарського суду належних документальних доказів на підтвердження оплати поставленого товару –первинну бухгалтерську документацію, виписки банку та докази відсутності заборгованості перед позивачем за спірною поставкою.

Надані ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»до апеляційної скарги ксерокопії актів звіряння розрахунків до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки вони не є належними та допустимими доказами на підтвердження оплати отриманого товару в розумінні ст. 36 ГПК України.

Таким чином, заборгованість ПЗІІ «БІЛЛА-Україна»підтверджується наданими позивачем належним чином завіреними копіями первинних документів –видатковими накладними, заявками, копіями накладних на повернення товару, копією реєстру банківських виписок за період з 01.04.2010 р. по 18.05.2011 р.; копіями коригувань податкових накладних, іншими документами, що знаходяться в матеріалах справи та були надані на вимогу суду апеляційної інстанції, які містять вичерпні відомості про господарські операції між ПП "Продлайн" та Підприємством з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" за спірний період, підтверджують їх здійснення, та в даному випадку свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 25760,77 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня  пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання зобов’язання відповідача з оплати товару визначений додатковими умовами поставки № 1 до договору №  3-143016624/10 від 01.01.2010 р. та є таким, що настав.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надана копія претензії до ПЗІІ «БІЛЛА-Україна» з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 25760,77 грн., а також докази її направлення та отримання відповідачем (аркуш справи 75-78, том 1).

З урахуванням викладених обставин колегія суддів вважає, що існування боргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" перед позивачем в розмірі 25760,77 грн. підтверджується матеріалами справи, наведеними відповідачем обставинами не спростовується, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що наведені Підприємством з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" доводи в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 27 вересня 2011 року по справі № 5023/6655/11 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110  Господарсько процесуального кодексу  України судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 вересня 2011 року  по справі № 5023/6655/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя                                                                    

Суддя                                                                                             

Суддя                                                                                             

Повний текст постанови підписано 19 грудня 2011 року