ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р.                                                           Справа № 5023/6228/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя  , суддя   

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Любота В.М. (директор)     

відповідача -  ОСОБА_1. (доручення б/н від 24.11.11)

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду позивача (вх. №4695 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.11 у справі № 5023/6228/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янський Промислово-Будівельний Альянс", м.Куп'янськ Харківської області,

до  Відділу освіти Куп'янської міської ради, м.Куп'янськ Харківської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, м.Харків,  

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.11 (суддя Ольшанченко В.І.) ТОВ "Куп'янський Промислово-Будівельний Альянс"  відмовлено в позові про стягнення з відділу освіти  Куп'янської міської ради  заборгованості в сумі 99526,78 грн. за договором підряду №7 від 08.06.10.

Позивач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу (із подальшими письмовими поясненнями), в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 99526,78 грн., витрати по сплаті держмита в розмірі 995,27 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому відділ освіти Куп'янської міської ради Харківської області, зазначаючи, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області –звернулася до суду з заявою від 01.12.11, в якій зазначає, що дана справа не зачіпає законні права та інтереси Головного управління та просить розглядати справу без участі представника третьої особи (з аналогічною заявою Головне управління Державного казначейства України у Харківській області зверталося також до суду першої інстанції, т.1, а.с.49). Враховуючи вказані обставини, колегія суддів зазначає, що третя особа не скористалася своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні, і що розгляд справи є можливим без участі вказаної особи.

На виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.11 відділом освіти Куп'янської міської ради Харківської області надано належним чином засвідчену копію акту ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Куп’янської міської ради Харківської області за період з 01.02.10 по 01.08.11 від 23.09.11 №116-20/66. Даний акт колегія суддів вважає належним доказом у справі, оскільки викладені в ньому висновки стосуються обставин, які є предметом розгляду в даній справі. Враховуючи, що про результати ревізії відповідач довідався з листа Міжрайонного контрольно-ревізійного відділу в Куп’янському та Шевченківському районах від 14.10.11 №116-15/2356 (т.3, а.с.27), тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення від 12.10.11, колегія суддів,  згідно з приписами ч.1 ст.101 ГПК України, зазначає, що даний доказ не було надано відповідачем суду першої інстанції з об’єктивних причин.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Між відповідачем (замовник), який є бюджетною установою, що в повному обсязі фінансується за рахунок коштів бюджету м. Куп’янська Харківської області,  та позивачем (підрядник) був укладений договір підряду, предметом якого  є виконання підрядником робіт з поточного ремонту м’якої покрівлі ЗОШ №12.

Відповідно до п. 3.4 даного договору вартість предмета договору складає 99526,78 грн., в тому числі ПДВ 16587,80 грн.

Згідно з п. 4.1 договору, оплата робіт за цим договором здійснюється по мірі виконання окремих етапів робіт, згідно з актами приймання виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 не пізніше 30-ти банківських днів, після підписання акту виконаних робіт.

У матеріалах, наданих суду першої інстанції позивачем, вказаний договір має проставлені від руки реквізити: №7 від 08.06.10 (т.1, а.с. 9), а відповідно до пояснень відповідача (т.2, а.с.2), екземпляр договору, що знаходиться у відділі освіти Куп’янської міської ради Харківської області, не має відповідних реквізитів. Про дану обставину  також зазначено в листі від 14.10.11 №116-15/2356  Міжрайонного контрольно-ревізійного відділу в Куп’янському та Шевченківському районах (т.3, а.с.29) та в акті ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Куп’янської міської ради Харківської області за період з 01.02.10 по 01.08.11.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач повністю виконав передбачені договором підряду роботи, що підтверджується копіями довідки про вартість виконаних будівельних робіт/і витрат/ за серпень 2010 р. та акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 р. від 08.09.10 р. форми №КБ-2в на суму 99526,78 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень та засвідчені відбитками печаток обох підприємств (а.с. 10 -13). Дослідивши вищевказані докази, суд апеляційної інстанції зазначає, що датою договору, на підставі якого виконано роботи, вказано 08.09.10 (а не 08.06.10), тобто позивачем не доведено, що роботи здійснені саме на виконання вищевказаного договору підряду, який, за даними позивача, має реквізити №7 від 08.06.10.

Водночас факт виконання позивачем робіт з ремонту покрівлі  ЗОШ №12 не заперечується відповідачем та підтверджується іншими матеріалами справи, зокрема, вищенаведеним актом контрольно-ревізійного відділу (т.3, а.с.29).

Заперечення відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, мотивовані тим, що в бюджеті м. Куп’янська Харківської області на 2010 рік по КФК 070201 КЕКВ 1134 (оплата послуг крім комунальних) коштів на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі ЗОШ №12 не було передбачено.

Позивач у суді першої інстанції та в ході апеляційного провадження, стверджував, що на момент укладення договору зазначені кошти були передбачені, а потім до кошторису неодноразово вносилися зміни в сторону зменшення, у тому числі по КФК 070201 «Загальноосвітні школи»КЕКВ 1134. При цьому ТОВ "Куп'янський Промислово-Будівельний Альянс" посилається на лист відділу освіти від 26.09.11 №01-40/2600, розшифровку по КФК 070201 КЕКВ 1134 (оплата послуг крім комунальних) до бюджету на 2010 рік, та план поточного ремонту закладів освіти району (міста) станом на 01.06.10.

Проте, як вбачається з вищенаведених доказів, ними підтверджуються лише загальні обсяги сум, виділених за КФК 070201 КЕКВ 1134 у 2010 році, причому сам по собі факт подальшого зменшення обсягів фінансування (на який посилається позивач і не заперечує відповідач), на думку колегії суддів не може бути підтвердженням обґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, що на момент укладення спірного договору відповідні бюджетні асигнування на вказані в ньому цілі дійсно існували.

Адже, як вбачається з пояснень та доказів, наданих відповідачем суду першої інстанції (т.2, а.с. 1- 156), відповідачем здійснювалася оплата лише за тими договорами, що були зареєстровані  Куп’янським УДК ГУ ДКУ в Харківській області.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України (БК України) будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Статтею 48 БК України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань  минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України.

Згідно п. 3 ст. 48 БК України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсним. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Стаття 2 БК України встановлює, що бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано позивачем, бюджетних асигнувань Відділу освіти Куп’янської міської ради Харківської області на взяття зобов’язань щодо сплати коштів за проведення поточного ремонту м’якої покрівлі ЗОШ №12 в бюджеті м. Куп’янська передбачено не було, що підтверджується копіями кошторису Відділу освіти Куп’янської міської ради на 2010 рік, розшифровки по КФК 070000 КЕКВ 1134 „Оплата послуг (крім комунальних)” до бюджету на 2010 рік, довідками відповідача, копіями реєстрів фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, копіями договорів підряду, укладених відповідачем з підрядниками у 2010 році, зареєстрованих та взятих на облік Куп’янським управлінням Державного казначейства ГУДКУ у Харківській області, та довідками Управління фінансів Куп’янської міської ради.

Відповідно до п. 4 ст. 48 БК України зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов’язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов’язань, у судовому порядку.

Наказом Державного казначейства України №205 від 04.11.02 р. затверджений порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів. Даний порядок зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.11.02 р. за №919/7207. Згідно п. 4.2.5 порядку доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття розпорядниками та одержувачами коштів бюджету бюджетних зобов’язань на здійснення видатків, передбачених відповідними місцевими бюджетами.

Як свідчать матеріали справи, договір підряду,  підписаний від імені відділу освіти Куп’янської міської ради Харківської області його начальником Пащенко Н.С., не зареєстрований у книзі реєстрації договорів Відділу освіти Куп’янської міської ради Харківської області та Куп’янським УДК ГУ ДКУ в Харківській області.

За поясненнями представника відповідача суду апеляційної інстанції, даний договір не надавався для реєстрації, оскільки був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме –вищенаведених норм БК України.

В ході ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Куп’янської міської ради Харківської області за період з 01.02.10 по 01.08.11 (акт від 23.09.11 №116-20/66. Міжрайонним контрольно-ревізійним відділом в Куп’янському та Шевченківському районах також зроблено висновок про те, що кошторисні призначення на проведення робіт за договором на суму 99526,78 грн. не затверджувалися та асигнування не виділялися, відповідно,  укладення даних договорів колишнім начальником відділу освіти Пащенко Н.С проведено з порушенням вимог ст.48 БК України, якою передбачено, що взяття зобов’язань та здійснення платежів розпорядниками бюджетних коштів може здійснюватися тільки в межах бюджетних асигнувань.

Посилання позивача в ході апеляційного провадження на те, що БК України від 08.07.10 і зокрема, ст.48, набрали чинності лише 01.01.11, тобто на момент укладення та виконання договору підряду діяв БК від 21.06.01, який не містив вищевказаних положень –колегія суддів не вважає належним аргументом, оскільки, як уже зазначалося, позивачем не доведено, що спірний договір підряду укладено саме 08.06.10, виконано у серпні 2010 року та прийнято  роботи у вересні 2010 року.

Отже, на думку колегії суддів, положення статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо виконання господарських зобов’язань не можуть бути застосовані в даному випадку –з огляду на те, що відповідач є бюджетною установою та на вищенаведені приписи Бюджетного кодексу України.

Тому суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано, з урахуванням  обставин справи, зроблено висновок про те, що спірний договір підряду, відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України,  є нікчемним, оскільки його недійсність встановлена статтею 48 БК України.

Твердження позивача, про те, що суд першої інстанції був зобов’язаний  застосувати положення ч.1 ст.216 ЦК України щодо наслідків недійсності правочину, суд апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.5 ст. 216 ЦК України, застосування таких наслідків є правом, а не обов’язком суду. Крім того, колегія суддів відзначає суперечливість правової позиції позивача, оскільки він заперечує факт нікчемності даного правочину і водночас вимагає застосування наслідків його недійсності.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 35, 43, 99, 101,  пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.10.11 у справі №5023/6228/11 - залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                    

Суддя                                                                                             

Суддя                                                                                             

Повний текст постанови підписано 19.12.11.