ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 5020-1/008 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"08" квітня 2008 р. 10:35 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф’єва В.В.,
при секретарі: Філонович Є.Д.,
прокурора –Шабліна Є.І.,
позивача –Близнюк О.А., Чиркової О.М.,
відповідача –Коструби А.В.,
Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації –Букрєєва В.О., Солодова В.В.,
Благодійної організації „Відродження слав’янської єдності” –Дюкаря Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора міста Севастополя в інтересах держави
(99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 1)
в особі Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
до Севастопольської міської державної адміністрації
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Благодійна організація „Відродження слав’янської єдності”
(м. Сімферополь, вул. Комсомольська, 6, кв. 21),
Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
про визнання розпорядження від 11.10.2007 №924-р „Про дозвіл реконструкції Матроського бульвару” протиправним –
встановив:
Прокурор міста Севастополя (далі –Прокурор) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (далі –Позивач) до Севастопольської міської державної адміністрації (далі –Відповідач) про визнання розпорядження від 11.10.2007 №924-р „Про дозвіл реконструкції Матроського бульвару” протиправним та його скасування.
Ухвалою від 05.03.2008 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучені: Благодійна організація „Відродження слав’янської єдності”, Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації /а.с.1-3 т.1/.
Позовні вимоги Прокурор обґрунтував тим, що розпорядження від 11.10.2007 №924-р „Про дозвіл реконструкції Матроського бульвару” суперечить вимогам законодавства, а саме, частині третій статті 24 Закону України „Про планування та забудову територій” від 20.04.2000 №1699-ІІІ.
У судовому засіданні 07.04.2008 Позивач змінив підставу та зменшив обсяг позовних вимог („Уточнення позовних вимог” від 07.04.2008 за вих.№03-15/1452 /а.с.38-39 т.3/): доповнив підстави позову невідповідністю оскаржуваного акта статті 7 Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” від 16.09.1997 №531/97-ВР та просить визнати розпорядження від 11.10.2007 №924-р „Про дозвіл реконструкції Матроського бульвару” протиправним.
07.04.2008 представник Відповідача повідомив суд про видання 03.04.2008 головою Севастопольської міської державної адміністрації розпорядження №231-р „Про проведення робіт з благоустрою Матроського бульвару”, відповідно до якого розпорядження від 11.10.2007 №924-р „Про дозвіл реконструкції Матроського бульвару” припинило свою дію (пояснення до позову /а.с.34-35 т.3/).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.10.2007 першим заступником голови Севастопольської міської державної адміністрації видано розпорядження №924-р „Про дозвіл реконструкції Матроського бульвару” (бланк №001224) (далі –Розпорядження) /а.с. 44 т.1/, в якому зазначено, зокрема, наступне (мова оригіналу):
„разрешить Благотворительной организации „Возрождение славянского единства” реконструкцию Матросского бульвара при выполнении следующих условий:
1. Определить заказчиком на выполнение работ по реконструкции Матросского бульвара благотворительную организацию „Возрождение славянского единства”.
2. Заказчику разработать проектную документацию, согласовать и утвердить ее в установленном порядке.
3. До начала реконструкции получить разрешение на выполнение строительных работ в инспекции государственного архитектурно-строительного контроля.
После окончания реконструкции объект предъявить государственной приемочной комиссии для ввода в эксплуатацию”.
03.03.2008 Прокурор звернувся до суду з позовом про скасування Розпорядження з підстав невідповідності його положенням частини третьої статті 24 Закону України „Про планування та забудову територій” від 20.04.2000 №1699-ІІІ та вимогою визнати його протиправним.
В судовому засіданні встановлено, що дія оскаржуваного Розпорядження припинена 03.04.2008 розпорядженням голови Севастопольської міської державної адміністрації №231-р „Про проведення робіт з благоустрою Матроського бульвару” /а.с.35 т.3/. На час прийняття рішення у цій справі зазначене розпорядження у встановленому порядку не оскаржено і не скасовано.
У зв’язку з цим, Позивач змінив обсяг позовних вимог, обмежившись вимогою про визнання Розпорядження протиправним („Уточнення позовних вимог” від 07.04.2008 за вих.№03-15/1452 /а.с. 38-39 т.3/).
Системний аналіз статей 105 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України виключає наявність підстав для задоволення позовних вимог стосовно акту індивідуальної дії, який на час прийняття судом рішення припинив свою дію.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень.
Тобто, зазначена норма процесуального законодавства обумовлює можливість розгляду та задоволення адміністративного позову стосовно рішення суб’єкта владних повноважень за наявності у якості предмета спору діючого (чинного) рішення відповідного суб’єкта, оскільки, як зазначено вище, обов’язковою і одночасно складовою частиною постанови суду повинно бути і скасування відповідного рішення. Положення пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України за своєю редакцією (вживання сполучника „і” –а саме: „...визнання протиправним ... і про скасування...” ) мають імперативний характер і обумовлюють наявність у якості предмета спору тільки, як зазначено вище, діючого (чинного) рішення суб’єкта владних повноважень.
При цьому, адміністративно-процесуальне законодавство, на відміну від господарсько-процесуального законодавства, не передбачає можливості припинення провадження у справі у випадку відсутності предмета спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України (Закон України №2747-ІV від 06.07.2005), суд
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову про визнання розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11.10.2007 №924-р „Про дозвіл реконструкції Матроського бульвару” протиправним відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.В. Алсуф`єв