ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2011 р. Справа № 5021/1882/2011
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1 (дов. № 25 від 31.10.11р.)
відповідача - ОСОБА_2 (особисто)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Турбота" Липоводолинської районної ради, смт. Липова Долина Сумської області (вх. № 5007 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 17.10.11 р. у справі № 5021/1882/2011
за позовом Комунального підприємства "Турбота" Липоводолинської районної ради, смт. Липова Долина Сумської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Липова Долина Сумської області
про стягнення 5500,00 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 5 500,00 грн. за опалення приміщення, а також стягнути судові витрати пов’язані з розглядом справи.
05.09.2011р. позивач подав до господарського суду клопотання про збільшення суми позову, в якому збільшив позовні вимоги на суму 500,00 грн., так як відповідач не оплатив рахунок № 68 від 15.04.2011р. на суму 500,00 грн. за опалення приміщення в квітні місяці 2011р., термін сплати якого сплив 01.05.2011 року.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.10.2011 р. у справі № 5021/1882/2011 (суддя Соп”яненко О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.
Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування викладених вимог зазначає про те, що відповідач порушив ст. 181 ГК України та ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»в частині основних обов’язків споживача теплової енергії щодо своєчасного укладання договору, стверджує, що відповідач ухиляється від укладання договору та сплати рахунків за опалення його приміщення. Крім того, вважає підставою виникнення зобов’язань відповідача у розумінні ст. 11 ЦК України юридичні факти того, що відповідач є співвласником будинку, а також те, що система опалення в будинку є єдиною і припинити подачу тепла в приміщенні співвласника відповідача неможливо.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не узгоджуються з нормами матеріального права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення –без змін.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи рішенням Липоводолинської районної ради Сумської області від 18.12.2003 р. на баланс Комунальному підприємству «Турбота»був переданий двоповерховий будинок, розташований в смт. Липова Долина, вул. Роменська, 4 та гараж, розташований по вул. Роменська, 4А, що належать районній раді на праві комунальної власності. Загальна площа будівлі становить 1351,5 кв.м.
У відповідності з рішенням Липоводолинської районної ради від 17.05.2005 року, на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2005 р. відповідач ФОП ОСОБА_2 придбав частину приміщення площею 149,5 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1
Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що він є балансоутримувачем вказаного приміщення та постійно проводить роботи по обслуговуванню приміщення, прибиранню прибудинкової території та в опалювальний період опалює приміщення. В зв’язку з чим вважає, що зазначені роботи повинні відшкодовуватись позивачу співвласником приміщення пропорційно площі, на яку він має право власності. На суму відшкодувань відповідачу були надіслані рахунки на оплату опалення приміщення всього на суму 6000,00 грн., які відповідачем залишились несплаченими. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості за опалення приміщення на підставі ст. 193, 218, 224, 225, 226 Господарського кодексу України, ст.ст. 19, 24 Закону України «Про теплопостачання», а також Правил надання населенню послуг водо- теплопостачання та водовідведення.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.10.2010 р. та повторно 21.04.2011 р. позивачем на адресу відповідача був направлений проект договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг і теплопостачання.
Як свідчать матеріали справи, зазначений договір відповідачем не підписаний, протокол розбіжностей іншій стороні не надсилався, в судовому порядку питання щодо укладення вказаного договору не вирішувалося, таким чином сторонами у справі договір на відшкодування витрат балансоутримувача не укладений і до цього часу.
На підставі таких встановлених обставин, а також керуючись ст.ст. 11, 509, 626 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 179, ст. 181, 224, 225 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів за опалення.
З даними висновками повністю погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори або інші правочини.
Господарські договори відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Порядок укладення господарських договорів визначений у ст. 181 Господарського кодексу України.
При цьому, згідно ч. 8 вказаної статті у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі не існує договору на теплопостачання, а відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією»- теплопостачання допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем та постачальником тепла.
Посилання позивача на положення Закону України «Про теплопостачання», Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, є недоречним, оскільки позивач не є теплопостачальною організацією, яка надає послуги з опалення на підставі Законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», та не може вимагати стягнення коштів за опалення.
Договір на відшкодування витрат балансоутримувача між сторонами по справі також не укладався, в судовому порядку питання щодо укладення договору не вирішувалося.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує зокрема приписами ст. ст. 224, 225 та 226 Господарського кодексу України, якими врегульоване поняття, склад, умови і порядок відшкодування збитків, проте ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду апеляційної скарги позивачем не доведено, в чому полягають завдані йому збитки, протиправність поведінки відповідача, наявність вини та причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) відповідача та завданими збитками.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, позивачем не доведені заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6000,00 грн. за опалення нежитлового приміщення та не надано господарському суду належних доказів, які б об‘єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію.
З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 6000,00 грн., оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 17.10.11 у справі № 5021/1882/2011 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Турбота" Липоводолинської районної ради, смт. Липова Долина Сумської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 17.10.11 у справі № 5021/1882/2011 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 19 грудня 2011 року.