Справа № 303/2842/25

Провадження № 3/303/973/25

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

17 квітня 2025 року                         м. Мукачево

               Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Сідун В.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності    

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

З проколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №693698 вбачається, що 29.03.2025 о 17 годині 10 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив сварку з сестрою ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурними словами, чим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №246835, 14.04.2025 о 20 годині 20 хвилин в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив сварку з своєю сестрою ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив насильство в сім`ї.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом у протоколах про адміністративне правопорушення.

Слід зазначити, що рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Наразі вжито всі необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, у зв`язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними.

Таким чином, відповідно до вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст.173-2КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Частиною першою статті першої вищевказаного закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак, для правильної кваліфікації дій особи за статтею 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства необхідною умовою є встановлення застосування кривдником образливих, зокрема нецензурних слів до потерпілої особи, а також установлення факту, що такі дії завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - настання фізичної або психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення заст.173-2КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Оскільки наслідки  у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого є обов`язковим елементом об`єктивної сторони, відповідні обставини підлягають обов`язковому детальному опису в протоколі, а також доказуванню в судовому засіданні.

Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №693698 від 14.04.2025 та серії ВАД №246835 від 14.04.2025, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 29.03.2025 о 17 годині 10 хвилин та 14.04.2025 о 20 годині 20 хвилин вчиняв відносно своєї сестри ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

Разом з тим, з наданих суду матеріалів не надається можливим встановити, що відносно потерпілої ОСОБА_2 було вчинено адміністративно каране діяння у формі домашнього насильство, оскільки поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що потерпілій було заподіяно фізичну чи психологічну шкоду внаслідок дій ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а самостійне збирання відповідних доказів з ініціативи суду може свідчити про відсутність безсторонності у відповідності до об`єктивного критерію, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( рішення ЄСПЛ № 11553/21 від 05.02.2025 року «Гайдашевський проти України» п. 34).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що у діях гр. ОСОБА_1 не вбачається наявність всіх необхідних елементів складу інкримінованого йому правопорушення, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

       На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. 247, ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суддя,

П О С Т А Н О В И В :

       Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

       Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

       Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Мукачівського                                

міськрайонного суду                                              Владислав СІДУН