ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2025 р.м. Одеса            Справа № 916/3075/24(916/256/25)

        Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. за участю секретаря судового засідання Прахт Є. І. розглянувши матеріали справи № 916/3075/24(916/256/25):

Позивач: Дочірнє підприємство “МІРНИЙ.” (65000, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 71 ЄДРПОУ 43391552)

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “АЛІЯІНВЕСТМЕНТС”         (65058 м. Одеса, Бульвар Французький, буд. 22 кв.205 ЄДРПОУ 41462817)

Відповідач 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: розпорядник майна арбітражний керуючий Колмикова Тетяна Олександрівна.

Третя особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО “БУДОВА-ТИТАН”.

про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 06.04.2023 про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019

з підстав наявності ознак фраудаторного правочину

яка розглядається в межах  справи № 916/3075/24:

за заявою: Дочірнього підприємства “МІРНИЙ.” (Фонтанська дорога, 71, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 43391552)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліяінвестментс” (Французький бульвар, 22, кв. 205, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 41462817)

про визнання банкрутом

Учасники справи в судове засідання не з`явились

                                                В С Т А Н О В И В :

Розгляд Господарським судом Одеської області справи № 916/3075/24.

09.07.2024 року Дочірнє підприємство «МІРНИЙ.» звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліяінвестментс» у зв`язку із наявністю заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року відкрито провадження у справі № 916/3075/24 про банкрутство ТОВ “Аліяінвестментс”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Колмикову Т. О., визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства “МІРНИЙ.” (Фонтанська дорога, 71, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 43391552) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліяінвестментс” (Французький бульвар, 22, кв. 205, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 41462817) в сумі 14  859 424, 80 грн.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднено 01.08.2024 року за № 73750.

Ухвалою попереднього засідання від 22.10.2024 року визнано вимоги кредиторів до боржника ТОВ “Аліяінвестментс”: ДП “МІРНИЙ.” в сумі 14  859 424,80 грн. та 30  280 грн. судового збору; ТОВ “ДП Мірний.” в сумі 42 47 500 грн. та 6  056 грн. судового збору.

28.11.2024 року суд продовжив строк процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліяінвестментс” на 2 місяці.

11.02.2025 року суд продовжив строк процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліяінвестментс” на 2 місяці.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2025 року по справі №916/3075/24 судове засідання призначено на    "06" травня 2025 р. о 14:00.

Розгляд судом позовної заяви ДП «МІРНИЙ.».

27.01.2025 року через систему “Електронний суд” за вх. № 266/25 суд отримав позовну заяву   про визнання недійсним правочину боржника, заявник: Дочірнє підприємство “МІРНИЙ.”, представник заявника: Ричков Максим Юрійович, інша особа: Арбітражний керуючий Колмикова Тетяна Олександрівна, яка заявлена в межах справи № 916/3075/24.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 року суд залишив позовну заяву (вх. № 266/25 від 27.01.2025 року) без руху та встановив заявнику строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви.

30.01.2025 року суд отримав заяву   Дочірнього підприємства «МІРНИЙ.» про усунення недоліків (вх. № 3223/25).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі № 916/3075/24(916/256/25), суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи в змішаній (паперовій та електронній) формі, залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: розпорядника майна арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну (65078, Одеська область, місто Одеса, вул. Космонавтів 36, офіс 904, РНОКПП НОМЕР_2 ) та СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО “БУДОВА-ТИТАН” (65012 м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25, код ЄДРПОУ 41769339), встановив відповідачам строк на подання відзивів на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України – протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, призначив судове засідання на « 27» лютого 2025р. о 12:40 год.

10.02.2025 року суд отримав пояснення та 08.04.2025 року додаткові пояснення третьої особи - ОСОБА_2 , вважає, що позов підлягає задоволенню.

        На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку із ненадання Відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи.

12.03.2019 року між ТОВ «АЛІЯІНВЕСТМЕНТС» (Пайовик) та СТ «БУДОВА-ТИТАН» (Товариство) укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 4/4- НП, відповідно до умов якого (п.1.2. Договору) Пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в Товариство, з метою забезпечення товариством будівництва будинку за рахунок внесеного Пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі Цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього Договору, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку, і після здачі Будинку експлуатацію передати пайовикові закріплений за ним об`єкт за умови виконання пайовиком зобов`язань за цим договором (Т. 1 а.с. 32-36).

Об`єктом договору є нежитлове приміщення, специфікація якого відповідно до договору: місце розташування будинку: м. Одеса, вул. Єврейська, 3; секція/житловий будинок 4; поверх 8, будівельний номер нежитлового приміщення 4НП; загальна площа нежитлового приміщення 54,8 кв.м. (Т. 1. а.с. 37).

Пунктом 2.1. Договору Пайовик в порядку та на умовах, передбачених цим Договором зобов`язується внести Частку в розмірі еквівалентному 72 884,00 доларів США, що на момент укладення договору становило 1 936 528,00 грн.

Як вбачається з виписки про рух коштів на банківських рахунках ТОВ «Аліяінвестментс» відкритих в: АТ «Райффайзен Банк Аваль», за період з дати відкриття рахунку по 10.09.2024; - АТ "СЕНС БАНК", за період з 26.02.2019 по 31.12.2020 -  було здійснено оплату за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 4 - НП від 12.03.2019 на загальну суму 1 881 448,20 грн. на банківський рахунок СТ «БУДОВА-ТИТАН»

06.04.2023 року між ТОВ «АЛІЯІНВЕСТМЕНТС», СТ «БУДОВА-ТИТАН» та Волковим Максимом Валерійовичем було укладено Додаткову угоду № 2 про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 (Т. 1 а.с. 40).

Відповідно до умов вказаної додаткової угоди, за згодою СТ «БУДОВА-ТИТАН», ТОВ «АЛІЯІНВЕСТМЕНТС» передало всі свої права та обов`язки за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 року ОСОБА_1 .

Правова позиція позивача.

Позивач просить суд визнати недійсною Додаткову угоду № 2 про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 (Об`єктом договору є нежитлове приміщення, специфікація якого відповідно до договору: місце розташування будинку: АДРЕСА_2 ; секція/житловий будинок 4; поверх 8, будівельний номер нежитлового приміщення 4НП; загальна площа нежитлового приміщення 54,8 кв.м.), укладену між ТОВ «АЛІЯІНВЕСТМЕНТС», СТ «БУДОВА-ТИТАН» та ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що додаткова угода № 2 про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 року порушує права Кредитора та підлягає визнанню недійсною, виходячи з наступного.

Так, на момент вчинення оскаржуваного правочину у Боржника (ТОВ “АЛІЯІНВЕСТМЕНТС”) вже існували грошові зобов`язання перед кредитором (Позивач по справі), на підставі Договору від 01.03.2022 року про надання готельних послуг № 01/03/2022 та Договору від 01.03.2022 року № 02/03/2022 про надання послуг конференц-сервісу, тобто Боржник, будучи обізнаним про наявність непогашеної заборгованості вчинив оскаржуваний правочин про заміну сторони у договорі асоційованого членства в споживчому товаристві (фактично відчуження майнових прав на об`єкт нерухомості, що є предметом договору) на безоплатній основі -  вчинив правочин на вкрай невигідних для себе умовах, що вплинуло на права та обов`язки кредитора боржника.

З чого випливає, що за наявності значних боргових зобов`язань перед кредитором, боржник здійснив відчуження майнових прав на об`єкт нерухомості на користь третьої особи на безоплатній основі, а відтак боржник використав правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам його кредиторів, в той час, як особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів, а угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

В якості правового обґрунтування Позивач посилається на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ (в редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі про банкрутство) господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 цього Кодексу.

Ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину визначає недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відтак, положення статті 42 КУзПБ розширюють визначені приписами статті 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надають можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі №920/10/21 (920/868/21)).

Правова позиція розпорядника майна арбітражного керуючого Колмикової Т. О.

Розпорядник майна Колмикова Т. О. погоджується із твердженням Позивача, що Додаткова угода № 2 від 06.04.2023 року про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4 - НП від 12.03.2019 укладена між СТ «БУДОВА-ТИТАН», ТОВ «Аліяінвестментс», ОСОБА_1 , підлягає визнанню недійсною, оскільки, з огляду на умови Додаткової угоди № 2 від 06.04.2023 про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019, вбачається, що при укладанні зазначеної угоди ТОВ «АЛІЯІНВЕСТМЕНТС» фактично безоплатно відмовилось від власних майнових прав на об`єкт нерухомого майна.

При цьому, у період укладення ТОВ «АЛІЯІНВЕСТМЕНТС» Додаткової угоду № 2 від 06.04.2023 року про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4 - НП від 12.03.2019 року, ТОВ «АЛІЯІНВЕСТМЕНТС» мало непогашену кредиторську заборгованість перед ДП «Мірний.», за неналежне виконання зобов`язань за Договором про надання готельних послуг №01/03/2022 від 01.03.2022 року та Договором про надання послуг конференц-сервісу № 02/03/2022 від 01.03.2022 року.

З наведеного розпорядник майна робить висновок, що мали місце навмисні дії керівника - ОСОБА_3 та засновника ТОВ «АЛІЯІНВЕСТМЕНТС» - ОСОБА_4 , з метою уникнення погашення вимог кредиторів, шляхом укладення правочину, який не мав економічної мети та був направлений виключно для зменшення активу Товариства.

Висновки суду.

Як було зазначено, 12.03.2019 року між СТ «БУДОВА-ТИТАН» - «Товариство» та ТОВ «Аліяінвестментс» - «Пайовик» було укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 4/4- НП.

Відповідно до п.1.2. зазначеного Договору: «Пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки в Товариство, з метою забезпеченням Товариством будівництва Будинку за рахунок внесеного Пайовиком Паю, а також прийняти на себе в розмірі Цільового внеску як частини витрат, пов`язаних з утриманням Товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього Договору, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво Будинку, і, після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовику закріплений за ним Об`єкт, за умови виконання Пайовиком зобов`язань за цим договором. Розмір частки, зазначений в п 2.1, є остаточним і включає в себе витрати Товариства на забезпечення будівництва Будинку та виконання всіх необхідних цілей для завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію (Пай), а також, витрати на утримання Товариства та реалізацію їм заданих цілей і завдань (Цільовий Внесок), крім випадків зазначених у п. 2.8 цього Договору».

Відповідно п. 2.1. зазначеного Договору: «Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується внести частку в розмірі еквівалентному 72 884,00 доларів США, що на момент укладання договору становить 1 936 528,00 грн.».

Як зазначено в звіті арбітражного керуючого за результатом проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання ТОВ «Аліяінвестментс», щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконний дій у разі банкрутства (Т. 1 а.с. 52-68) - 13.03.2019 року ТОВ «Аліяінвестментс» на виконання п.2.1. Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 здійснило часткову оплату Частки Пайовика, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 647 058,00 грн. на поточний рахунок Споживчого товариства «БУДОВА-ТИТАН».

06.04.2023 року між СТ «БУДОВА-ТИТАН» - «Товариство» та ТОВ «Аліяінвестментс» - «Первісний Пайовик», в особі директора Колтунова Леоніда Олександровича та ОСОБА_1 – «Новий Пайовик» укладено Додаткову угоду № 2 про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 року.

Відповідно до п. 1 вищезазначеної додаткової угоди: «Зі згоди Товариства у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 року Первісний Пайовик замінений на Нового Пайовика».

Відповідно до п. 2 вищезазначеної додаткової угоди: «До Нового Пайовика переходять всі права та обов`язки Первісного Пайовика».

Відповідно до п. 3 вищезазначеної додаткової угоди: «У результаті укладення цієї Додаткової Угоди у Договорі відбувається повна заміна Первісного Пайовика на Нового Пайовика, при цьому Первісний Пайовик повністю втратив усі права та обов`язки по Договору».

Так, враховуючи, що предметом спору по цій справі є визнання недійсним Додаткової угоди № 2 від 06.04.2023 року про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 року, яка укладена між СТ «БУДОВА-ТИТАН», ТОВ «Аліяінвестментс» та ОСОБА_1 - суд звертається до сталої судової практики Верховного суду щодо визнання правочину недійсним, та враховує наступне:

Статтею 203 ЦК  передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,

іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, третьої    статті 215 ЦК  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою  статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є, зокрема, пред`явлення позову однією зі сторін правочину або  іншою заінтересованою особою  до іншої сторони  чи сторін правочину. У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Постанова КЦС ВС від 30 липня 2020 року в справі № 670/23/18, Постанова КЦС ВС від 27 січня 2021 року у справі № 463/1540/14-ц, Постанова КГС ВС від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, Велика Палата Верховного Суду - Постанова від 02.09.2022 у справі №125/2157/19.

Отже, Верховний суд систематично та неодноразово виснував, що належними відповідачами у справі за позовом заінтересованої особи про визнання правочину недійсним мають бути всі сторони такого правочину.

В даному випадку, спірний правочин, а саме - додаткова угода № 2 від 06.04.2023 року про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 року (Т. 1 а.с. 40), укладена між Споживчим товариством «БУДОВА-ТИТАН» - «Товариство», Товариством з обмеженою відповідальністю «Аліяінвестментс» - «Пайовик», громадянином України ОСОБА_1 – «Новий Пайовик».

При цьому, в самій Додатковій угоді прямо зазначено:

« 5. Ця Додаткова Угода вступає в силу з моменту її підписання Товариством, Первісним Пайовиком та Новим Пайовиком та діє протягом усього строку дії Договору.

6. Ця Додаткова Угода укладена у трьох оригінальних примірниках – по одному для кожної із Сторін».

Крім того, п. 3.1.2. Договору асоційованого членства в споживчому товаристві прямо передбачено, в якості умови для передачі Пайовиком прав та обов`язків по договору третій стороні, зокрема:

в) укладання між Пайовиком, третьою особою (Новим пайовиком) і Товариством тристоронньої додаткової угоди до цього Договору про заміну Сторони в зобов`язанні, відповідно до якого Пайовик передає свої права та обов`язки за цим Договором Новому Пайовику.

Таким чином, Сторонами спірного правочину є: Споживче товариство «БУДОВА-ТИТАН», Товариство з обмеженою відповідальністю «Аліяінвестментс» та громадянин України ОСОБА_1 , а тому всі три вказані особи мають бути відповідачами по цій справі.

Проте, Позивач - Дочірнє підприємство “МІРНИЙ.” в якості відповідачів зазначив лише двох сторін спірного правочину: Товариство з обмеженою відповідальністю “АЛІЯІНВЕСТМЕНТС” та ОСОБА_1 , а третю сторону спірного правочину - Споживче товариство «БУДОВА-ТИТАН»  - вказав в якості третьої особи.

Верховний суд в постанові від 04.09.2024р. по справі № 922/42/24 зазначив наступне.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша  статті 5 ГПК).

Об`єктом судового захисту відповідно до  статті 15 ЦК  є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього  Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 ГПК).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у  статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина перша  статті 45 ГПК).

Частиною першою  статті 47 ГПК  визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 частини третьої  статті 162 ГПК).

Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, у цьому випадку прокурора. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, провадження №14-61цс18, пункт 41).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (провадження №4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (провадження №14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі №635/4741/17 (провадження №14-46цс20, пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 (провадження № 12-31гс22).

Щодо вирішення спору по справі за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, яка мала бути залучена в якості співвідповідача, Верховний суду у вищевказаній постанові від  04.09.2024р. по справі № 922/42/24  безпосередньо зазначив що:

« 5.19. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись  всі сторони правочину,  а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них  (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №670/23/18, від 10.09.2021 у справі №909/207/20 ).

5.20. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.09.2022 у справі №125/2157/19, відповідно до статей  16,  203,  215 ЦК  для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є, зокрема, пред`явлення позову однією зі сторін правочину або  іншою заінтересованою особою  до іншої сторони  чи сторін правочину.

5.21. З`ясовуючи належність суб`єктного складу учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.

5.22. Як правильно встановив суд апеляційної інстанції, заявляючи у цій справі вимоги про визнати недійсними    додаткових угод від 18.08.2021 №1, від 15.09.2021 №2, від 20.10.2021 №3, від 18.11.2021 №4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.04.2021 №26/04-2021, укладених між ТОВ "Овіс Трейд" (постачальником, відповідачем) та КП "Харків-Сигнал" (споживачем, третьою особою), прокурор    відповідачем визначив    лише ТОВ "Овіс Трейд", а КП "Харків-Сигнал"    просив залучити лише як третю особу, а не співвідповідача.

5.23. Проте визначений прокурором статус КП "Харків-Сигнал" (сторони оспорюваних додаткових угод) як третьої особи не є належним, так як останнє в силу наведеного, зокрема позиції Великої Палати Верховного Суду, як сторона оспорюваних додаткових угод повинно мати процесуальний статус відповідача, який    визначається не тільки належністю його до сторін цих правочинів, але й можливими допущеними ним порушеннями при їх укладенні.

5.24. Оскільки правовідносини у цій справі щодо визнання недійними додаткових угод безпосередньо стосуються прав та обов`язків осіб, які є сторонами цих правочинів, зокрема КП "Харків-Сигнал", такий спір не може бути розглянутий щодо третьої особи, як сторони оспорюваних правочинів, яка в такій ситуації мала бути співвідповідачем.

5.26. В контексті наведено Суд враховує, що у розумінні  статті 50 ГПК  підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме - ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи (аналогічний висновок Верховного Суду наведений у постановах від 20.08.2019 у справі № 910/13209/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2743/18).

5.27. Залучення КП "Харків-Сигнал" до участі у    цій справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог    щодо предмета спору, не можна ототожнювати із залученням зазначеної особи в належному процесуальному статусі відповідача,    адже обсяг наданих законом прав відповідача є більшим за обсяг прав третьої особи (зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов, заяву про застосування наслідків спливу позовної давності тощо) (схожий за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №3/5025/1379/12 (924/681/21)).

5.28. Права, передбачені  ГПК  щодо третьої особи і відповідача, є різними за своїми значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №904/5669/21(904/801/22)). Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (стаття 50 ГПК), відрізняється за обсягом прав та обов`язків (постанова Верховного Суду від 24.03.2021 у справі №1316/364/12).

5.29. Відповідно до частини другої  статті 48 ГПК  якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

5.30. Як зазналось, звертаючись з цим позовом до суду, прокурор не визначив КП "Харків-Сигнал" як співвідповідача у цій справі і в подальшому не заявляв клопотань про залучення його до участі у справі як співвідповідача.

5.31. Якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19, постанові Верховного Суду від 10.09.2021 №909/207/20).

5.32. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному  статтею 48 ГПК. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 31.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц, провадження № 14-511цс18).

5.33. Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №761/23904/19 (провадження №61-9953ск20), від 20.01.2021 у справі №203/2/19 (провадження №61-6983ск20)).

5.34. Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2022 у справі №754/16978/21 (провадження № 61-10309ск22)).

5.35. З огляду на наведене та враховуючим, що звертаючись з цим позовом до суду та користуючись своїми процесуальними правами, прокурор не визначив КП "Харків-Сигнал" (сторону оспорюваних додаткових угод) як співвідповідача та в подальшому не заявляв клопотання про його залучення до участі у справі як співвідповідача, Верховний Суд    погоджується з висновками апеляційного суду про відмову у задоволенні    позову, так як незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог.»

Приймаючи до уваги висновки Верховного суду у вищевказаній постанові від 04.09.2024р. по справі № 922/42/24, в також, зазначених в ній постановах Великої Палати Верховного Суду та інших постановах Верховного Суду, суд при вирішенні спору по цій справі  № 916/256/25, яка розглядається в межах справи №916/3075/24 про банкрутство ТОВ «Аліяінвестментс», звертає увагу на те, що позивачем (ДП «Мирний») визначено статус Споживчого товариства  «БУДОВА-ТИТАН» у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд вважає, що вказане товариство мало бути залучено до участі у справі в якості співвідповідача, приймаючи до уваги, що Споживче товариство «БУДОВА-ТИТАН» - є однією із сторін спірної Додаткової угоди № 2 до Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 року.

Між тим, ні позивачем, ні іншими учасниками справи – клопотань про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (Споживчого товариства «БУДОВА-ТИТАН») в якості співвідповідача по справі – не заявлялось. Суд не наділений повноваженнями залучати співвідповідачів до участі у справі за власною ініціативою.

Таким чином, судом встановлено, що по цій справі позов пред`явлено не до всіх учасників правочину (Додаткової угоди №2 від 06.04.2023 року про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/4-НП від 12.03.2019 року). Тобто, суд встановив неналежний суб`єктний склад учасників справи, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.  

Вищевказані обставини виключають можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог. Тобто, суд не вбачає за можливе, в межах цієї справи, надавати правову оцінку доводам Позивача щодо фраудаторності спірної угоди, оскільки всі сторони такого правочину повинні мати можливість реалізувати повною мірою свої процесуальні права по цій справі саме в якості відповідачів, що не можливо досягнути з підстав викладених вище. А залучена до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, сторона спірного правочину – не наділена правами відповідача у справі, у т.ч.  - правом на надання відзиву на позов, заперечень на відповідь на відзив, подання зустрічного позову тощо.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що з преамбули спірної Додаткової угоди вбачається, що її укладено у відповідності з положеннями Глави 47 Цивільного кодексу України (Поняття зобов`язання. Сторони зобов`язання).

Відповідно до частини 1 статті 509 вказаної Глави, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо)  або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), в кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1,3 статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має вимагати від неї.  

В даному випадку, спірною Додатковою угодою від ТОВ «Аліяінвестментс» до ОСОБА_1 передавались, як права, так обов`язки, що існували у Первісного пайовика (ТОВ «Аліяінвестментс») перед Споживчим товариством «БУДОВА-ТИТАН» по Договору асоційованого членства у споживчому товаристві №4/4-НП від 12.03.2019р.

Таким чином, спірною Додатковою угодою відбулась заміна саме сторони вищевказаного Договору, а не заміна кредитора у зобов`язанні, яка відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, здійснюється без згоди боржника, та не заміна боржника у зобов`язанні, яка потребує згоди кредитора, відповідно до ст.520 ЦК України.

   Тобто, Додаткова угода №2 від 06.04.2023 року про заміну Сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві №4/4-НП від 12.03.2019р. – є саме тристороннім правочином, однією із сторін якого є  Споживче товариство «БУДОВА-ТИТАН», що не було залучено до участі у справі в якості співвідповідача.    

На підставі викладеного, з підстави неналежного складу учасників справи, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням судових витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України

                        Суддя                                                                              О.А. Демешин

Повний текст рішення складено  18 квітня 2025 р.