Справа №   2-а-664/11  

116

  П О С Т А Н О В А

     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2011 року                                                           м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Головенко О.С.

секретаря судового засідання  Ганчар Л.В.

з участю  представника позивачів ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2

представника  відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом   ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, СачкоПрокофія Михайловича, ОСОБА_9  до сільського голови Гузіївської сільської ради  про визнання неправомірних дій з приводу відмови у видачі дублікатів майнових  сертифікатів та зобов’язання у їх видачі,-

                                                                 В С Т А Н О В И В :

   Звернувшись до суду із вказаним позовом,  позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що всі вони є пайовиками колишньої селянської спілки ім.. Шевченка в с.Гузіїві.  В 2001році , коли проводилося розпаювання спілки, кожен з них отримав майнові сертифікати на певні суми, які видавалися  Гузіївською сільською радою. Всі документи по розпаюванню, в тому числі  і списки пайовиків із зазначенням розмірів їх майнових сертифікатів,  були передані на зберігання в Гузіївську сільську раду.  За майнові сертифікати вони мали намір  придбати майно селянськох спілки –частину адміністративного будинку в с.Гузіїв відповідно до вартості майнових паїів.

На протязі 2010-2011років  під час розгляду справи за їхнім позовом до Гузіівської сільської ради  про визнання права власності  на адміністративний будинок було виявлено, що  їхні оригінали майнових сертифікатів втрачено.  Вони неодноразово зверталися до відповідача, інші органи, в тому числі правоохоронні,  з вимогами видачі дублікатів майнових сертифікатів.  Але отримали в червні 2011року відповідь про те, що документи по розпаюванню селянської спілки в сільську раду не передавалися, що не відповідає дійсності.

Про втрату майнових сертифікатів вони повідомляли через засоби масової інформації.  Посилаючись на викладені обставини та на те, що Гузіївська сільська рада  є тим органом, що видавала майнові сертифікати і в разі їх втрати зобов’язана видати дублікати, вважують дії голови  сільської ради  з приводу відмови видати їм дублікати майнових сертифікатів неправомірними та зобов’язати видати такі дублікати.

    В судовому засідання представник позивачів по дорученню ОСОБА_1 вимоги підтримала із підстав, викладених в позовній заяві.

  Голова Гузіївської сільської ради ( відповідач по справі) , позовних вимог не визнає, оскільки вважає,  що вона, як голова не може одноособово видавати дублікати майнових сертифікатів селянської спілки, так як видача дублікатів нічим не передбачена.  Всі сертифікати повинні бути на руках у їх власників, ї їй не може бути відомо, хто і в яке майно вложив сертифікати. Однак зазначає, що ОСОБА_10 продав  майновий пай сільській раді,  а кошти уповноважив по дорученню отримати внучці.   ОСОБА_4 використав свій сертифікат, придбавши трактор, а  ОСОБА_5 –зернотік.  

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог  з  таких підстав.  

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановлено, що   в ході реорганізації селянської спілки ім.. Шевченка с.Гузіїв (в подальшому  СТзОВ ім.. Шевченка), членами якої були позивачі,   відповідно до вимог  ст.  7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"     майно підприємства було передано у спільну часткову власність її членам і згідно з Порядком визначення розміру майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення,  затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177,  складено список осіб,  визначено індивідуальні паї та по мірі звернення співвласників проведено видачу Свідоцтв про право власності на майновий пай членів колективного сільськогосподарського підприємства (майнових сертифікатів).

Актом  передачі –приймання стверджується , що 15 серпня 2001року  передано Гузіївській сільській  раді  документи по розпаюванню майна реорганізованої селянської спілки ім. Шевченка    ( в тому числі  списки пайовиків ,  які мають право на майновий пай. ).   

Згідно оглянутого в судовому засіданні списків пайовиків СТзОВ ім.. Шевченка  частка позивачів у майні пайового фонду була визначена в грошовому виразі і на вказану суму   кожному з них (позивачів)  був виданий майновий сертифікат.

Так,  ОСОБА_4 видано сертифікат на суму 1800грн., ОСОБА_5 –560грн., ОСОБА_6 –400грн., ОСОБА_7 –2449грн., ОСОБА_8 –320грн., ОСОБА_10 –640грн., ОСОБА_9 –240грн.

Однак  позивачі, отримавши вказані сертифікати, їх втратили, що було встановлено при розгляді цивільної справи за їхнім позовом

Про втрачені сертифікати вони здійснили повідомлення через засоби масової інформації, місцевий часопис «Ратуша»та зверталися до голови сільської ради з проханням видати їм дублікати втрачених сертифікатів.

Відмовляючи у видачі дублікатів майнових сертифікатів сільський голова  виходила з того, що в 2001році Гузіївська сільська рада,  отримавши по дорученню із управління сільського господарства сертифікати, видала  сертифікати пайовикам на руки згідно списків пайовиків.  Але без предявлення самих сертифікатів або письмових доказів довести чи витрачені сертифікати, чи вкладені в інше майно селянської спілки неможливо. Всі документи по розпаюванню, що передавалися органам місцевого самоврядування повинні зберігатися 5років, а тому не збереглися.  (а.с.119.).

Проте з такими діями відповідача з приводу відмови у видачі дублікатів втрачених сертифікатів суд не може погодитися.

Відносини щодо здійснення права власності на майнові паї врегульовані Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки” постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки”, листом Міністерства аграрної політики 20.04.2005  № 37-17-2/5492, Рекомендаціями щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджені наказом Мінагрополітики від 09.04.2001 р.

В Постанові № 177 затверджений Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення. Згідно цього Порядку визначений члену КСГП майновий пай підтверджується видачею останньому Свідоцтва встановленого зразка з гербовою печаткою та підписом Голови ОСОБА_11 (або іншої місцевої ОСОБА_11).

Вирішення питання щодо виготовлення Свідоцтв та книг обліку виданих Свідоцтв (далі - Книга обліку) відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177  "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" покладається на ОСОБА_11 міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські,
районні держадміністрації.
Бланки Свідоцтв належать до документів суворого обліку  і видаються сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Свідоцтво засвідчується підписом голови відповідної ради , гербовою печаткою та реєструється у Книзі обліку,  реєстраційний номер ставиться на Свідоцтві.
ОСОБА_11 (селищна, міська) рада веде Книгу обліку за встановленю  формою.

Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно.

Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку.

У разі втрати чи пошкодження свідоцтва громадянину видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку свідоцтва.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що саме до компетенції сільської ради відносяться дії з приводу видачі майнових сертифікатів та дублікатів в разі їх втрати та ведення обліку їх видачі у відповідній Книзі за встановленю формою.

В ст. 32»Д», 18 «Д»Переліку Типових документів, що створюються в діяльності органів  державної влади та місцевого самоврядування,  інших установ, організацій, підприємств із зазнченням термінів зберігання документів зі змінами, затвердженими Наказом Держкомархіву України від 24ю03.2004р. №45 зазначено, що списки пайовиків та журнали обліку видачі свідоцтв  про права власності на землю, споруди, ін. майно зберігаються постійно.  

А тому доводи відповідача про відмову у видачі дублікатів майнових сертифікатів через відсутність  журналів обліку  свідоцтв в звязку з їх знищенням через закінчення 5-річного терміну зберігання  є безпідставними.

Крім того, на підтвердження цих доводів представник відповідача не надала суду відповідні акти про їх зищення.

Не заслуговують на увагу і твердження відповідача про неможливість видачі  дублікатів сертифікатів, які раніше видавались позивачем через те, що деякі з них вклали свої сертифікати в майно спілки.   Ці доводи теж є непідтвердженими, оскільки в таких випадках  відповідно  п.14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001р. №177   набуття у власність майнового паю (його частини)  здійснюється на підставі угоди міни,дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування . І в такому випадку до сільської, селищної або міської ради пододаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину,попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська,селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Однак зазначених угод ,  які б стверджували про відчуження майнових паїів гр. ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_10 , а також внесення у звязку з цим змін до списку осіб,  які мають право на майновий пай  відповідачем  не предоставлено.

На підставі викладеного , суд вважає, що право позивачів  щодо можливості реалізувати своє право  власності на майновий пай порушено через безпідставну відмову відповідача у видачі дублікатів майнових сертифікатів, оригінали яких втрачені.

Керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки ,  ст.ст. . 5,11,71, 86,121 ч.4 , 158,159, 161  КАС України, суд

                                                  П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити адміністративний позов .

Визнати неправомірними дії сільського голови Гузіївської сільської ради ОСОБА_3 з приводу відмови  у видачі дублікатів майнових сертифікатів гр.ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9.

Зобов'язати  Гузівську сільську раду  видати гр.ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9   дублікати майнових сертифікатів про право на пайовий фонд  майна  селянського господарства ім. Шевченка с. Гузіїв Болехівської міської ради Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Болехівський міський суд до  Львівського Апеляційного  адміністративного суду .

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАСУ  апеляційна скарга  подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя                                                                       Головенко О.С.

,