Справа № 194/332/24

Провадження № 2-ві/185/4/25

У Х В А Л А

18 квітня 2025 року                                                м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перекопського М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернівської міської ради, за участю Павлоградської окружної прокуратура Дніпропетровської області, про визнання права власності на житлову квартиру за набувальною давністю

встановив:

Ухвалою суду від 17 квітня 2025 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі; передано заяву про відвід головуючої судді Юдіної С.Г. для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 справу було передано судді Перекопському М.М. для розгляду заяви про відвід.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про відвід судді Юдіній С.Г., дослідивши матеріали справи та АСДС, суд дійшов наступних висновків.

Заява про відвід судді Юдіній С.Г. мотивована тим, що вона постійно ігнорує заяви ОСОБА_1 та її представника, усні та письмові, про надання доступу для ознайомлення з матеріалами справи в системі Електронний суд, доступу до аудіозапису засідань тощо; такі дії судді на думку Лєжнєвої В.І. свідчать про упередженість судді щодо неї.

Заявниця ОСОБА_1 є користувачем Електронного суду. З АСДС вбачається, що запитувані нею відомості доступні в Електронному суді. Також в матеріалах справи міститься розписка представника позивача про отримання диску з аудіозаписом судового засідання.

Оскільки позивачка є користувачем Електронного суду, а її представник є адвокатом, який має свій Електронний кабінет, то і позивачці і її представнику доступні усі матеріали справи, які містяться в Електронному суді, в тому числі й протоколи судових засідань та їх аудіозаписи.

Позивачка та її представник не позбавлені можливості ознайомитись з усіма матеріалами справи в суді.

Отже, доводи позивачки не відповідають дійсності. Інші доводи позивачки не можуть бути підставою для відводу судді.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин, суд вважає заяву необґрунтованою та не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід.

Керуючись ст. 36-41, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Юдіній С.Г. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернівської міської ради, за участю Павлоградської окружної прокуратура Дніпропетровської області, про визнання права власності на житлову квартиру за набувальною давністю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя                                                М. М. Перекопський