ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2011 р. Справа № 5021/1911/2011
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
прокурора –не з’явився
позивача –не з’явився
відповідача –не з’явився
3-ї особи - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Прокурора Сумського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Суми (вх. № 4957 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 27.10.11 р. у справі № 5021/1911/2011
за позовом Прокурора Сумського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Суми
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Білопілля Сумської області
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "ОСОБА_2.", с. Нижня Сироватка
про стягнення заборгованості по наданій поворотній фінансовій допомозі у сумі 25000,00 грн
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Сумського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Суми звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 25000,00 грн., а також стягнути судові витрати пов’язані з розглядом справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 27.10.2011 р. у справі № 5021/1911/2011 (суддя Левченко П.І.) в задоволенні позову відмовлено.
Прокурор Сумського району Сумської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить рішення господарського суду Сумської області від 27.10.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування викладених вимог зазначає про те, що порушення провадження у справі про банкрутство ФГ «ОСОБА_2», затвердження реєстру вимог кредиторів цього боржника, до якого не увійшли вимоги Укрдержфонду підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення, та визнання його банкрутом постановою господарського суду Сумської області від 28.04.2011 р. у справі № 19/49-10 не є підставою для припинення його зобов’язань та зобов’язань ФОП ОСОБА_1 перед Укрдержфондом підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення, оскільки ФГ «ОСОБА_2»не ліквідоване. Прокурор вважає підставою для скасування прийнятого рішення той факт, що ні позичальником, ні поручителем не виконані їх зобов’язання по укладеним з Укрдержфондом договором про надання фінансової допомоги та договором поруки.
Прокурор в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення за № 021420 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі 29.11.2011 р.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 13 грудня 2011 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням за № 021420 про вручення поштового відправлення уповноважений особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 01.12.2011 р.
Відповідач своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням за № 021420 про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_1
Третя особа також своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористалась, докази її належного повідомлення про час та місце судового засідання знаходяться в матеріалах справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання прокурора та представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Приймаючи до уваги, що заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причини неявки до суду від зазначених учасників спору на адресу Харківського апеляційного господарського суду не надходило, явку представників не визнано обов’язковою, колегія суддів визнає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін та учасників процесу, за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 04.06.2008 р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення та Фермерським господарством «ОСОБА_2»було укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству за №347.
Згідно розділу 1 вказаного договору, Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству "ОСОБА_2" в сумі 100 000, 00 грн., а ФГ "ОСОБА_2 " зобов'язався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.
Умовами договору, а саме, п.3.1.2. договору передбачено право позивача вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до умов договору.
У відповідності до п.3.4.3. договору, ФГ «ОСОБА_2»мав повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі згідно з встановленим графіком: до 01.12.2009 р. в сумі 25 000,00 грн., до 01.12.2010 р. в сумі 25 000,00 грн., до 01.12.2011р. в сумі 25 000,00 грн., до 01.12.2012 р. в сумі 25 000,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.06.2008р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно п.1.1. якого, поручитель безвідзивно та безспірно зобов'язався відповідати перед кредитором за належне виконання фермерським господарством «ОСОБА_2»взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 347 від 04.06.2008р., укладеному між кредитором та позичальником., а саме повернути фінансову допомогу у такі строки: до 01.12.2009р. в сумі 25 000,00 грн., до 01.12.2010р. в сумі 25 000,00 грн., до 01.12.2011р. в сумі 25 000,00 грн., до 01.12.2012р. в сумі 25 000,00 грн.
Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Зокрема, згідно з п.1.4. зазначеного договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном (майновими правами) та грошовими коштами.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, за умовами договору поруки, а саме п.2.1., кредитор (позивач) набув права вимагати від поручителя (відповідача) виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору, при умові, якщо у встановлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).
При вирішення данного господарського спору судом першої інстанції взято до уваги, що постановою господарського суду Сумської області від 28.04.2011 р. по справі №19/49/10, за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було визнано ФГ "ОСОБА_2" банкрутом. Зі змісту постанови вбачається, що ухвалою господарського суду Сумської області від 12.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 19/49-10 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про банкрутство ФГ "ОСОБА_2" за ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.11.2010 р. встановлено розмір безспірних вимог кредитора - ФГ "ОСОБА_2" в розмірі 276 889,10 грн., зобов'язано кредитора - ФГ "ОСОБА_2" у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення судом справи про банкрутство, в якому зазначити повне найменування боржника, його поштову адресу та банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 03.03.2011 р. по справі № 19/49-10, затверджено реєстр вимог кредиторів, однак Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств не зазначений в затвердженому реєстрі вимог кредиторів, оскільки своєчасно не звертався з заявою про визнання грошових вимог та включення до реєстру вимог кредиторів ФГ "ОСОБА_2 ". Згідно наявних у справі матеріалів, Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств лише у липні 2011 року звернувся з заявою про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника –Фермерського господарства «ОСОБА_2».
Отже, оскільки вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, визнано погашеними відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ухвалою Господарського суду Сумської області від 27 вересня 2011 року у справі № 19/49-10 у задоволенні заяви Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення про визнання преторських вимог до боржника - Фермерського господарства «ОСОБА_2»у сумі 25 000 грн. відмовлено.
В зв’язку з припиненням основного зобов'язання ФГ "ОСОБА_2" перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, припинилось і похідне зобов'язання фізичної особи - ОСОБА_1 перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та ФГ "ОСОБА_2 " за договором поруки. На підставі викладеного позовні вимоги про стягнення 25 000,00 грн. з ФОП ОСОБА_1 заборгованості по наданій поворотній фінансовій допомозі ФГ "ОСОБА_2" визнані судом першої інстанції необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
З даними висновками повністю погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Предметом позовних вимог є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за договором поруки від 04.06.2011 року, укладеним між позивачем та відповідачем, згідно якого поручитель (позивач) зобов’язався відповідати перед кредитором за належне виконання фермерським господарством «ОСОБА_2»взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 347 від 04.06.2008р., укладеному між кредитором та позичальником
Згідно частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором борж ника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання борж ником.
Таким чином, сутність договору поруки полягає в забезпеченні виконання основного зобов'язання, яке виникло між боржником та кредитором.
Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою господарського суду Сумської області від 03.03.2011 р. було затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 19/49-10, до яких позивач не увійшов, бо не подавав відповідної заяви, а вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, є погашеними відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до приписів п.8.12 Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. №04-5/1193 про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов'язань, що відбувається внаслідок частини 2 ст. 14 Закону, слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до ч.І ст. 598 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Таким чином, зобов’язання Фермерського господарства «ОСОБА_2»з повернення фінансової допомоги на користь позивача є припиненим на підставі ст. 598 Цивільного кодексу України внаслідок застосування ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Оскільки порука є акцесорним зобов'язанням, залежним від долі основного, підставою припинення поруки є припинення основного зобов'язання, яке тягне припинення похідного зобов'язання.
Отже, внаслідок припинення основного зобов’язання порука за договором від 04.06.2008 р., укладеним між позивачем та відповідачем, є припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, та у ФОП ОСОБА_1 не існує перед кредитором зобов’язання з виконання договору поруки.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
За таких обставин, вимоги Прокурора Сумського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств є безпідставними, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства..
Отже, прокурор ні під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності заявлених вимог. Наведені ними в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги прокурора, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 27.10.11 у справі № 5021/1911/2011..
На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Прокурора Сумського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 27.10.11 у справі № 5021/1911/2011 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 19 грудня 2011 року